Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №398/6890/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6890/25

провадження №: 2-о/398/43/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" січня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Москалик В.В.

з участі секретаря судового засідання Ситник І.О.

заявника ОСОБА_1 та її представника - адвоката Бугайченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник - адвокат Бугайченко Т.А., звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з вересня 2012 року по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заяву обґрунтовує тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 з вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дружина та чоловік, шлюб між якими не був зареєстрованим. Шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали та вели спільний побут за адресою: АДРЕСА_1 . Але ОСОБА_2 , проживав за вказаною адресою без реєстрації. Лише 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 офіційно зареєструвала місце проживання ОСОБА_2 у своєму будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом періоду спільного проживання вони вели спільний побут, мали взаємні права та обов`язки подружжя. Вони мали тісний зв`язок та спільну сімейну відповідальність. З 31.03.2016 ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. ОСОБА_1 також з 09.08.2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 має намір оформити пенсію по втраті годувальника, але не має можливості це зробити, оскільки не перебувала із померлим в офіційному шлюбі. Факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживав та вів спільне господарство із ОСОБА_1 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, підтверджується показаннями свідків. За вказаних обставин, з метою реалізації своїх прав на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із цією заявою.

Представник заінтересованої особи направив на адресу суду заперечення, зазначив, що ОСОБА_1 має намір оформити пенсію в разі втрати годувальника, Головне управління повністю заперечує щодо цієї заяви, посилаючись на ст. ст. 29, 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У ч. 1 ст. 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Статтею 27 СК України визначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, за документ про родинні відносини приймається свідоцтво про шлюб. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Однак чимало пар уникають офіційної реєстрації своїх стосунків, керуючись особистими переконаннями або помилковими уявленнями про її правові наслідки, такі дії можуть мати серйозні негативні наслідки, зокрема в питаннях соціального захисту. Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 461/3169/17 зазначив, що на підставі аналізу норм Закону №1058-IV та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків: "У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю "подружжя", позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу. У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать. Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус "подружжя" чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану." Отже, у розумінні статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.03.2015 у справі № 21-615а14, у постанові від 23.01.2020 у справі №804/1501/18 та у постанові від 24.02.2025 у справі № 240/12904/23. У постанові від 24 лютого 2025 року в цій справі Верховний Суд розглянув співвідношення понять "подружжя" та "член сім`ї", та дійшов наступних висновків. Так, згідно з ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без укладення шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Частиною другою цієї статті вказується, що непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. Аналогічна норма місттиться в Законі № 2262 Верховний Суд наголосив, що жінка та чоловік, які проживають разом, однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, не є подружжям. Установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статусу подружжя чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Тож незважаючи на встановлений факт проживання позивачки із загиблим однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, це не дорівнює офіційному шлюбу, оскільки не виникають права та обов`язки подружжя." Така позиція Верховного Суду чітко підкреслює важливість державної реєстрації шлюбу як механізму правового захисту. Просять залишити без задоволення заяву про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю.

Заявник та її представник - адвокат Бугайченко Т.А. в судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові заперечення заінтересованої особи, показання свідків та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Представник заінтересованої особи просив розглядати справу за відсутності представника з урахуванням наданих заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши заявника та її представника, показання свідків, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Пантаївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області виданого 22.09.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 32.

Відповідно до довідки № 32/072-17 від 22.09.2025 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про, що в книзі державної реєстрації актів про смерть Пантаївської селищної ради Олександрійського району складено відповідний запис №32.

Відповідно до довідки № 885/08.1-07 від 22.09.2025, виданої Пантаївською селищною радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживала разом та вела спільне господарство до дня смерті із померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 16 жовтня 2024 року по день смерті.

Згідно з витягом з реєстру Пантаївської територіальної громади від 16.10.2024 ОСОБА_2 з 16.10.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_2 був пенсіонером за вислугою років довічно.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є пенсіонеркою за віком.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №772 від 16.09.2005 ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування від 18.10.1994, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно рішення п`ятої сесії сьомого скликання № 36 від 17.02.2016 назва АДРЕСА_1 було змінено на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого відділом РАЦС по Знам`янському району Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області 21 листопада 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, про складено відповідний актовий запис №74.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , 11 січня 1984 Знам`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 шлюб розірвано, актовий запис №7.

Відповідно до відповіді завідувача Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала у дружніх відносинах з сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які разом проживали та вели спільне господарство з 2012 року, зазначила, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_2 до дня його смерті.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали разом однією сім`єю, як чоловік та дружина з 2013 року, мали спільне господарство, піклувалися один про одного, однак ОСОБА_2 хворів сильніше, ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_2 до дня його смерті.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що працює фельдшеркою швидкої допомоги, постійно приїжджала за адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали разом однією сім`єю, як чоловік та дружина, зазначила, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_2 до дня його смерті.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Надані суду докази факту спільного проживання однією сім`єю, зокрема пояснення заявниці, відомості досліджених документів узгоджуються між собою і з показаннями свідків. Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують наявність усіх обов`язкових ознак сім`ї: спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків, які виражалися у взаємному піклуванні та спільних витратах на потреби сім`ї. Тому суд вважає доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як жінки та чоловіка у період з 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Законодавством не передбачено іншого, крім судового, порядку його встановлення. Водночас із цим фактом пов`язана можливість реалізації заявником права на оформлення пенсії в разі втрати годувальника.

Суд не приймає до уваги заперечення Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, оскільки питання права заявниці на оформлення пенсії в разі втрати годувальника не є предметом розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, оскільки неможливо достеменно встановити, що початок проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припав саме на вересень 2012 року, тож, виходячи з показань свідків, суд встановив початок проживання з 2013 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК