Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №495/10782/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3232/26

Справа № 495/10782/24

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач – Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі свого представника Руденка Сергія Сергійовича

на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2025 року, ухвалене Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Прийомової О.Ю. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

в с т а н о в и в:

04.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі свого представника Руденка Сергія Сергійовича звернулися до суду із вищевказаним позовом, в якому із посиланням як на правове обґрунтування вимог на ст. 36, 38 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 257, 1212, 1213 ЦК України, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області надміру виплачену пенсію у розмірі 8746 грн 04 коп. та судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 звернулася до Головного управління 02.01.2024. Згідно з протоколом первинного призначення від 08.01.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 23.10.2023 в розмірі 6747,43 грн. На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.03.2024 та додатково наданих документів ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 12.10.2023. Розмір пенсії в результаті перерахунку склав 8455,26 грн. Страховий стаж складав 33 роки 4 місяці 24 дні. Рішенням від 11.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по заяві від 15.03.2024. Період роботи згідно трудової книжки з 11.02.1991 по 22.03.1994 в Єреванському електротехнічному заводі Науково-виробничого об`єднання «Армелектродвігатель» не зараховано до страхового стажу у зв`язку з припиненням Україною участі в угоді Співдружності Незалежних Держав та відсутністю двосторонньої угоди України з Республікою Вірменією. У зв`язку з проведеним перерахунком розмір призначеної з 12.10.2023 пенсії склав 7548,48 грн (розпорядження від 11.07.2024). Із розрахунку стажу виключено період роботи з 11.02.1991 по 22.03.1994. До страхового стажу зараховано 30 років 3 місяці 12 днів. У результаті перерахунку пенсії ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 8746,04 грн за період 12.10.2023 по 31.07.2024. Відповідачу надіслано лист та повідомлено про зазначену переплату, однак станом на час звернення до суду із цим позовом переплата не погашена, відповіді від ОСОБА_1 не надходило, що і стало підставою для звернення позивача до суду (а.с. 1-4).

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх вимоги незаконними. Зазначає, що будь-яких доказів, які свідчили б про рахункову помилку з боку Управління, а також надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні приведеної в позові суми, до суду не надані. Позивачем у позові не вказано, які саме дії відповідача призвели до нарахування та безпідставного підвищення пенсії, а лише формально зазначено, що виплати були зроблені в результаті рахункової помилки Головного управління, не вказавши при цьому в чому саме полягає рахункова помилка. Допущена позивачем помилка, на думку відповідача, не може бути віднесена до рахункової помилки, а отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надмірну виплаченої суми невірно нарахованої пенсії не допускається (а.с. 65-68).

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що до страхового стажу не було зараховано період роботи з 11.02.1991 по 22.03.1994 на території Республіки Вірменія. Відсутність підстав для зарахування даних періодів до страхового стажу обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 13 Угоди від 13.03.1992 Україна з 19.06.2023 не є державою-учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, відтак дія угоди між Україною та Республікою Вірменія припинилась внаслідок виходу з Угоди одного з підписантів (а.с. 69-75).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач акцентувала увагу на тому, що відповідь на відзив містить посилання позивача на різні нормативно-правові акти, які не мають жодного відношення до предмету позовної заяви та її відзиву, а висновки позивача, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії був відсутній міжнародний договір з Республікою Вірменія з приводу пенсійного забезпечення, у тому числі щодо визначення стажу, не поширюються на стаж, набутий громадянином України на території Республіки Вірменія, не має жодного значення для вирішення судом питання щодо предмету позовної заяви. Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум невірно нарахованої пенсії не допускається (а.с. 76-82).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії відмовлено (а.с. 103-109).

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі свого представника Руденка Сергія Сергійовича просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити та стягнути зі ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надміру виплачену пенсію у розмірі 8746,04 грн.

Доводами апеляційної скарги є те, що:

- в положеннях ст. 1215 ЦК України відсутнє посилання, що рахункова помилка, яка призвела до неправомірної виплати пенсії та виникнення переплати, повинна бути пов`язана тільки з навмисними діями чи навмисною бездіяльністю відповідача;

- в даному випадку відбулася рахункова помилка Головного управління, яка допущена під час проведення певних дій, а саме призначення пенсії, а тому вважає, що кошти в сумі 8746,04 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем як такі, що набуті без достатньої правової підстави (а.с. 111-116).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість (а.с. 138-139).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення грошових коштів, ціна позову становить 8746,04 грн.

Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду в апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 вказаної норми).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 13).

Відповідно довідки № 02 від 19.01.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.02.1991 працювала на Єреванському електрохімічному заводі Науково-виробничого об`єднання «Армелектродвігатєль» (нині АТЗТ «Арменмотор» м. Єреван, вул. М. Хоренаці, 28) і звільнена з роботи за особистою заявою з 22.03.1994 (а.с. 9).

Згідно з рішенням № 154450007583 від 08.01.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.10.2023 в розмірі 6747,43 грн (а.с. 22).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.03.2024 та додатково наданих документів ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 12.10.2023. Розмір пенсії в результаті перерахунку склав 8455,26 грн. Страховий стаж складав 33 роки 4 місяці 24 дні (а.с. 28).

Рішенням від 11.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по заяві від 15.03.2024. Період роботи згідно з трудовою книжкою з 11.02.1991 по 22.03.1994 в Єреванському електротехнічному заводі Науково-виробничого об`єднання «Армелектродвігатель (нині АТЗТ «Арменмотор», м. Єреван, Республіка Вірменія), який підтверджено довідкою № 02 від 19.01.2024, не зараховано до страхового стажу у зв`язку з припиненням Україною участі в угоді Співдружності Незалежних Держав та відсутністю двосторонньої угоди України з Республікою Вірменія (а.с. 26).

У зв`язку з проведеним перерахунком розмір призначеної з 12.10.2023 пенсії склав 7548,48 грн (розпорядження від 11.07.2024). До страхового стажу зараховано 30 років 3 місяці 12 днів (а.с. 30).

У результаті перерахунку пенсії по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 8746,04 грн за період 01.10.2023 по 31.08.2024 (а.с. 23).

Рішенням про прийняття суми переплати пенсії на облік від 19 липня 2024 року № 2872, сума переплати 8746 грн 04 коп. прийнята на облік в липні 2024 року (а.с. 27).

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.07.2024 № 1500-0404-8/112587, відділ з питань відрахувань управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомив ОСОБА_3 , що у зв`язку з невірно зарахованим страховим стажем для призначення пенсії у неї виникла переплата пенсії в сумі 8746,00 грн за період з 12.10.2023 по 31.07.2024, у зв`язку з чим просили надати заяву до відділу обслуговування громадян про утримання переплати з пенсії або дану переплату внести добровільно на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України (а.с. 15).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління і надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні приведеної в позові суми, позивач суду не надав, а тому відхилив доводи позивача про наявність рахункової помилки Головного управління, а також вважав безпідставним посилання на те, що кошти в розмірі 8746,04 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги таке.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема:

- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, передбачених законодавством;

- ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, осіб, які мають право на пільги, а також отримувачів житлових субсидій, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, передбачених законодавством;участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 цього Закону визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Колегія суддів зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій. Позивач обґрунтовує свою процесуальну позицію по справі тим, що відбулася рахункова помилка Головного управління, яка допущена під час проведення певних дій, а саме призначення пенсії. Допущення такої помилки позивач обґрунтовує тим, що період робити згідно з трудовою книжкою з 11.02.1991 по 22.03.1994 в Єреванському електротехнічному заводі Науково-виробничого об`єднання «Армелектродвігатель» (нині АТЗТ «Арменмотор», м. Єреван, Республіка Вірменія), який підтверджено довідкою № 02 від 19.01.2024, не зараховано до страхового стажу у зв`язку з припиненням Україною участі в угоді Співдружності Незалежних Держав та відсутністю двосторонньої угоди України з Республікою Вірменія.

При цьому, в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідач оскаржила рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, зазначаючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, справа № 420/2019/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Разом з тим, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка наявна у відкритому доступі, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, справа № 420/2019/25, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №154450007583 від 01.07.2024 року про відмову в проведені перерахунку пенсії до заяви від 15.03.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву від 15.03.2024 року про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу Позивача період роботи на території Вірменії з 11.02.1991 по 22.03.1994 роки.

В даній постанові колегія суддів зазначила, що навіть у випадку виходу держави-учасниці із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян такої держави не втрачають своєї сили, а тому посилання пенсійного органу на дані обставини є безпідставними.

А отже посилання на вказані обставини у даній справі як на підставу допущення рахункової помилки при розрахунку пенсії є необґрунтованими.

Крім того, не надано суду результатів службової перевірки щодо помилки працівників при розрахунку пенсійного забезпечення чи доказів про збій програмного забезпечення, що спричинило технічні помилки та надлишкові виплати. Жодних інших доводів або обставин щодо недобросовісності набувача пенсії позивач не навів.

Таким чином, встановивши, що відповідач отримав від позивача спірні грошові кошти у вигляді пенсії, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача, суд першої інстанцій обґрунтовано відмовив у задоволенні позову і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що перевиплата пенсії виникла саме внаслідок зловживання з боку відповідача по справі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі свого представника Руденка Сергія Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

В.В. Кострицький