Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №725/11177/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/11177/25

Номер провадження 2-а/725/160/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Ботнар Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців з вищевказаною адміністративною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог, посилався на те, що 24.11.2025 року відповідачем винесено оскаржувану постанову №1537 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КпАП України. Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки (проживання) до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У згаданій постанові вказано, що своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Враховуючи наведене на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 гривень.

Дану постанову позивач вважає протиправною.

Крім того, зазначав що відповідачем при притягненні його до відповідальності було порушено його право на захист, оскільки не було роз`яснено права та обов`язки.

Враховуючи наведені обставини, просить суд позовні вимоги задовольнити. Скасувати постанову № 1537 від 24 листопада 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КпАП України та стягнути судові витрати.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшла заява в якій просив суд справу слухати у його відсутності. Просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю.

Від позивача надійшла заява, в якій просив суд справу слухати у його відсутності. Також вказав, що поданий позов підтримує у повному обсязі та просив про його задоволення.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2025 року відповідачем винесено оскаржувану постанову №1537 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КпАП України. Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки (проживання) до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У згаданій постанові вказано, що своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Враховуючи наведене на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 гривень. /а.с. 5-6/.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дана постанова є протиправною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Згідно, до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач позбавив позивача права на належну підготовку до розгляду адміністративної справи та можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів та заявлених клопотань, що свідчить, про порушення прав ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було надано на адресу суду доказів на підтвердження своїх заперечень, які б підтверджували факт правомірності оскаржуваної постанови, а тому відповідач не довів правомірність своїх дій, під час складання оскаржуваної постанови.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КпАП України.

Разом з тим, суд вважає, що справу слід надіслати до компетентного органу на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд.

Враховуючи вищевказане та те, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, суд вважає за необхідне надіслати справу на новий розгляд, оскільки при розгляді справи відповідачем було позбавлено позивача права на належну підготовку до розгляду адміністративної справи та можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів та заявлених клопотань.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

На підставі ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, ст. 210-1, 258, 268, 276, 278, 283 КпАП України, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Скасувати постанову № 1537 від 24 листопада 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КпАП України.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннянадіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 300,00 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Скуляк І. А.