Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №751/8392/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №751/8392/25

Суддя: Овсієнко Ю. К.

Справа №751/8392/25

Провадження №2/751/562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

при секретарі Решетник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № CCNG-631280092 від 24.10.2019, № CCNG-630711603 від 17.08.2017 у розмірі 66 747,68 грн, понесені судові витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалось на те, що 17.08.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-630711603, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 12 000 грн і зобов`язалася повернути використану суму в строк до 17.08.2018 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 35,99%.

24.10.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-631280092, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 200 000 грн і зобов`язалася повернути використану суму в строк до 24.10.2024 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 24%.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019.

18.05.2021 було укладено договір відступлення права вимоги № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019.

10.01.2023 було укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019.

Оскільки відповідачка взятих на себе зобов`язань за цими кредитними договорами належно не виконала, то відповідно має перед позивачем прострочену заборгованість за кредитним договором № CCNG-630711603 від 17.08.2017 у розмірі 43 751,09 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 32 689,67 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 320,76 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 6 098,53 грн, інфляційні збитки – 2 077,90 грн, нараховані 3% річних – 564,23 грн та за кредитним договором № CCNG-631280092 від 24.10.2019 у розмірі 22 996,59 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 18 294,51 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 817,99 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 2 399,43 грн, інфляційні збитки – 1 162,88 грн, нараховані 3% річних – 321,78 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 15.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. 09.01.2026 представником позивача подано письмові пояснення на позовну заяву в яких просив справу розглянути за його відсутності та за відсутності відповідача. Позовні вимоги відповідач визнала частково в розмірі 58 249,72 грн в іншій частині позовні вимоги вважає безпідставними та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Заперечували в частині позовних вимог щодо нарахованої пені (штрафів) та вважали, що покладення судових витрат у вигляді оплати професійної правничої допомоги позивача у заявленому розмірі на відповідачку є неправильним і несправедливим, вважають, що відшкодування відповідачкою витрат можливе в обсязі не більше 4000 грн.

12.01.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подані додаткові пояснення в яких зазначають, що пеня за двома договорами була нарахована станом на 18.05.2021, що чітко вбачається з розрахунків заборгованості, а тому, міркування відповідача є хибними та такими, що не заслуговують на увагу. До нарахування даної пені за кредитними договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019 не застосовуються норми пункту 18 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначили, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви долучені всі необхідні документи.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

17.08.2017 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CCNG-630711603, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 12 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.7-10 зворот).

24.10.2019 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк»» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CCNG-631280092, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 200 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.14-16).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № CCNG-630711603 від 17.08.2017 станом на 26.09.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 43 751,09 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 32 689,67 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 2 320,76 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 6 098,53 грн, інфляційні збитки – 2 077,90 грн, нараховані 3% річних – 564,23 грн. (а.с.67,68).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № CCNG-630711603 від 17.08.2017 станом на 26.09.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № CCNG-631280092 від 24.10.2019 у розмірі 22 996,59 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 18 294,51 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 817,99 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 2 399,43 грн, інфляційні збитки – 1 162,88 грн, нараховані 3% річних – 321,78 грн (а.с.69,70).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання кредиту між його сторонами в письмовій формі, відповідає положенням законодавства, оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 погодилася із умовами договорів та підписала їх.

Факт підписання сторонами зазначених Договорів не спростований та не оспорюється. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та позикодавцем АТ «Альфа-Банк» виникли договірні відносини, оскільки між ними були укладені відповідні договора кредиту № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019.

На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даних кредитних договорів недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05 квітня 2023 року у справі 910/4518/16.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, так як заборгованість за пенею була нарахована станом на 18.05.2021, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за пенею за кредитними договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017 та № CCNG-631280092 від 24.10.2019.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеними кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача, не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422 грн 40 коп судового збору (а.с.1) в порядку ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, з урахуванням заявленого клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість договорами № CCNG-630711603 від 17.08.2017, № CCNG-631280092 від 24.10.2019 у розмірі 66 747 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок сім) грн 68 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 80 коп судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 6 422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн 80 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua