Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №694/3126/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3126/25 Провадження №1-кп/694/22/26

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

22.01.2026 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засiданнi кримінальне провадження №12025250360001210 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище

Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не є, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю у підготовчому судовому засіданні:

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.06.2023, яка набрала законної сили 19.06.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ігноруючи рішення суду, 17.08.2023 о 10 год. 10 хв. керував автомобілем марки "ВАЗ 21063", н.з. НОМЕР_1 в м. Звенигородка по вул. Богдана Хмельницького Черкаської області, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим відносно нього 17.08.2023 інспектором СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ігноруючи рішення суду, 07.08.2023 о 19 год. 10 хв. керував автомобілем марки "ВАЗ 21063", н.з. НОМЕР_2 по вул. Лозуватській в м. Шпола Звенигородського району Черкаської області, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2023, яка набрала законної сили 04.09.2023, відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Незважаючи на неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про накладення відносно нього адміністративних стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати законні постанови суду, вперто та систематично ігноруючи їх, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя в Україні, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання, 09.10.2025 близько 15 год. 55 хв. в черговий раз керував автомобілем марки "ВАЗ 2103-ЗНГ", н.з. НОМЕР_3 в м. Звенигородка Черкаської області та по вул. Григорія Сковороди був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

До розгляду справи по суті, а саме - 20 жовтня 2025 року, між обвинуваченим та прокурором в порядку, передбаченому статтями 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.382 КК України, обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.382 КК України, у межах висунутої йому підозри та обвинувачення у кримінальному провадженні №12025250360001210 від 10.10.2025.

Крім того, сторони угоди погодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме – у вигляді 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень; наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди, які визначені у ст.476 КПК України, щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого, щиро розкаявся, запевнював суд, що в подальшому подібного не вчинятиме.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити його підзахисному узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що з ОСОБА_4 детально обговорено обставини вчиненого, наслідки повторного вчинення правопорушень, обвинувачений сплатив частину штрафів за кожною судовою постановою та продовжить сплату до повного погашення штрафів, що вказує на його щире та дієве каяття.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття.

Судом враховано, що щире каяття, характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого ним злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

У цьому зв`язку судом враховано, що обвинувачений сплатив частину штрафів на кожною постановою судів, про що надав у підтвердження банківські квитанції.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, характеризується позитивно, наявний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, оскільки держава в особі правоохоронних органів зацікавлена у розкритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшення рівня злочинності, а також те, що підозрюваний вину у скоєному кримінальному правопорушення визнав повністю, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурору та захиснику також зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено, запобіжний захід не застосовувався.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 468 - 469, 472 - 474, 475 КПК України, ст. 96-1 КК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 жовтня 2025 року між прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №12025250360001210.

Визнати винуватим ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України , призначивши йому покарання у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 гривень.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Потерпілі відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази, а саме: відеозаписи на двох окремих дисках – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів учасниками процесу з дня його проголошення виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1