Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №712/17038/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №712/17038/25

Суддя: Чапліна Н. М.

Справа № 712/17038/25

Провадження № 2-а/712/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участю секретаря судового засідання Саса Л.О.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Савинського С.М. звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанови №3483/М/2025, 3486/М/2025 та 3488/М/2025, винесені 07.07.2025 про накладення адміністративних стягнень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у вигляді штрафів у розмірі 17 000 грн, справи про адміністративне правопорушення – закрити.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Чапліній Н.М.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 липня 2025 року близько 16:00 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , Позивач) було примусово доставлено працівниками ТЦК до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач). 02 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено Протокол №3483/ М/2025 про адміністративне правопорушення, де було зазначено, що в ході перевірки облікових даних, ОСОБА_1 нібито не прибув до ТЦК за повісткою. 03 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено ще два Протоколи №3486/М/2025 та №3488/М/2025 про адміністративне правопорушення.

07 липня 2025 року, на підставі вищезазначених Протоколів, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесені три постанови про накладення адміністративного стягнення (надалі – Оскаржувані постанови) відносно ОСОБА_1 , зокрема: Постанова № 3483/М/2025 від 07.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 11 червня 2025 року він нібито не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та нібито вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП). За цією постановою на ОСОБА_1 було накладений штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп; Постанова № 3486/М/2025 від 07.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 03 липня 2025 року під час перевірки облікових даних він нібито не мав при собі та не пред`явив військово-обліковий документ, чим порушив ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 п.п. 10-1 п.1Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ No1487 від 30.12.2022. За цією постановою накладений штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп; Постанова № 3488/М/2025 від 07.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 03 липня 2025 року ОСОБА_1 нібито відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, чим нібито порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За цією постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.

04 грудня 2025 року Головним державним виконавцем Першого відділу державноі виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко О.А. розглянуто заяви Відповідача про примусове виконання та видано Постанови про відкриття виконавчих проваджень, після чого позивач дізнався про винесення оскаржуваних постанов.

Постанова № 3483/М/2025 від 07 липня 2025 року, на думку позивача, є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику за повісткою. Позивач не отримував жодних повідомлень від засобів поштового зв`язку, не знаходив повісток у поштових скриньках, а отже, не був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Більше того, у Постанові №3483/М/2025 від 07 липня 2025 року та матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які підтверджуючі документи про те, що повістка з вимогою направлялася Позивачу поштою чи вручалася іншим, визначеним законодавцем способом.

Постанова № 3486/М/2025 від 07 липня 2025 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення. Позивач мав намір виконати вимоги закону, використовуючи електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», який, згідно з Постановою КМУ № 559, має однакову юридичну силу з паперовим документом. Однак представники ТЦК та СП своїми діями унеможливили це: у Позивача було примусово вилучено (відібрано) мобільний телефон. Ця обставина свідчить про створення штучних перешкод для виконання обов`язку. Позивач був фізично позбавлений можливості продемонструвати електронний ВОД не зі своєї волі, а внаслідок дій працівників ТЦК. Відтак, у діях Позивача відсутня суб`єктивна сторона правопорушення - вина (умисел на приховування документі.

Постанова № 3488/М/2025 від 07 липня 2025 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення. Факт відмови позивача від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії нічим не підтверджується, оскільки саме направлення взагалі не складалося. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності не містять відомостей про існування самого направлення на ВЛК (його копії, запису в журналі реєстрації вихідної документації тощо) та не містять доказів на підтвердження відмови отримувати направлення.

Крім того, Відповідач, виносячи три постанови в один день, намагається притягнути Позивача до відповідальності тричі за одне й те саме триваюче діяння (або бездіяльність) у межах однієї й тієї ж взаємодії з представниками ТЦК. Такі дії є штучним створенням множинності правопорушень.

Оскаржувані Постанови, як і матеріали адміністративних справ, не містять жодних належних доказів сповіщення про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, у справі відсутні: - Особистий підпис Позивача про отримання виклику; - Докази направлення Позивачу рекомендованого листа з описом вкладення та повідомленням про вручення не пізніше ніж за три доби до розгляду, чи порушені право позивача на правовий захист.

Постанови не містить жодних доказів, які б підтверджували винуватість Позивача у вчиненні адміністративних правопорушень.

Крім того, відповідачем порушені строки звернення постанов до примусового виконання.

Ухвалою судді Соснівського районого суду м. Черкаси Чапліної Н.М. від 18.12.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України. Зобов`язано відповідача надати суду завірені належним чином копії та оригінали для огляду судом: постанови №3483/М/2025, №3486/М/2025 та №3488/М/2025 від 07.07.2025 та документів, на підставі яких прийняті вказані рішення. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

Згідно з довідкою про доставку електронного документу відповідач отримав ухвалу в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 19 грудня 2025 року. Відповідачем на ухвалу суду не надано витребувані документи.

Представник відповідача відзиву до суду не скерував, копії матеріалів адміністративних справ суду не надав.

У судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без участі позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, за результатами розгляду справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 3483/М/2025 від 07.07.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , 02.07.2025 о 16:50 год. відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 3483/M/2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з неприбуттям по повістці 11.06.2025. Своєю бездіяльністю під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ зі змінами та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

У постанові зазначено, що права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП позивачеві повідомлено та роз`яснено. Пояснення не надавав. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 10 год 00 хв. 07.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет № 302. Громадянин ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення справи не надходило. У зв`язку з цим прийнято рішення розглядати справу без його участі.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Проте відповідачем не надано доказів та не доведено, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 та указаний у повістці час та дату не з`явився, у протоколі та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності № 3483/M/2025 відсутні посилання на докази, які підтверджували отримання повістки ОСОБА_1 , дата її вручення або направлення, яким чином повістка вручалася/направлялася.

Враховуючи допущені порушення у ході винесення постанови, постанова № 3483/M/2025 від 07.07.2025 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 3486/М/2025 від 07.07.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , 03.07.2025 року о 08:00 год. відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням вимоги частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII зі змінами та абз.3 п.п. 101 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.

У постанові зазначено, що права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП позивачеві повідомлено та роз`яснено. Пояснення надав. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 10 год 00 хв. 07.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет № 302. Громадянин ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення справи не надходило. У зв`язку з цим прийнято рішення розглядати справу без його участі.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до частини шостої якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Отже, за змістом частини шостої статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає як за відсутність при собі військово-облікового документа, так і при непред`явленні його за вимогою уповноваженого представника.

Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ у період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

За правилами п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого 16.05.2024 № 559 (далі – Порядок № 559) військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 3486/М/2025 від 07.07.2025, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов`язаного та не пред`явленням його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач у позовній заяві стверджує наявність електронного військово-облікового документу та неможливість його надання у зв`язку із вилученням телефону. У протоколі № 3486/М/2025 від 03.07.2025 у поясненнях позивачем зазначено, що телефон вилучений.

Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом України № 3633-IX від 11.04.2024. Тому, вказані вимоги підлягали застосуванню на час виникнення спірних правовідносин.

Всупереч цього, відповідач не надав доказів дотримання ним вказаних вимог абзацу другого частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не пред`явивши суду відповідні докази фото- і відеофіксації процесу перевірки документів позивача.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідачем не надано доказів про неможливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про військово-обліковий документ ОСОБА_1 , не надано й доказів не пред`явлення позивачем такого документу на вимогу уповноважених осіб.

Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем доказів обставин, що викладені в постанові у справі про адміністративне правопорушення суду не надано. Водночас, позивачем суду військово облікового документу у паперовій або електронній формі також не надано.

Враховуючи допущені порушення у ході винесення постанови, постанова № 3486/М/2025 від 07.07.2025 підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 3488/М/2025 від 07.07.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , встановлено, що 03.07.2025 року о 08:10 год. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК.

Посилання на докази адміністративного правопорушення щодо відмови позивача від проходження ВЛК, видачу повістка, направлення на проходження ВЛК, відео та фотофіксацію правопорушення або інші докази вчинення адміністративного правопорушення у постанові № 3488/М/2025 відсутні.

У постанові також зазначено, що права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП позивачеві повідомлено та роз`яснено. Пояснення надав. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 год 00 хв. 07.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет № 302. Громадянин ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення справи не надходило. У зв`язку з цим прийнято рішення розглядати справу без його участі.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Отже, проходження медичного огляду є обов`язком кожного військовозобов`язаного.

В період дії воєнного стану постанови ВЛК про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації дійсні протягом 1 року. Після закінчення даного строку військовозобов`язані підлягають повторному переогляду. Направлення на ВЛК може бути видане як з ініціативи начальника районного ТЦК та СП, так і за ініціативи самого військовозобов`язаного.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Водночас, відповідачем не надано доказів відмови позивача від проходження ВЛК, не надана повістка, направлення на ВЛК, вказана обставина відповідачем будь-якими доказами не спростована.

Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом відмови 03.07.2025 від проходження ВЛК в порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» орган, який розглянув справу, не зазначив у спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов`язок проходження ВЛК, з приводу невиконання якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Не зазначення в спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов`язок проходження ВЛК як складової об`єктивної сторони правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб`єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до постанови № 3488/М/2025, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у постанові посилання на такі докази відсутнє.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2020 року по справі №543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, тому у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення ставка судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, станом на день подачі позивачем позову, складає 605 грн 60 коп (3028 х 0,2).

Водночас, оскільки позивач подав позов через підсистему «Електронний суд», то згідно положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подачу конкретної позовної заяви, складав 1453,44 грн (484,48х3).

Тому відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1453,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Що стосується надлишково сплаченого позивачем розміру судового збору, то суд зазначає про таке.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки у заявах по суті справи або іншому документі, що адресований суду, позивач не просив суд повернути надлишково сплачений судовий збір, тому питання про повернення позивачу надлишково сплаченої суми судового збору не вирішується. Водночас це не позбавляє позивача подати відповідне клопотання після ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову № 3483/М/2025 від 07.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постанову № 3486/М/2025 від 07.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – скасувати і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанову № 3488/М/2025 від 07.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , Черкаська область, Черкаський район, адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , Черкаська область, Черкаський район, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 20.01.2026.

Суддя: Н.М. Чапліна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua