Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №373/699/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/699/25

Провадження № 2/373/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки судових засідань Хоменко Н.І.

розглянув цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку.

Представниця позивачки – адвокатка Миколаєва Ю.В. звернулась до суду з вимогами: поділити в натурі між сторонами належний їм на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1 , у відповідності до належних їм часток по та припинити їх право спільної часткової власності; для визначення варіантів розподілу призначити судову будівельно-технічну експертизу судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02.02.2002 по 20.02.2023 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. За цей час ними було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою. Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.02.2024 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами, відповідно до якої їх визнано співвласниками зазначеного житлового будинку, розмір часток . Однак здійснити поділ в натурі даного будинку в позасудову порядку неможливо, оскільки сторони між собою не спілкуються та не можуть дійти згоди про поділ.

Відповідач відзиву не надав, в судовому засіданні пояснив, що у цій садибі проживає сам, не перешкоджає позивачці у доступу до будинку, вважає доцільним поділити в натурі житловий будинок відповідно до варіанту №3, запропонованого у висновку будівельно-технічної експертизи.

Представниця позивачки в судовому засіданні повідомила, що її клієнтка висловила бажання поділити в натурі житловий будинок відповідно до варіанту №2, оскільки він їй найзручніший.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено справу до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2025 задоволено клопотання представниці позивачки про призначення судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі зупинене.

Ухвалою суду від 23.07.2025 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

16.09.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів.

Ухвалою суду від 02.10.2025 справу призначено до судового розгляду.

21.10.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про надання строку для укладення мирової угоди.

Судом встановлено наступні обставини:

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.02.2024 затверджено мирову угоду у справі №373/1898/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнано за сторонами право власності по частці житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №403941987 від 15.11.2024 позивачці належить на праві спільної часткової власності частка земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3211000000:01:092:0359, площею 0,084 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №403944394 від 15.11.2024 позивачці належить на праві спільної часткової власності частка житлового будинку загальною площею 95,1 м2 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний одноквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 , до складу будинковолодіння входять: житловий будинок загальною площею 95,1 м2 (літери А1, у т.ч тамбур «а1», ґанок «а1»), літня кухня (Б), гараж (В), убиральня (Г), погріб (б), огорожа (№1), огорожа (№2), колонка (К).

Згідно з актом депутата №173 від 08.09.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Однак за вказаною адресою фактично проживає лише ОСОБА_2 .

Як вбачається з висновку експерта №2-25 від 18.07.2025 за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, можливість поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток – відсутня, з відхиленням від ідеальних часток – можлива. Запропоновано 5 варіантів поділу будинку, які мають відхилення від ідеальних часток співвласників: 1 – 14 %, 2 – 10 %, 3 – 9 %, 4 – 15 %, 5 – 14%.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч.2 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з ч. 1 – 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка судом аргументів сторін та доказів:

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 445/442/16 зроблено висновок, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкта нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу.

Отже, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об`єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.

Визначальним для виділу частки будівлі в натурі, яка перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки нежитлової будівлі відповідно до часток співвласників.

Судом встановлено, що розмір часток сторін у спільному майні становить по , однак експерт у своєму висновку зазначив про неможливість поділу в натурі житлового будинку відповідно до ідеальних часток та надав п`ять варіантів можливого поділу з відхиленням від ідеальних часток.

Позивачка наполягає на поділу в натурі житлового будинку відповідно до другого варіанту запропонованого експертом, відповідач вважає доцільним застосувати третій варіант поділу.

Оцінивши докази, подані сторонами, беручи до уваги висновок експерта щодо технічної можливості поділу майна в натурі, з огляду на максимальну наближеність до ідеальних часток співласників, зважаючи на те, що у спірному будинку фактично проживає лише відповідач та користується окремими приміщеннями, що відображені у варіанті 3 висновку експерта для другого співвласника, суд дійшов висновку про доцільність застосування третього варіанту поділу майна із запропонованих експертом, який має найменше відхилення від ідеальних часток співвласників.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності в натурі частку із житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 , а саме: тамбур «1-1» площею 5,30 кв.м., коридор «1-2» площею 12,30 кв.м., житлову кімнату «1-3» площею 14,10 кв.м., кухню «1-8» площею 7,40 кв.м., санвузол суміщений «1-9» площею 3,80 кв.м., літню кухню «Б», погріб «б», огорожі №1, огорожі №2, колонки «К».

Виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності в натурі частку із житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 , а саме: коридор «1-10» площею 10,00 кв.м., кухню «1-4» площею 24,20 кв.м., убиральню «1-5» площею 1,30 кв.м., ванну «1-6» площею 6,70 кв.м., житлову кімнату «1-7» площею 10,00 кв.м., гараж «В», вбиральню «Г», огорожі №1, огорожі №2, ґанок «а1», колонки «К».

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 94093 (дев`яносто чотири тисячі дев`яносто три) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн 91 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 26.01.2026.

Суддя: Д. В. Свояк