Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №185/7739/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7739/25

Провадження № 2/185/1043/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника відповідача адвоката Приходька М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В

ТОВ «Діджи фінанс» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 20.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено угоду №200510173 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 10639,92 грн., з встановленим строком користування з 20.04.2016 р. по 20.04.2017 р., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 року позивачем набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором з відповідачем. Станом на 04.04.2025 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 29107,42 грн., з яких: 9628,92 грн. заборгованість за кредитом; 19478,50 грн. заборгованість за відсотками. З урахуванням положень ст. 625 ЦК України позивач також просить стягнути суму збитків з урахуванням 3% річних - 2622,06 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 13531,18 грн. Разом заборгованість становить 45260,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений. У заяві до суду просив розглянути справу без його участі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти позовних вимог посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов. Просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованість за кредитним договором.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено наступне.

20.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем було укладено договір кредитування №200510173.

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір № 7_БМ за результатами публічних торгів від 15.06.2020, згідно якого позивач набув право вимоги до боржників Банку, в тому числі і за Кредитним договором з відповідачем.

Відповідно до умов Кредитного договору ПАТ «Банк Михайлівський» надав відповідачу у користування споживчий кредит в розмірі 10639,92 грн., з встановленим строком користування з 20.04.2016 р. по 20.04.2017 р. (365 днів). Кредит повинен був повертатися шляхом щомісячного погашення платежів в розмірі 1026,00 грн., а останній платіж в розмірі 1029,20 грн. Строк внесення щомісячного платежу до 20-го числа кожного місяця, відповідно до Графіку платежів. Розмір процентної ставки за Кредитом відповідно до п. 2 Заяви №200510173 від 20.04.2016 року та розділу ІІІ Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту - 0,0001% річних. Згідно Графіку платежів до Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом, які включаються у суму щомісячного платежу за розрахунковий період, становить - 0,00 грн.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування процентів за користування кредитними коштами не передбачено умовами Кредитного договору №200510173 від 20.04.2016 року, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами в розмірі 19478,50 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до наданого розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 06.03.2022 по 06.03.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, тому відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу.

Тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 2622,06 грн. та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в розмірі 13531,18 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем не виконувались умови кредитного договору, виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9628,92 грн.

В обґрунтуванні розміру заборгованості за кредитом позивачем надано суду виписку руху коштів по рахунку відповідача.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідачем не надано суд доказів невірності розрахунків позивача заборгованості за тілом кредиту. За таких обставин, суд вважає, що відповідач має зазначену позивачем заборгованість за тілом кредиту.

Проте, з боку відповідача надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З Довідки про умови кредитування вбачається, що строк кредиту складає 12 місяців, тобто строк кредиту до 20.04.2017 року. Відповідно до Графіку платежів кредит повертається шляхом щомісячного погашенням платежів в розмірі 1026,00 грн., а останній платіж в розмірі 1029,20 грн. Строк внесення щомісячного платежу до 20-го числа кожного місяця. Сторони встановили як кінцевий строк повернення кредиту до 20.04.2017 року, так і строки виконання зобов`язань із щомісячним погашенням платежів до 20-го числа кожного місяця.

Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу, тобто з наступного дня після настання терміну його внесення. Протягом наступних трьох років позивач мав право звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та відповідають висновкам Верховного Суду України, зокрема, викладеним у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

До суду позивач звернувся з позовом 08 липня 2025 року. З урахуванням положень пункту 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) щодо продовження на строк дії карантину строку позовної давності та пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України (який виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025) щодо продовження на строк дії воєнного стану строку позовної давності, позивачем пропущений загальний строк позовної давності три роки щодо вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту по всім щомісячним платежам, крім останнього щомісячного платежу в розмірі 1029,20 грн., строк внесення якого до 20.04.2017, строк позовної давності три роки до 20.04.2020 року був продовжений на строк дії карантину та воєнного стану.

Умови кредитного договору не містять письмово узгоджених умов щодо збільшення строку позовної давності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1029,20 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Вказані позивачем причини поважності пропуску строку позовної давності виникли після спливу загального строку позовної давності за кредитним договором, а тому не можуть бути враховані судом та бути підставою для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом позовні вимоги задоволені частково та пропорційно складає 2,27 % від загальних вимог позивача (1290,20/45260,66 х 100%).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 54,99 грн. (2422,40 х 2,27%).

Крім того, представник позивача також просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 158,90 грн. (7000,00 грн. х 2,27%).

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №200510173 від 20.04.2016 в розмірі 1029,20 грн., а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 54,99 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 158,90 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: В. О. Головін