Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №706/1495/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1495/25

2/706/134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 січня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» через свого представника – Романенка Михайла Едуардовича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.05.2021 в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відповідач ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №3677407. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит № 3677407 від 12.05.2024, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. На підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн.

13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу № 07Т, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №3677407 від 12.05.2021 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

За твердженням представника позивача, Ніколайчук І.Р. свої зобов`язання за укладеним з первісним кредитором договором належним чином не виконав і заборгував 20015 грн, з яких: 5 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15 015 грн – заборгованість за відсотками.

Вищевказану заборгованість в сумі 20 015 грн та 2 422,40 грн судового збору позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У позовній заяві представник позивача клопотав перед судом про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

07.11.2025 представник позивача Куриліна В.В. додатково надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 22.01.2026 постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і дійшов такого рішення.

Судом встановлено, що 12.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 3677407 (далі по тексту – Договір, Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти в сумі 5 000 грн (п. 1.2. 1.3. Договору), строком на 30 днів із 12.05.2021, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплативши проценти за користування ним в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості – 11.06.2021, та виконати інші зобов`язання на умовах і в строки, що передбачені Договором.

За умовами пункту 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 15 грн в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5 015 гривень.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

За умовами пункту 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику на картковий рахунок.

Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно - комунікаційній системі товариства та доступний на сайті товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Підписавши Договір, відповідач погодився із графіком платежів за договором та ознайомився із паспортом споживчого кредиту.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 5 000 грн згідно Договору № 3677407 підтверджено долученим до справи платіжним дорученням № 46052422 від 12.05.2021. Кошти зараховані на кредитний рахунок ОСОБА_1 , за №414943*64.

Дослідженою судом відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3677407 від 12.05.2021 встановлено, що ОСОБА_1 12.05.2021 надано кредит в сумі 5 000 грн.

Нарахування відсотків відповідачу первинний кредитодавець здійснював у період із 13.05.2021 по 06.11.2021 в сумі 0,50 грн в день, а із 07.11.2021 по 10.08.2021 – 250 грн в день.

За умовами пункту 2.2.3 Договору після спливу строку кредитування нарахування процентів за кредитним договором припиняється.

Останнім днем строку кредитування згідно пункту 1.4 Договору є 11.06.2021.

Водночас пунктом 2.3 Договору визначено пролонгацію строку кредитування, яка може відбуватися на пільгових або стандартних умовах.

Відповідно до п. 2.3.1.1 позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил.

Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

За п. 2.3.1.2. Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Судом встановлено, що пролонгація Договору за пільговими умовами сторонами правочину не здійснювалася, оскільки заборгованість за договором відповідач не погашав.

При цьому, строк кредитування згідно п. 2.3.1.2. Договору був збільшений на стандартних (базових) умовах на 60 днів із нарахуванням процентів за стандартною (базовою) ставкою - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

Договір про споживчий кредит № 3677407 від 12.05.2021 укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відправивши товариству електронне повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідач акцептував укладення договору та погодився із його умовами.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У розділі Реквізити Сторін в графі позичальник вказано персональні дані відповідача, зокрема прізвище, ім`я по батькові, ідентифікаційний код, паспортні дані, адресу місця реєстрації, телефон, електронну пошту.

У Додатку №1 до договору сторонами визначений графік платежів, згідно з яким позичальник мав повернути суму кредиту з нарахованими відсотками в розмірі 5 015 грн.

У Додатку №2 до договору міститься паспорт споживчого кредиту № 3677407, умови якого відповідають погодженим умовам Договору.

На підставі викладеного суд виснує, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних останньої, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5 000 грн, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.

Заперечень щодо укладення даного кредитного договору від відповідача не надходило.

13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу №07Т.

Згідно з п.2.1 вказаного договору, клієнт – ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити фактору – ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

В п. 4.1 зазначеного договору вказано, що права вимоги переходять від клієнта до фактора в день підписання договору.

Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 367740 від 12.05.2021 на загальну суму 20 015 грн, з яких: 5 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15 015 грн – заборгованість за відсотками..

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» наділене правом вимоги до відповідача за договором №367704, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, розмір заборгованості не оспорив. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги той факт, що відповідач користувався наданими йому кредитними коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором № 3677407 від 12.05.2021 щодо своєчасного повернення позичених грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 272 – 273, 279 – 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3677407 від 12.05.2021 у розмірі 20 015 (двадцять тисяч п`ятнадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, понесені позивачем на сплату судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ – 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА