Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №753/25922/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25922/25

провадження № 1-кп/753/1194/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003632 від 29.09.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Безмятежне, Шевченківського району, Харківської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить військову службу на посаді майстра 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

29.09.2025 близько 00 год. 02 хв. ОСОБА_4 йдучи пішохідним тротуаром вздовж вул. Привокзальної у м. Києві, направляючись із АЗС «ОККО», що за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 1-А, в сторону залізничного вокзалу «Дарниця», зустрів раніше невідомого йому ОСОБА_6 , який ішов у тому ж напрямку та в подальшому останні стали спілкуватись між собою.

У подальшому, близько 00 год. 07 хв. 29.09.2025 дійшовши до зупинки громадського транспорту «Сімферопольська», що розташована неподалік буд. №14 по вул. Привокзальній у м. Києві між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, на фоні раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Під час вказаного конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла обопільна штовханина, в ході якої останній керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши в руку невстановлений предмет, який має колюче-ріжучі властивості, наніс не менше трьох ударів в область ніг ОСОБА_6 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: сліпе поранення м`яких тканин правого стегна без ушкодження великих кровоносних судин, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; два сліпих колото-різаних поранення лівого стегна з пошкодженням лівої стегнової артерії, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_6 настала від сліпих поранень м`яких тканин лівого стегна з пошкодженням лівої стегнової артерії, що супроводжувалась масивної зовнішньою кровотечою з розвитком крововтрати.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер на місці події,

а ОСОБА_4 залишив місце скоєння кримінального правопорушення.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого;

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що наприкінці вересня 2025 року, пізно вечері запізнився на електричку на залізничному вокзалі «Дарниця». З метою купівлі цигарок пішов на АЗК «ОККО» неподалік, разом з тим, заправка зачинилась на «перезмінку, так як була вже опівніч». Він попрямував назад на вокзал, зустрів раніше незнайомого чоловіка, та попросив у нього цигарку, на що у відповідь почув образи нецензурного змісту. Між ними зав`язалась словесна перепалка, яка переросла в бійку, під час якої він ножем, який був при ньому, наніс кілька ударів в ногу потерпілого. Як потім він дізнався, потерпілий помер від крововтрати. У вчиненому щиро кається, не хотів спричинити смерть потерпілому, повністю визнає усі обставини злочину, вказані в його обвинуваченні, просить суворо не карати, планує повернутись на військову службу.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встанволено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, вчинив злочин, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, не одружений, має постійне місце реєстрації, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, раніше в силу ст. 89 не судимий.

Потерпіла ОСОБА_7 надала суду заяву, відповідно до якої, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення.

При цьому, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його щире каяття, критичне ставлення до вчиненого,суд вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі необхідно призначити у розмірі нижньої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 2228 грн.50 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва у кримінальному провадженні підлягає скасуванню.

Враховуючи призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 29 вересня 2025 року (з моменту фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт, накладений ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.10.2025 у справі № 753/20817/25 провадження № 1-кс/753/2914/25 на: газовий балон «Терен», який поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»; куртку спортивну чорного кольору, яку поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»; штани спортивні сірого кольору, які поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»;кросівки чорного кольору, які поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»;мобільний телефон INFINIX з сімкартою НОМЕР_2 та зарядний пристроєм, які поміщено до спец. пакету НПУ №NPU5183242;штани зі слідами крові, які поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»; взуття (кросівки), які поміщено до спец. пакету НПУ №KIV6105763 - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:

1)DVD-R диск 4.7 GB з відеозаписом системи «Безпечне місто» - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

2)СD-R диск з відеозаписом АЗС «ОККО» - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

3)Газовий балон «Терен»; змив речовини бурого кольору; товарний чек зі слідами речовини бурого кольору; пакет з парасолькою, кепкою, 2 банками консерви та 2 пачками соняшникового насіння; зрізи нігтьових пласти трупа за змиви з рук трупа, дактилокарти, розрахунковий листок, зрізи з нігтьових пластин ОСОБА_4 , штани зі слідами крові та кросівки ОСОБА_8 які поміщені до камери зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - знищити.

4)Куртку спортивну чорного кольору, яку поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»; штани спортивні сірого кольору, які поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»;кросівки чорного кольору, які поміщено до паперового конверту та опечатано печаткою «Дарницьке УП ГУНП у м. Києві»;мобільний телефон INFINIX з сімкартою НОМЕР_2 та зарядний пристроєм, які поміщено до спец. пакету НПУ №NPU5183242, які поміщені до камери зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - повернути ОСОБА_4 за належністю.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1