Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №203/9272/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9272/25

Провадження № 3/0203/114/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

26.01.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУПАП,

встановив:

Посадовою особою Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, за яким 08 грудня 2025, о 12 годині 20 хвилин, за адресою м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 93Д, водій ОСОБА_1 керував авто VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість рухів та мови. Водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння в встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5.ПДР.

ОСОБА_2 у судовому засіданні провину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, зазначив про незаконність та безпідставність дій поліцейських, клопотав про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши у судовому засіданні та беручи до уваги позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією: та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку керівних органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими; транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Перелік ознак сп`яніння у водіїв та процедура проведення відповідного огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до ч. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч. 3 Розділу І вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч. 4 Розділу І вказаної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

-почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Водночас, на відеозаписі, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано, що поліцейські не зазначають ОСОБА_2 належних та законних підстав для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Лише згодом, після того як ОСОБА_2 не погоджується на проходження медичного огляду через не зазначення поліцейськими жодної законної підстави для цього, останні вказують про наявність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння, що будуть являтись законною підставою для проходження медичного огляду та відображають їх у самому протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: тремтіння пальців рук, сповільненість рухів та мови.

Однак, під час дослідження у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовані обставини події, суд дійшов висновку, що вищезазначені ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджуються.

ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції за перевищення швидкості руху та відносно останнього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Відеозапис, долучений до протоколу демонструє цілком адекватну поведінку ОСОБА_2 , як таку, що повністю відповідає обстановці, яка склалась. Крім того, на відеозаписі не вбачається сповільненості рухів чи мови ОСОБА_2 , аналогічно як і тремтіння рук останнього, оскільки ОСОБА_2 під час розмови із поліцейським навіть не виходив з автомобілю та останнього на зазначені ознаки наркотичного сп`яніння не перевіряли.

Слід зауважити, що вищевказаною Інструкцією працівник поліції наділений правом запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння виключно за наявності чітко вказаних у ній ознак, і ні в якому разі не за будь-яких інших підстав, в тому числі такі підстави не можуть бути заявлені формально, без належного їх доведення і висвітлення на відеозаписі, що долучений до протоколу, підставою не може бути і припущення поліцейського чи особисте бажання пропозиції такої перевірки на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, із матеріалів справи вбачається, що відомості про наявність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_2 , що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті поліцейського, є безпідставними, а пропозиція проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння висунута працівником поліції в порушення вимог чинного законодавства та є незаконною.

Суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

У даній справі про адміністративне правопорушення поліцейськими не були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння, а також вимоги Інструкції щодо проведення такого огляду. Тому суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 не можуть бути розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння та порушення вимог п.2.5 ПДР України.

Відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачяться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на викладене та керуючись ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Смольняков