Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №447/3805/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/99/26

Справа №447/3805/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВП №2 Стрийського РУП ГУНП в Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

25 листопада 2025 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшов адміністративний матеріал за протоколом серії ЕПР1 № 517528 від 19 листопада 2025 року за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 листопада 2025 року справу передано судді Рябчун А. В.

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 517528 від 19 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 19.11.2025 року о 12:50 год. в с. Київець, по вул. Наддністрянська, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Т150 д.н.з НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушена координація рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні заперечив, вказав на незаконність зупинки його автомобіля та протиправність вимог поліцейського про проходження тесту на визначення стану сп`яніння. Стверджує, що не був у стані алкогольного сп`яніння, необхідність проходження тесту була відсутня.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ратич Т.М. в судовому засіданні наполягав на закритті провадження у справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та зупинка поліціейських ОСОБА_1 не відповідає вимогам КУпАП. А також зазначив, на відео вбачається, що поведінка ОСОБА_1 цілком адекватна.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції- є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 256 КУпАП визначено вимоги, яким повинен відповідати протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Судом встановлено, що 19.11.2025 року о 12:50 год. в с. Київець, по вул. Наддністрянська, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Т150 д.н.з НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився.

Обставина відмови від проходження огляду на стан сп`яніння визнана в судовому засіданні ОСОБА_1 , який пояснив, що 19.11.2025 року не перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння, приймає ліки, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не вважав це за необхідність.

На досліджених відеозаписах з нагрудних бодікамер поліцейських зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також зафіксовано пропозицію поліцейського пройти огляд у медичному закладі, на яку ОСОБА_1 також відмовився.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні та оглянутим відеозаписом.

Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 517528 від 19 листопада 2025 року, який оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Ратича Т. М. про незаконність складеного протоколу про адміністративну відповідальність у зв`язку із неправомірним зупиненням транспортного засобу. Так, до матеріалів справи долучено рапорт інспектора СРПП ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області В. Мартинюка, у якому зазначено, зокрема: «…даний водій рухався обочиною по незрозумілій траєкторії та мав технічну несправність: розбиті розсіювачі повороту..». На відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського зафіксовано повідомлення поліцейського про технічні несправності трактора.

Суд критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_1 – адвоката Ратича Т. М. про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи не встановлено ознак неправомірних дій працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість судом встановлено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, відповідальність за яку передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому суд відхиляє долучені до матеріалів справи результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, пройдений ним самостійно 19 листопада 2025 року у КНП «1 територіальне медичне об`єднання Львова», оскільки проходження огляду відбувалося 19 листопада 2025 року о 17:57 год, зупинка транспортного засобу відбулася 19 листопада 2025 року о 12:50 год, а відповідно до частини 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, за що передбачена відповідальність за статтею 130 КУпАП.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до статей 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 283, 284, 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Анна Рябчун