Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №341/2159/25
Суддя: ГАПОЛЯК Т. В.
Єдиний унікальний номер 341/2159/25
Номер провадження 2/341/214/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
26 січня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про захист прав споживачів,
в с т а н о в и в:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача
Представник позивачки – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Качай гроші» та просить визнати виконавчий напис № 88839 від 05 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просить вирішити питання про судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. видано виконавчий напис № 88839 від 05 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Качай гроші» суми заборгованості в розмірі 14 490,00 грн. Спірний виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тоді як законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на підставі договорів, які не посвідчені нотаріально, у зв`язку із чим просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивачка та її представник належним чином повідомлені про розгляд заяви не з`явилися.
Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання призначене 19 січня 2026 року будучи належно повідомлені про час та місце розгляду справи не з`явилися.
В силу статті 128 ЦПК України вважаються належно повідомлені сторони про судове засідання. Відзиву на позов не подали, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, представник позивачки не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі, суд увважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
2. Рух справи, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Враховуючи належність повідомлення учасників про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб.
20 листопада 2019 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-519739 (а.с.19-20).
05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 88839 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в розмірі 14 490,00 грн (а.с.21).
Постановою приватного виконавця Кушніра О.В., про відкриття виконавчого провадження №65503394 від 20 травня 2021 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №88839 виданого 20 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в розмірі 14 490,00 грн (а.с.22).
3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання, не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259 ЦПК України та частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України, підписав судове рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що відповідно до виконавчого напису від 05 квітня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №88839, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 519739 від 20 листопада 2019 року, укладеним з ТОВ «Качай гроші», як з боржника за вказаним кредитним договором. Загальна сума заборгованості складає 14 490,00 грн.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1, пункту 1,2,3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач є споживачем фінансових послуг, а спірний виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору.
Отже, відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовом, що пов`язані з порушенням їх прав.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги щодо сплати судового збору . У вказаній статті відсутня підстава щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. Однак, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки про вичерпність переліку випадків для звільнення від сплати судового збору.
Отже, процесуальне законодавство не обмежує коло законів України, які можуть встановлювати підстави для звільнення від сплати судового збору. Тому, позивачі звільнені відсплати судового збору на підставі частини 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки зазначена норма прямо вказує на звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, пов`язвними з порушенням їх прав.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то судові витрати у виді сплаченого позивачем витрат пов`язаних на правову допомогу в сумі 5000 грн. та 1 211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про захист прав споживачів, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 88839 від 05 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяТарас ГАПОЛЯК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua