Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №636/2124/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №636/2124/25

Суддя: Золотоверха О. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2124/25 Провадження 1-кп/636/718/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025221240000073 від 16.01.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малинівка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в період часу з 01.01.2025 по 23.01.2025, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, на території с-ща Малинівка Чугуївського району Харківської області у невстановленому місці знайшов предмети, ззовні схожі на корпус ручної гранати Ф-1, підривам типу УЗРГМ-2, бойові патрони калібру 5,45x39 АК в кількості ЗО штук, та в порушення пункту 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, визначеного постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п. п. 2, 9, 11 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, маючи на меті подальше зберігання корпусу ручної гранати Ф-1, підривачатипу УЗРГМ-2, бойових патронів калібру 5,45x39 АК в кількості ЗО штук без мети збуту, для власних потреб, без наміру повідомити органи поліції в подальшому, приніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинив придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Так, 23.01.2025 працівниками поліції Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області в період часу з 15.05 год до 16.59 год в ході проведення обшуку - території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , а саме в гаражному приміщенні виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1, який відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/121-25/2478 від 04.02.2025 є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил); предмет, зовні схожий на запал, який відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/2480-ВТХ від 05.02.2025 є підривачем типу УЗРГМ-2 до ручних гранат, є вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву, до категорії бойових припасів не відноситься; предмети, ззовні схожі на набої калібру 5,45x39 мм в кількості 30 штук, які відповідно до висновку судово - балістичної експертизи № СЕ-19/121-25/2348-БЛ від 30.01.20225 є бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети), виготовлені промисловим способом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, визнав повністю, розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, факти та обставини, наведені в обвинувальному акті. Пояснив суду, що боєприпаси та гранату в нього залишили військові, яким він допомагав із ремонтом авто. В скоєному щиро розкаявся, жалкує, що не повідомив в поліцію про свої знахідки.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його ставлення до скоєного правопорушення та відомості про його особу.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, ту обставину, що від вчинення вказаного злочину тяжкі наслідки не настали, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце та мешкання, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання скарг на нього не надходило.

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України такою, що пом`якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, з урахуванням відомостей про особу винного, його ставлення до скоєного правопорушення, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції статті, за якою останнього притягнуто до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом пробації за місцем проживання, роботи, або навчання засудженого.

Запобіжні заходи на час розгляду справи судом стосовно ОСОБА_4 не обрані, клопотань про їх обрання до суду не надходило.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з винної особи.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати - витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні за проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-25/2348-БЛ від 30.01.2025 та вибухово-технічної експертиз №СЕ-19/121-25/2480-ВТХ від 05.02.2025, № КСЕ-19/121-25/2478 від 04.02.2025 у розмірі 7959,00 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн 00 коп.) грн.

Речові докази: корпус ручної гранати Ф1 - упакований до сейф - пакету № 6098330, підривач типу УЗРГМ-2 - упакований до сейф - пакету № 6098346, 10 гільз та 20 патронів калібру 5,45x39 АК - упаковані до сейф - пакету № 1220080, магазин до автоматичної зброї - упакований до сейф - пакету № WAR 1023563, - звернути в дохід держави шляхом передачі до Збройних Сил України; змив з корпусу гранати на марлевий тампон – знищити.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua