Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №190/2688/25 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2688/25

Провадження №1-кп/190/69/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000103 від 30.11.2025 року, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Касинівка, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, інвалід II групи, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв незаконне проникнення до житла, за наступних обставин.

29.11.2025 о 15:39 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, спрямований на проникнення на територію домоволодіння, де на законних підставах проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_5 , цього ж дня о 15:40 год., перебуваючи в тому самому місці, в порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла (чи іншого володіння особи), ст. 12 «Загальної декларації прав людини» та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод», не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу фактичного володільця ОСОБА_7 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, без відповідного дозволу володільця, проник на територію домоволодіння, яке облаштоване парканом, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі, зайшовши на подвір`я зазначеного домоволодіння через хвіртку, ОСОБА_5 до житлового будинку не проникав, побутову обстановку не порушував, де в подальшому був виявлений потерпілою ОСОБА_7 , після чого самостійно покинув територію домоволодіння через ту ж саму хвіртку.

Угодою про визнання винуватості від 24.12.2025 року сторони погодили покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. ОСОБА_5 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_5 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є проступком.

Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_7 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 24.12.2025 року, визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 грудня 2025 року, укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000103, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1