Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №513/1389/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3984/26

Справа № 513/1389/24

Головуючий у першій інстанції Рязанова К. Ю.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя — Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді – Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» представник позивача – Омельченко Євген Володимирович

відповідач – ОСОБА_1

представник відповідача – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 07 липня 2025 року , постановлену у складі судді Рязанової К.Ю.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 07 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 травня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд зазначив, що у зв`язку з пропуском відповідачем строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення визначений у ч. 2 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутністю клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в той же час, сам факт випадкового ознайомлення стороною цивільного процесу з ухваленим судовим рішенням у застосунку «Дія» не може слугувати беззаперечним доказом того, що відповідач не був обізнаний про розгляд цивільної справи та ухвалення судового рішення, де стороною цивільного процесу виступав відповідач.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що судом порушені норми процесуального права, шляхом їх помилкового застосування.

Щодо явки сторін.

Сторони були сповіщені належним чином про час, дату та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явились, заяв про відкладення на подавали, що не перешкоджає апеляційному розгляду справі відповідно до ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглядаючи вказану ухвалу суду за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси (RYAZANTSEV v. RUSSIA, N 21774/06, § 53, від 10 березня 2011 року).

У частині четвертій статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 2-663/10 (провадження № 61-9961св22) зазначено, що «заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, лише у разі залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення (частина четверта статті 287 ЦПК України у чинній редакції). Тлумачення вказаних статей процесуального закону свідчить, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому до основних ознак апеляційного перегляду заочного рішення можна віднести наступні: а) здійснюється судом вищестоящої інстанції; б) апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17».

У справі, що переглядається, 13 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області ухвалив заочне рішення. У матеріалах справи відсутні докази належного отримання копії цього рішення ОСОБА_1

25 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Зачепіло З.Я. подала заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення, яку ухвалою Саратського районного суду Одеської області залишено без розгляду через пропуск строку, встановленого законом для подачі такої заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 зазначене наступне:

«19. Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

20. Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

21. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

22. За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

23. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

24. Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

25. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

26. Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

27. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

28. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

29. З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

30. Суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання. Ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін. Велика Палата Верховного Суду вважає, що судові рішення слід скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням висновків цієї постанови. Тому відсутні підстави для аналізу доводів відповідачки про те, що суд першої інстанції неналежно повідомив її про розгляд справи, позбавив можливості надати заперечення чи докази у судах обох інстанцій, а також про необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 289/2207/17 (провадження № 14-506цс19) та від 1 липня 2020 року у справі № 9901/79/19 (провадження № 11-1237заі19)».

Отже, вчинивши помилкову процесуальну дію, суд ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на наведених вимогах закону, що є самостійною підставою для скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення заяви відповідача у передбачений законом спосіб.

Такий висновок колегія суддів робить незалежно від доводів апеляційної скарги, якими є неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, тощо, оскільки саме суд першої інстанції має вирішувати питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, за наслідками чого має ухвалити відповідне судове рішення, яке б забезпечувала заявнику належний доступ до правосуддя.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 07 липня 2025 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко