Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №452/129/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/129/26

Провадження № 3/452/159/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 січня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого водієм,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

16.01.2026 на розгляд до Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 562798 від 09.01.2026 відносно ОСОБА_1 , який, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026, переданий на розгляд судді Пташинському І.А.

Згідно з протоколом, складеним поліцейським Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Капериз І.Я., 09.01.2026 року близько 17 год. 49 хв. в с. Чайковичі по вул. Січових Стрільців, 22, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував колісним трактором МТЗ 80.1 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування ТЗ відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та пояснив, що 09.01.2026 року близько 17 год. 49 хв. в с. Чайковичі Самбірського району Львівської області він керував своїм колісним трактором МТЗ 80.1 д.н.з. НОМЕР_1 і був зупинений працівниками поліції, які до нього підійшли і, не повідомивши чітко причини зупинки, сказали що від нього чути спиртне та запропонували пройти на місці перевірку на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера. Проти цього він категорично заперечував. При цьому, ніяких ознак алкогольного сп`яніння він не мав, оскільки алкоголь не вживав і порушень ПДР не вчиняв. Їхати в лікарню також відмовився, тому що він вважав це також безпідставним. Наголосив, що ніякого акту про його відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера та направлення на огляд в лікарню поліцейські не складали та не виписували і йому не вручали, він з ними не ознайомлювався. Також поліцейські його не притягували до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, які були причиною зупинки трактора під його керуванням. Просив справу закрити, бо він нічого не порушував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні в справі письмові докази, надавши їм оцінку в сукупності, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, одними із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 562798 від 09.01.2026;

- рапорт поліцейського ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Капериз І. від 09.01.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів –DragerAlcotest 6820 №ARLR – 0182 від 09.01.2026, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 09.01.2026 о 18 год. 00 хв. (із наявним виправленням часу із 18.17 год.), яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в КНП СМР Самбірська ЦЛ;

- DVD-R диск з відеозаписом (1 відеофайл), на якому відображено зафіксовані обставини справи;

- постанова серії ЕНА №6487817 від 09.01.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП (порушення п.2.1 ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ).

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Таким чином, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватися «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, лише чітке дотримання вказаної процедури, зокрема, проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння з дотриманням положень ст. 266 КУпАП, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

З рапорту поліцейського ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Капериз І. від 09.01.2026 слідує, що під час чергуванняв с. Чайковичі по вул. Січових Стрільців, Самбірського району Львівської області, було виявлено та зупинено колісний трактор МТЗ 80.1 д.н.з. НОМЕР_1 у якого не горіли задні габаритні вогні. Водієм трактора був ОСОБА_1 , однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху під час керування трактором МТЗ 80.1 д.н.з. НОМЕР_1 , які були безпосередньою причиною для зупинення поліцейським вказаного транспортного засобу.

Крім того, матеріали справи також не містять відомостей про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що були безпосередньою причиною для зупинення поліцейським вказаного транспортного засобу під його керуванням.

Натомість, з долученого відеозапису відомо, що поліцейський, після зупинки трактора, підійшовши до водія трактора не проінформував водія про конкретну причину зупинки трактора з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Лише через 1 хв.42 сек. спілкування з водієм поліцейський повідомив водія про те, що : «У нього з-заді там нич не світить навіть», однак даній обставині в подальшому увага не надавалася, детально вона не перевірялася та належним чином не фіксувалася. Як видно на відео габаритні вогні трактора світяться.

Рапорт поліцейського ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Капериз І. від 09.01.2026, як доказ, що підтверджує факт порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, який би надав право поліцейському, у відповідності із п.1) ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»,зупиняти транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 09.01.2026 о 17 год. 49 хв., з огляду на правову позицію ВС, яку викладено у постанові КАС ВС у справі № 524/5741/16-а, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а тому до уваги не приймається.

За таких обставин вважаю, що всі наступні вимоги працівників поліції водій ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.

Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Із наведеного слідує, що умовою для виконання водієм вимог працівника поліції є передусім законність дій самого поліцейського.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Однак, на цьому етапі водій ще не вважається винним. Далі законодавець надав право водію пройти ще один незалежний огляд.

А саме, згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.п. 8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп`яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.

Зазначені вимоги нормативних актів працівником поліції дотримані не були. Зокрема, згідно відеозапису з бодікамери поліцейського №905603, наявному на DVD-R диску, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, станом із 17.48 год. 09.01.2026 – момент зупинки поліцейськими транспортного засобу та до 18 год. 10 хв. 09.01.2026 - час складання протоколу про адміністративне правопорушення, інформація про складення поліцейським та вручення водієві транспортного засобу ОСОБА_1 направлення на огляд в КНП СМР Самбірська ЦЛ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 09.01.2026 о 18 год. 00 хв. (із наявним виправленням часу із 18.17 год.) – відсутня.

Також, із оглянутого в суді відеозапису з боді-камери працівника поліції №905603 вбачається, що актогляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів –DragerAlcotest 6820 №ARLR – 0182 від 09.01.2026, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, поліцейським в період з 17.48 год. по 18 год. 10 хв. 09.01.2026 не складався і водій ОСОБА_1 з ним не ознайомлювався.

За таких обставин вважаю, що пояснення ОСОБА_1 , які він дав безпосередньо в судовому засіданні, знайшли своє підтвердження, а тому приймаються до уваги.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Як регламентовано ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не доведена, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 287 КУпАП,

постановив :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя