Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №298/1099/25 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1099/25

Номер провадження 1-кп/298/59/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071070000153 від 05.07.2025 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Перечин, Перечинського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених обставинах та у невстановленому місці, діючи умисно, без передбачених законодавством України підстав та дозволу, обов`язковість отримання якого передбачена Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України бід 12.10.1992 № 576, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, незаконно придбав через невстановлений інтернет-ресурс телескопічний металевий кийок, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії.

Надалі, 05 липня 2025 року близько 11 год. 00 хв., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 прибув до відділення ТОВ «Нова Пошта» у селі Сіль Ужгородського району Закарпатської області, де отримав вказаний телескопічний кийок, помістив його до рюкзака та пішки пересувався вулицею Центральною зазначеного населеного пункту. Близько 11 год. 20 хв. цього ж дня, навпроти будинку №84 по вулиці Центральній села Сіль, під час проведення поверхневої перевірки працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, у нього було виявлено та вилучено зазначений предмет.

Згідно з висновком судової експертизи № СЕ-19/107-25/8692-ХЗ від 08.07.2025 вилучений у ОСОБА_5 предмет є металевим телескопічним кийком, який відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії, що виготовлений промисловим способом.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив діяння, яке містить склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України визнав повністю, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини. Розкаявся у скоєному, вказав, що розуміє, що такі дії вчиняти не можна, а також що більше подібної поведінки не допустить.

Захисник у судовому засіданні просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу, а також, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Прокурор у судовому засіданні просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу, просив призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 59-1 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечили щодо фактичних обставин справи, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, доведена поза розумним сумнівом, а його дії, які полягають в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 263 КК України.

Згідно з частиною другою статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, та яке б запобігало вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до вимог статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених статтею 67 КК України, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у розумінні положень статті 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у визнанні ним винуватості, а також щирому каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме – те, що він має постійне місце роботи та проживання, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2011 року (діагноз: F70), згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 302 від 23.07.2025 у період час, що відноситься до інкримінованого йому діяння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення в розумінні статті 12 КК України є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжує його покарання, суд приходить до висновку, що задля досягнення мети покарання, передбаченої в статті 50 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання за частиною другою статті 263 КК України у межах, встановлених у санкції вказаної норми, у виді пробаційного нагляду у межах санкції частини статті, за які кваліфіковано його дії, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує в порядку статті 174 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 1782,80 грн. за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні, що підтверджено довідкою про витрати на проведення експертизи від 08.07.2025 за

№ СЕ-19/107-25/8692-ХЗ у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071070000153, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 263 КК України, та в межах санкції зазначеної норми закону призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, із застосуванням відповідно до ст. 59-1 КК України наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням на ОСОБА_5 таких обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та (або) місця реєстрації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10.07.2025 у справі № 298/938/25, скасувати.

Речовий доказ у справі – телескопічний металевий кийок, вилучений 05.07.2025 під час огляду місця події з особистих речей громадянина ОСОБА_5 , який упаковано до спеціального пакета НПУ №RIC2178152 та зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1