Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №742/5610/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/11/26

Єдиний унікальний № 742/5610/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області ускладі головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Прилуки адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Маркович Андрій Юрійович до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5881629 від 07.10.2025.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07.10.2025 інспектором Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області молодшим лейтенантом Плющ А.Г. складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА N?5881629 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн 00 коп. штрафу. Вважає вказану постанову незаконною й такою, що підлягає скасуванню. 07.10.2025 о 08 год 38 хв. працівниками патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівської області був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21101 реєстрацій номер НОМЕР_1 , за кермом якого він перебував. Як зазначено у постанові серія ЕНА N?5881629 водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 реєстрацій номер НОМЕР_2 , у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керув. водієм Т3, що має не справ. зовн. світл. Приладів (темної пори доби), з якими відпов. до встанво, правил експл. його заборон., переобл. з порушен. відпов. правил, норм і станд. Позивач зазначає, що не погоджується із зазначеним рішенням інспектора та вважає постанову серії ЕНА N? 5881629 від 07.10.2025 року необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач вказує, що оглядав машину перед виїздом і все було в порядку, зазначає, що на момент зупинки можливо дійсно не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, проте це могло трапитись через технічну несправність в дорозі, яку він не міг передбачити чи попередити під час руху, крім того, темна пора доби ще не настала, тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121КУпАП не існувало взагалі.

Враховуючи викладені факти позивач просить суд скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА N?5881629 від 07.10.2025р. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.І ст.121 КУпАП та накладення?адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., справу закрити та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Чернігівській області понесені судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 визначено головуючого суддю Фетісову Н.В.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , призначено судове засідання, яке відкладено до 21 січня 2026 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Згідно письмової заяви представника адвоката Марковича А.Ю. просив розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Згідно письмового відзиву з приводу заявленого позову категорично заперечили, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказали, що несправність стоп-сигналу підтверджена і не заперечується позивачем. З матеріалів справи (постанова, відеозапис, пояснення) чітко встановлено. Що лівий задній стоп-сигнал не працював у момент зупинки – це є технічною несправністю зовнішнього світлового приладу позивач не довів, що несправність була відсутня до виїзду. Цей факт є достатнім для притягнення до відповідальності.

Крім того, просили розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Представником позивача адвокатом Марковичем А.Ю. подано до суду відповідь на відзив згідно якого заявлений позов підтримали в повному обсязі. Вказав, що працівником поліції було допущено порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідачем правомірність прийнятого рішення не доведено, належних доказів правомірності постанови суду не надано, оскільки не підтверджено, що позивач керував транспортним засобом, знаючи про несправність світлового прибору (стоп вогнів), тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення. На відео зафіксовано як позивач зазначає, що не був обізнаний, що не горить лампа лівого заднього стоп сигналу, крім того зазначає, що нещодавно змінив свічку.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993 (далі-Закон № 3353-XII).

Статтею 14 Закону № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

На виконання приписів частини п`ятої статті 14 Закону 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України (далі-ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Водночас, відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Частина перша статті 121 КУпАП, передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Диспозицію частини першої статті 121 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, що має несправності:

- системи гальмового або рульового керування,

- тягово-зчіпного пристрою,

- зовнішніх світлових приладів (темної пори доби),

- інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З цього слідує, що адміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише ті, за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Вичерпний перелік несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється їх експлуатація, наведений у пункті 31.4.3. розділу 31 ПДР:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує

їх прозорість чи світлопропускання.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5881629 від 07.10.2025 вбачається, що 07 жовтня 2025 року о 08 год. 38 хв. в м.Прилуки по вул..Європейська, буд.157, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 НОМЕР_3 , у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, чим порушив п. 31.4.3 ПДР - керув. водієм ТЗ, що має несправ. зовн. світл. приладів (темної пори доби), з якими відпов. до встанов. правил експл. його заборон., переобл. з порушен. відпов. правил, норм і станд. за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.

У п. 7 постанови зазначено «До постанови додаються: інші матеріали справи відео з бодікамери 1113090334/21».

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 31.4.3 ПДР України.

До відзиву на позовну заяву відповідач долучив відеозапис з бодікамери.

З дослідженого судом відеозапису вбачається наступне.

Відеозапис розпочато о 08 год. 38 хв. 07.10.2025 працівники поліції зупиняють транспортний засіб ВАЗ 21101 НОМЕР_3 . Та при спілкуванні з водієм та перевірки документів, повідомляють про несправність на авто, а саме: не горить лампа заднього лівого стоп сигналу. Водій повідомляє що неодноразово лагодив вказану поломку. Відносно нього працівниками винесено постанову за ч.1 ст.121 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за низку адміністративних правопорушень, таких як, керування водієм транспортним засобом:

-що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється,

-або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

При цьому, норма ч. 1 ст. 121 КУпАП є бланкетною (відсильною) нормою, тобто, нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правил поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів, в даному випадку до Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.4.3 ПДР та зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу.

Пункт 31.4.3 Правил дорожнього руху визначає перелік технічних несправностей і невідповідності вимогам зовнішніх світлових приладів, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством.

Пункт 31.4.3 Правил дорожнього руху містить кілька підпунктів, кожен з яких визначає свої вимоги, а саме:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Проте, у постанові серії ЕНА № 5881629 від 07.10.2025 не зазначено, який саме підпункт («а», «б», «в», «г» чи «ґ» пункту 31.4.3 (зовнішні світлові прилади) Розділу 31 (Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання) Правил дорожнього руху порушено позивачем.

Крім того, у постанові зазначено два склади правопорушення, які, начебто, вчинив ОСОБА_1 , а саме: 1) керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, 2) керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Суд звертає увагу на те, що наявність в діях водія такого складу правопорушення як «керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється» можлива лише за сукупності таких елементів: 1) наявність факту керування ТЗ; 2) такий ТЗ має несправності зовнішніх світлових приладів; 3) за наявності таких несправностей зовнішніх світлових приладів експлуатація ТЗ забороняється; 4) правопорушення вчинено темної пори доби.

Відсутність будь-якого з вказаних елементів свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Оскільки водій ОСОБА_1 був зупинений (згідно з відеозаписом) о 08 год. 38 хв. (в постанові час вчинення правопорушення вказано 08 год. 38 хв.), тобто у світлу пору доби, то в діях ОСОБА_1 не вбачається складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Щодо іншого складу правопорушення зазначеного в постанові, а саме: керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, суд зазначає наступне.

Заборона експлуатації транспортного засобу, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів якого не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу передбачена підпунктом «а» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху.

В той же час, норма п. 31.4.3 а Правил дорожнього руху теж є бланкетною, оскільки не розкриває питання, які саме кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів будуть вважатися такими, що не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, а тому також потребує конкретизації.

Проте, у постанові не зазначено які саме переобладнання були на автомобілі ОСОБА_1 , які не відповідали б відповідним правилам, нормам і стандартам.

До постанови серії ЕНА № 55881629 від 07.10.2025, так само як і до відзиву на позовну заяву, не долучено на підтвердження цього жодного належного та допустимого доказу.

З наявних доказів неможливо зрозуміти, про які саме переобладнання на авто, йде мова.

Таким чином, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, при винесенні постанови працівником поліції не дотримано вимог щодо її оформлення, зокрема, не зазначено, які конкретно вимоги закону, за які настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, порушив ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5881629 від 07.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при подачі позову сплачено судовий збір в розмір 605 грн. 60 коп, а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Маркович Андрій Юрійович до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №5881629 від 07.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору сплаченого при подачі позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, місцезнаходження: 14000, м.Чернігів, пр.-кт Перемоги, буд.74.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА