Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №487/5031/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5031/25

Провадження № 1-кп/487/347/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025152030000560 від 27.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянкою України, має повну загальну середню освіту, не працює, перебуває у цивільному шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судима, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , фактично до затримання проживала за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

27.04.2025 близько 16:00 ОСОБА_3 перебувала у квартирі АДРЕСА_3 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 та його сестрою ОСОБА_7 , де у приміщенні кімнати-спальні вказаної квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин.

Після цього, ОСОБА_3 вийшла до приміщення кухні вказаної квартири, де випила горілку та взяла до рук ніж, з метою нарізати продукти.

В цей час, до приміщення кухні зайшла ОСОБА_7 , яка продовжила конфлікт з ОСОБА_3 та почала її смикати та нанесла не менше 12-13 ударів по голові та обличчю ОСОБА_3 . Після чого, у ОСОБА_3 , яка була обурена поведінкою ОСОБА_7 , на ґрунті неприязних стосунків, виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_7 на ґрунті неприязних стосунків, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та маючи можливість передбачити їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, тримаючи у лівій руці кухонний ніж, повернувшись обличчям до ОСОБА_7 нанесла ножем один удар в область грудної клітини ОСОБА_7 справа, чим заподіяла сліпе колото-різане поранення грудної клітини справа. Після чого, ОСОБА_7 дійшла до приміщення кімнати-спальні, де впала на підлогу та ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:32 померла.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України та визнає її винуватою в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину визнала частково, вказавши, що не мала умислу на вбивство потерпілої, тому не погоджується із кваліфікацією її дій за ч.1 ст. 115 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 27.04.2025 був поминальний день та вона разом із цивільним чоловіком ОСОБА_6 зранку поїхали на цвинтар, де зустрілись із дочкою чоловіка ОСОБА_8 та його сестрою ОСОБА_7 . Разом вони ходили до могил померлих родичів, поминали їх, вживали алкоголь. Потім вона поїхала додому, а чоловік із сестрою ще залишилися на цвинтарі. Вдома вона лягла відпочивати та заснула. Коли вона прокинулась то побачила, що ОСОБА_7 лежить на дивані, а її чоловік стягує з неї джинси. Вона почала на них сваритися за те, що вони довго були на цвинтарі та повернулися у нетверезому стані. Чоловік попросив її надати одяг для сестри, щоб та перевдягнулась. Вона кинула ОСОБА_7 свій халат та вийшла на кухню. На кухні вона випила чарку горілки, дістала з холодильника ковбасу та узяла ніж щоб її нарізати. В цей час до неї на кухні підійшла ОСОБА_7 , почала на неї сваритися, бити її руками, дряпати, смикати за руку. Потім, коли ОСОБА_7 смикнула її за праву руку, вона розвертаючись до ОСОБА_7 відштовхнула її руками від себе. При цьому, у лівій руці у неї був ніж. Після цього ОСОБА_7 мовчки пішла до кімнати. Вона не відчула, що нанесла удар ножем ОСОБА_7 , крові не бачила та ОСОБА_7 нічого не казала. Після цього, вона почула, що з кімнати її чоловік окликнув її: «Іра». Вона зайшла до кімнати та побачила, що ОСОБА_7 лежить на підлозі у крові та тяжко дихає. Вона сіла у крісло поруч та далі події не пам`ятає, прийшла до тями лише у відділенні поліції.

Також ОСОБА_3 зазначила, що вона щиро кається, вона не мала умислу вбивати ОСОБА_7 , оскільки у них були добрі стосунки, вони буди подругами, разом працювали та відпочивали.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України за вказаних вище обставин, її вина підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду, зокрема:

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що дійсно 27.04.2025 вона була на цвинтарі разом зі своїм батьком – ОСОБА_6 , тіткою (сестрою батька) – ОСОБА_7 та співмешканкою батька – ОСОБА_3 . На цвинтар вона приїхала разом із тіткою ОСОБА_7 , яка була тверезою. На цвинтарі вони всі вживали алкогольні напої у невеликій кількості, але ОСОБА_3 на цвинтар вже приїхала у нетверезому стані. Після цвинтаря батько запропонував ОСОБА_7 поїхати до нього додому, щоб відпочити. Приблизно о 14-15 годині вони поїхали з цвинтаря, вона поїхала до свого дому на АДРЕСА_4 , а батько з ОСОБА_7 поїхали до батька на АДРЕСА_2 . Приблизно після 17:00 год зателефонував батько та повідомив, що ОСОБА_9 вбила тітку, зарізала. Батько жив із ОСОБА_3 у цивільному шлюбі приблизно 7 років. Стосунки між ними були різні, бували добрі та погані. У ОСОБА_3 та ОСОБА_7 також були різні стосунки, іноді вони сварилися, при цьому ініціаторами конфліктів були обидві, причиною конфліктів було вживання алкоголю. В квартиру батька вона приїхала наступного дня та зі слів батька дізналась, що конфлікт виник через те, що батько запропонував сестрі відпочити, а ОСОБА_3 на ґрунті ревнощів схопилась за ніж.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 27.04.2025 зранку разом з дружиною ОСОБА_3 поїхали на цвинтар, де зустрілись із його донькою ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_7 . На цвинтарі вони обходили могили померлих родичів, поминали їх, вживали алкоголь. Потім ОСОБА_3 поїхала додому, а він з донькою та сестрою ще якийсь час залишалися на цвинтарі. Потім уїхала дочка, а він запропонував сестрі поїхати до нього додому. По дорозі додому вони зайшли в бар, де також випили горілки. Коли вони із сестрою зайшли у його квартиру ОСОБА_3 відпочивала у кімнаті. Він запропонував сестрі лягти на диван та також відпочити. Сестра попросила його допомогти їй зняти одяг. В цей час прокинулась ОСОБА_3 та почала на них сваритися нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_3 пішла на кухню. Слідом за нею на кухню пішла ОСОБА_7 . Він залишився у кімнаті та чув як ОСОБА_7 та ОСОБА_3 сварись на кухні. Сварка на кухні була приблизна 5-7 хвилин, звуків бійки він не чув. Потім ОСОБА_7 зайшла у кімнату, її шатнуло та вона впала на підлогу обличчям донизу. Він підійшов до сестри, взяв за плече щоб розвернути її на спину, побачив кров. Він побіг до сусідів – подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Сусід зайшов до нього у кімнату, побачив сестру та пішов викликати швидку. Коли ОСОБА_3 зайшла до кімнати у неї були перелякані очі та вона не контролювала себе, сіла у крісло та ридала. Він запитував у неї, що вона накоїла, але вона не могла нічого сказати. Потім він побачив у неї тілесні ушкодження у вигляді подряпин на руках, шиї, обличчі. Швидка допомога приїхала приблизно через 15 хвилин, намагались надавати допомогу, але сестра померла. У цей день він випив приблизно 700-800 грамів горілки, ОСОБА_7 випила приблизно 500 грамів горілки, скільки випила ОСОБА_3 він не знає, але вона була більш твереза ніж він та його сестра. За характером ОСОБА_3 не агресивна, з усіма була у нормальних відносинах, але ревнива.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що 27.04.2025 він з дружиною, повернувшись з цвинтаря, сиділи на кухні своєї квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Приблизно після 15:00 год до них у квартиру постукав сусід ОСОБА_6 , сказав, що ОСОБА_13 з ОСОБА_14 щось не поділили та необхідно викликати швидку допомогу. Він пішов до квартири ОСОБА_6 де побачив його сестру ОСОБА_15 , яка стогнала, намагалися вдихнути та у неї в районі грудної клітини була кров. Він вийшов з квартири та сказав своїй дружині що необхідно викликати швидку та поліцію. Потім вони викликали швидку допомогу і поліцію та він на вулиці чекав приїзду швидкої допомоги. Він не чув з квартири ОСОБА_6 звуків сварки або бійки. Коли він заходив до квартири ОСОБА_6 то бачив, що ОСОБА_9 сиділа на стільці, була у шоковому стані. Лікарі швидкої допомоги приїхали приблизно через 7 хвилин після виклику. Після приїзду лікарів він до квартири ОСОБА_6 не заходив.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що 27.04.2025 у вечірній час, вона з чоловіком були вдома. До них прибіг сусід ОСОБА_6 щоб викликати швидку допомогу. ЇЇ чоловік пішов до квартири ОСОБА_6 , а коли повернувся, то сказав, що необхідно викликати не лише швидку, а ще і поліцію. Вона зайшла до квартири ОСОБА_6 де побачила на підлозі біля дивану ОСОБА_17 , яка стікала кров`ю. Ірина у цей час сиділа у кріслі мовчки. ЇЇ чоловік викликав швидку допомогу, а вона викликала поліцію. Швидка допомога приїхала приблизно через 10-20 хвилин. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 були нормальні відносили, вони могли між собою розмовляти на підвищених тонах, але завжди потім примирялися.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що працює парамедиком у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та у складі бригади виїжджала на виклик. Дату події та адресу не пам`ятає. У квартирі побачили жінку на підлозі. Жінка лежала на боку, була у стані алкогольного сп`яніння, вдихнула кілька разів та перестала дихати. Вони почали проводити реанімаційні дії. У жінки був відкритий пневмоторакс, перевели його у закритий, але врятувати її не змогли, вона померла. Під час надання допомоги положення потерпілої змінювали, розрізали одяг. Реанімаційні дії тривали приблизно 40 хвилин. Чоловік, який зайшов разом з ними до кімнати казав, що постраждала його сестра. В кімнаті у кріслі сиділа худорлява темноволоса жінка, яка казала, що це вона вдарила потерпілу ножем. Ця жінка була злякана та перебувала у стані алкогольного сп`яніння (повільна мова, не могла самостійно підвестися з крісла).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що працює парамедиком у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Бригада отримала екстрений виклик про ножове поранення на вул. Олексія Вадатурського. Дату не пам`ятає, але це було у поминальний день. Зайшли до кімнати, потерпіла лежала на підлозі, у неї було ножове поранення на рівні 2-3 ребер. Коли почали проводити компресію з`ясувалось, що у постраждалої відкритий пневмоторакс. Реанімаційні дії тривали приблизно 30-45 хвилин, але врятувати постраждалу не вдалося. В цій же кімнаті була присутня жінка, яка знаходилась у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України підтверджується доказами – фактичними даними, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які містяться у речових доказах, показах, зафіксовані у процесуальних документах, висновках експертів та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

З протоколу огляду місця події від 27.04.2025 (дозвіл на проведення якого наданий ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.04.2025), до якого додано таблицю зображень, план-схему та відеозапис його проведення, вбачається, що в період часу з 17:42 по 19:18 слідчим у присутності двох понятих, за участю спеціаліста-криміналіста та судово-медичного експерта, проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено: у приміщенні кухні на місці для розміщення посуду поруч із кухонною раковиною виявлено предмет зовні схожий на кухонний ніж з довжиною леза приблизно 16 сантиметрів та рукояткою довжиною приблизно 15 сантиметрів, на лезі якого наявні сліди речовини бурого кольору, який вилучено та запаковано до паперового конверту №1; у лівому дальньому куті приміщення кухні виявлено холодильник на верхніх дверцятах якого виявлено сліди речовини бурого кольору, невизначеної форми, з якої зроблено змив на марлевий бинт, попередньо змочений дистильованою водою, який вилучено та поміщено до паперового пакету №2; у центрі спальної кімнати ближче до ліжка на підлозі, вкритій килимом, виявлено труп особи жіночої статі – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , в ході огляду якого на відстані 1,5 сантиметрів до вершу від зовнішнього квадранту правої молочної залози виявлено колоту рану, що розташована косо-вертикально, щілиноподібної форми, кінці рани направлені на 11 та 5 годин умовного циферблату відносно тіла, краї рани не осаджені, рана при зведені країв розміром 0,5 см на 2 см; біля нижніх кінцівок трупу, під стільцем виявлено пляму з речовини бурого кольору, з якого зроблено змиви на марлевий бинт, який поміщено до паперового конверту №3 та вилучено; в сумці сірого кольору виявлено та вилучено мобільний телефон марки «росо» імей: НОМЕР_1 в чохлі фіолетового кольору, який поміщено до сейф-пакету № PSP1082172. (т.1 а.с.73-92)

Вилучені в ході огляду місця події 27.04.2025 речі, а саме: кухонний ніж з довжиною леза 16 см з дерев`яною рукояткою коричневого кольору довжиною 15 см зі слідами РБК, два змиви з речовиною бурого кольору та мобільний телефон марки «Росо» імей: НОМЕР_1 в чохлі фіолетового кольору, постановою слідчого від 27.04.2025 визнані речовими доказами та ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 (справа 487/2845/25, провадження №1-кс/487/2361/25) на них накладено арешт. (т.1 а.с.104)

З протоколу огляду трупу від 28.04.2025 вбачається проведення слідчим у присутності двох понятих, за участю спеціаліста-криміналіста та спеціаліста – судово-медичного експерта, огляду трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фіксація наявності тілесних ушкоджень, їх опис та розташування, огляд одягу та наявних на одязі пошкоджень, в ході якого вилучено зрізи нігтьових пластин, змиви з рук, дактокарту, одяг. (т.1 а.с. 105-108)

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №20250415010001036 від 28.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті – Внутрішньоплевральна кровотеча, Проникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені. (т.1 а.с.109)

З висновку експерта №20250415010001036 (експертиза розпочата 28.04.2025 о 10:15, експертиза закінчена 04.06.2025) встановлено:

Смерть ОСОБА_7 настала в результаті проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, яке супроводжувалось внутрішньо-плевральною кровотечею (в правій плевральній порожнині 500,0 мл рідкої крові та 125 куб.см рихлих згортків її) з послідуючою гострою крововтратою.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - рани на передній поверхні грудної клітки справа з рановим каналом, ушкодженням правої легені та внутрішньо-плевральною кровотечею (в правій плевральній порожнині 500,0 мл рідкої крові та 125 куб.см рихлих згортків її).

Всі вищеописані тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті та являються прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях ушкоджень.

Морфологічні особливості, характер і форма ран в області грудної клітки справа з урахуванням даних медико-криміналістичного дослідження, а саме щілиноподібна форма, рівні не осаджені краї, гладкі стінки, один П-подібний і протилежний гострий кінці, наявність ранового каналу, перевага ранового каналу над довжиною рани свідчать про те, що вона являється колото-різаною та утворилась від однократної дії плаского колючо-ріжучого предмету, який має вістря, обух та лезо незадовго до настання смерті в короткий проміжок часу, який може обчислюватися декількома десятками хвилин, приблизно до 1 години (з урахуванням даних судово-гістологічного дослідження, а саме скупчення гемосидерофагів у просвіті альвеол). По ступеню тяжкості вищевказане тілесне ушкодження з рановим каналом та ушкодженням легені, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває в прямому причинно-слідчому зв`язку зі смертю.

Отримання вищевказаних тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_7 при падінні з положення стоячи виключається..

Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самооборони, при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено.

Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупа пройшло не менш ніж 12-16 годин (в умовах зберігання при низькій температурі).

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,54 проміле, що свідчить середньому ступеню алкогольного сп`яніння, стосовно живих осіб.

При судово-медичному дослідженні зразка крові встановлено: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи Оз ізогемаглютиніном анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. (т. 1 а.с. 111-116)

В протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.04.2025 зафіксовано факт затримання 27.04.2025 о 17:55 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, проведення особистого обшуку затриманої та вилучення її особистих речей: спортивна кофта чорного кольору, поміщено до сейф-пакету №WAR1766261; спортивні штани чорного кольору, поміщено до сейф-пакету №WAR1766262; шльопанці чорного кольору поміщено до сейф-пакету №WAR1766260. (т.1 а.с.117-122)

Вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_3 речі, а саме: спортивна кофта чорного кольору; спортивні штани чорного кольору; шльопанці чорного кольору, визнані речовими доказами постановою слідчого від 27.04.2025 та на них накладено арешт ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 (справа №487/2845/25, провадження №1-кс/487/2360/25). (т.1 а.с. 125-126, 130)

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 (права №487/2845/25, провадження 1-кс/487/2358/25) відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід – тримання під вартою. (т.1 а.с. 131-135)

У протоколах відібрання експериментальних зразків від 27.04.2025 (т.1 а.с. 160-161, 163-164, 166-167,169) зафіксовано відібрання у ОСОБА_3 , на підставі постанови слідчого від 27.04.2025, за участю понятих, захисника, спеціаліста, букального епітелію, змиви з двох рук, зрізів нігтьових пластин, зразків крові.

Відповідно до висновку експерта №293 (експертиза почата 29.04.2025, експертиза закінчена 05.05.2025) встановлено, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0 (т.1 а.с. 192-194).

Висновком експерта №302 від 08.05.2025 (т.1 а.с. 197-198) підтверджено, що кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0 (Акт судово-медичного дослідження №292 від 28.04.2025).

Відповідно до висновку експерта №49 (експертиза почата 19.05.2025, експертиза закінчена 29.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (Акт №292 від 28.04.2025 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Миколаївське ОБ СМЕ»).

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО з супутнім антигеном Н.

В змивах з правої та лівої руки ОСОБА_3 (об`єкти №1,2) знайдено кров людини та без`ядерні епітеліальні клітини, статева приналежність яких не визначена через відсутність ядер в препаратах. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.

Отже, сліди крові в змивах з правої та лівої руки ОСОБА_3 (об`єкти №1,2) від особи (осіб), в крові якої (яких) містяться виявлені антигени А і Н, в тому числі від самої ОСОБА_3 . Домішок крові в цих об`єктах від потерпілої ОСОБА_20 також не виключається.

В змивах з правої та лівої руки ОСОБА_3 (об`єкти №1,2) сліди потожирових виділень та ядровмісні клітини, придатні до ідентифікації не знайдено. (т.1 а.с. 200-204)

Відповідно до висновку експерта №52 (експертиза почата 19.05.2025, експертиза закінчена 29.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (Акт №292 від 28.04.2025 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Миколаївське ОБ СМЕ»).

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №293 від 29.04.2025 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Миколаївське ОБ СМЕ»).

В піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_3 (об`єкти №1,2) знайдено кров людини та без`ядерні епітеліальні клітини, статева приналежність яких не визначена через відсутність ядер в препаратах. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.

Отже, сліди крові в піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_3 (об`єкти №1,2) можуть походити від особи (осіб), в крові якої (яких) містяться виявлені антигени А і Н, в тому числі від самої ОСОБА_3 . Домішок крові в цих об`єктах від потерпілої ОСОБА_20 також не виключається. (т.1 а.с. 208-212).

Відповідно до висновку експерта №51 (експертиза почата 19.05.2025, експертиза закінчена 28.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (Акт №292 від 28.04.2025 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Миколаївське ОБ СМЕ»).

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО з супутнім

ОСОБА_21 піднігтьовому вмісті правої та лівої руки потерпілої ОСОБА_7 (об`єкти №1,2) знайдено кров людини та без`ядерні епітеліальні клітини, статева приналежність яких не визначена через відсутність ядер в препаратах. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.

Отже, сліди крові в піднігтьовому вмісті правої та лівої руки потерпілої ОСОБА_7 (об`єкти №1,2) можуть походити від особи (осіб), в крові якої (яких) містяться виявлені антигени А і Н, в тому числі від ОСОБА_3 . Домішок крові в цих об`єктах від самої потерпілої ОСОБА_20 також не виключається. (т.1 а.с. 216-220).

Відповідно до висновку експерта №50 (експертиза почата 19.05.2025, експертиза закінчена 29.05.2025) встановлено наступне: Кров потерпілої ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО (Акт №292 від 28.04.2025 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Миколаївське ОБ СМЕ»).

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО з супутнім антигеном Н.

В змивах з правої та лівої руки, які вилучені під час огляду трупа ОСОБА_7 (об`єкти №1,2) знайдено кров людини та без`ядерні епітеліальні клітини, статева приналежність яких не визначена через відсутність ядер в препаратах. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.

Отже, сліди в змивах з правої та лівої руки, які вилучені під час огляду трупа ОСОБА_7 (об`єкти №1,2) можуть походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься виявлений антиген Н, в тому числі від самої потерпілої ОСОБА_7 , але не походять від підозрюваної ОСОБА_3 .

В змивах з правої та лівої руки потерпілої ОСОБА_7 (об`єкти №1,2) сліди потожирових виділень та ядровмісні клітини, придатні до ідентифікації не знайдено (т.1 а.с. 223-227).

Відповідно до висновку експерта №296 (експертиза почата 30.04.2025, експертиза закінчена 16.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0.

На марлевому тампоні зі змивом з холодильника (об`єкт №1), наданому на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0, походження крові не виключається від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_3 . В разі змішування крові її походження не виключається від осіб з групами: А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н і групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від ОСОБА_7 і ОСОБА_3 .

На марлевому тампоні зі змивом біля стільця (об`єкт №2), наданому на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Висказатися категорично про групову приналежність крові при вияленні лише одного антигену Н не є можливим, але дані серологічного дослідження не виключають можливість походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_7 (т.1 а.с. 233-236).

Відповідно до висновку експерта №295 (експертиза почата 30.04.2025, експертиза закінчена 15.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0.

На бюстгальтері (об.№1), майці (об.№2,3) та джемпері (об.№4-7), наданих на експертизу, в об.№1-4,7 знайдена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, походження якої не виключається від ОСОБА_7 та виключається від ОСОБА_3 . В об.№5,6 знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А, Н з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Отримані результати свідчать про змішування крові в плямах та її походження від осіб з групами крові: А з ізогемаглютиніном анти-В, як з супутнім антигеном Н так і без нього та 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (т.1 а.с. 239-243).

Відповідно до висновку експерта №297 (експертиза почата 30.04.2025, експертиза закінчена 13.05.2025) встановлено наступне: Кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0.

На спортивних штанах та правому капці (об.№4), наданих на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Висловитися категорично про групову належність крові на підставі виявлення тільки одного антигену Н не представляється можливим. Однак результати серологічного дослідження не виключають можливість походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_7 .

На правому капці (об.№5) та лівому капці (об.№6,7), наданих на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0. Походження крові не виключається особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_3 дані серологічного дослідження не виключають можливість змішування крові та походження її від осіб з групами: А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н та 0 ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

На спортивній куртці, наданій на експертизу, кров не знайдена. (т.1 а.с.247-251)

Висновком експерта №307 від 29.04.2025 встановлено: У ОСОБА_3 мають місце тілесні пошкодження у вигляді забою м`яких тканин голови, синців в ділянці голови, обличчя, верхніх кінцівок, саден в ділянці верхніх кінцівок, рани слизової оболонки нижньої губи.

Дані тілесні пошкодження могли утворитися внаслідок не менш ніж 12-13 ударних дій тупими твердими предметами, з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки, ноги та інші предмети, з давністю їх утворення біля 2 діб до часу огляду.

По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне).

Будь-яких судово-медичних даних про характеристику травмуючого предмета не мається.

Будь-яких судово-медичних даних про послідовність нанесення даних тілесних пошкоджень не мається.

Дані тілесні пошкодження небезпечними для життя потерпілої не являються, згідно «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень».

Будь-яких тілесних пошкоджень характерних для самооборони потерпілої не мається.

Дані вищевказані тілесні пошкодження доступні для нанесення власноруч. (т.1 а.с. 255-257).

У висновку експерта №СЕ-19/115-25/7362-БД від 17.06.2025 (т.2 а.с. 4-11) встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 (об`єкт №1), які наведено у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1).

У висновку експерта №СЕ-19/115-25/7258-БД від 17.06.2025 (т.2 а.с. 15-22) встановлено генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_7 (об`єкт №1), які наведено у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1).

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/115-25/7250 від 06.05.2025 (т.2 а.с. 27-32) встановлено: На поверхні наданого ножа, вилученого в ході огляду місця події за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , слідів папілярних узорів слідів пальців рук та долонних поверхонь не виявлено. Відповісти на питання: «Якщо так, то чи придатні вони до ідентифікації особи, яка їх залишила?», не можливо, у зв`язку з тим, що слідів папілярних узорів слідів пальців рук та долонних поверхонь на об`єкті дослідження не виявлено. Відповісти на питання: «Якщо так, то чи залишені вони підозрюваною ОСОБА_3 .?», не можливо, у зв`язку з тим, що на об`єкті дослідження слідів папілярних узорів, слідів пальців рук та долонних поверхонь не виявлено.

Висновком експерта №КСЕ-19/115-25/7250 від 17.06.2025 (т.2 а.с. 35-47) встановлено: На ножі (об`єкт №1) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини, на ножі (об`єкт №2) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини, як наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).

На ножі (об`єкт №3) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини, які є змішаними та непридатними для ідентифікації.

Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на ножі (об`єкт №1), клітин з ядрами без домішки крові людини, виявлених на ножі (об`єкт №2) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 .

Ймовірність походження даних генетичних ознак від трупа ОСОБА_7 становить не менше ніж 99,99999999 %.

Походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на ножі (об`єкт №1), клітин з ядрами без домішки крові людини (виявлених на ножі (об`єкт №2) від ОСОБА_3 виключається.

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/115-25/7250 від 08.05.2025 (т.2 а.с. 50-52) встановлено, що наданий на експертизу предмет (ніж) до холодної зброї не відноситься.

Висновком експерта №32 (експертиза почата 07.06.2025, експертиза закінчена 07.07.2025) підтверджено: На представленому на дослідження препараті шкіри з «грудної клітки справа» від трупа ОСОБА_7 виявлено одне пошкодження, яке характеризується як колото-різане, то могло утворитися від дії плаского колюче-ріжучого предмета, типу клинка ножа, що має вістря, обух, лезо.

Не виключається можливість утворення ушкодження на препараті шкіри «з грудної клітки справа» від трупа ОСОБА_7 від дії клинка ножа, представленого на експертизу. (т.2 а.с. 55-61).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №161 від 11.06.2025 (т.2 а.с. 70-79) встановлено: ОСОБА_3 страждала в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Гостра інтоксикація, неускладнена. На даний час вона страждає психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. На даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання. З огляду на її психічний стан в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, та на даний час, вона могла та може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_3 психічним розладом, який виник у неї після скоєння інкримінованого їй діяння, не страждає.

ОСОБА_3 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

У протоколі слідчого експерименту від 26.06.2025 та відеозаписі його проведення, який оглянути в судовому засіданні, зафіксовано проведення слідчим, за участю підозрюваної ОСОБА_3 , у присутності захисника, спеціаліста та двох понятих, відтворення обставин події, яка мала місце 27.04.2025 за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_3 розповіла про обставини спричинення нею тілесного ушкодження ОСОБА_7 , на місці події продемонструвала свої дії та дії ОСОБА_7 , а також відтворила механізм нанесення нею удару ножем ОСОБА_7 (т.2 а.с. 80-86).

Відповідно до висновку експерта № 20250415010001036 (експертиза почата 10.07.2025, експертиза закінчена 11.07.2025) при проведенні додаткової судово-медичної експертизи експертом зроблено висновок, що враховуючи напрямок та хід ранового каналу, а саме зверху донизу, справа наліво та спереду назад з ушкодженням верхньої, середньої та нижньої частки правої легені, утворення тілесних ушкоджень, як показала підозрювана ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту, малоймовірно. (т.2 а.с. 91-97)

Проаналізувавши зібрані та перевірені судом докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченої ОСОБА_3 , потерпілої, свідків, суд дійшов висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Під час судового розгляду обвинувачена наголошувала на тому, що потерпіла, наблизившись до неї на кухні, висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, хапала за руку, подряпала їй, нанесла не менше 10 ударів, а вона у свою чергу відштовхнула її від себе рукою, в якій знаходився ніж.

Захисник обвинуваченої вказував на те, що всі докази, надані стороною обвинувачення, не підтверджують наявності у ОСОБА_3 умислу на вбивство ОСОБА_7 . Висновок експерта про наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які свідчать про нанесення їй не менше 12-13 ударів, свідчить про те, що обвинувачення захищалась від нападу ОСОБА_7 . Покази допитаних в судовому засіданні свідків не можуть бути доказом наявності у ОСОБА_3 умислу на вбивство. Вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та при призначенні покарання врахувати обставини, які пом`якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_3 фактично визнала обставини завдання тілесного ушкодження ОСОБА_7 та співпрацювала зі слідством.

Аналізуючи позицію сторони захисту щодо відсутності умислу у ОСОБА_3 на заподіяння смерті ОСОБА_7 , та посилання на те, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, суд дійшов такого.

Так, за нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони – умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції України).

Згідно із частиною першою статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36).

Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Дійсно, дослідженим у судовому засіданні висновком експерта №307 від 29.04.2025 підтверджено, що у ОСОБА_3 були наявні тілесні пошкодження у вигляді забою м`яких тканин голови, синців в ділянці голови, обличчя, верхніх кінцівок, саден в ділянці верхніх кінцівок, рани слизової оболонки нижньої губи, які могли утворитися внаслідок не менш ніж 12-13 ударних дій тупими твердими предметами, з давністю їх утворення біля 2 діб до часу огляду.

Одночасно, цим же висновком експерта встановлено, що будь-яких тілесних пошкоджень характерних для самооборони потерпілої ( ОСОБА_3 ) не мається, та вищевказані тілесні пошкодження доступні для нанесення власноруч.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 пояснювала, що між нею та ОСОБА_7 виник конфлікт, в ході якого обидві виражались нецензурною лайкою. Ці ж обставини підтвердив допитаний судом свідок ОСОБА_6 , який також пояснив, що коли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 сварилися на кухні звуків бійки або ударів він не чув.

Аналіз показань обвинуваченої ОСОБА_3 , а також сукупність всіх встановлених в судовому засіданні обставин кримінального правопорушення, зокрема, те що між обвинуваченою та ОСОБА_7 безпосередньо перед скоєнням кримінального правопорушення, виникла конфліктна ситуація, а також враховуючи спосіб вчинення злочину, характер та локалізація тілесних ушкоджень – один удар ножем загальною довжиною 308 мм, довжиною клинка 170,2 мм (висновок експерта №КСЕ-19/115-25/7250 від 08.05.2025), в область грудної клітки з ушкодженням всіх часток (верхня, середня та нижня) правої легені, сила застосування ножа, а саме його заглиблення в тіло потерпілої близько на 13 см (дослідницька частина висновку експерта №20250415010001036 від 28.04.2025 – 04.06.2025), за висновком суду вказує на наявність у обвинуваченої прямого умислу на скоєння вбивства ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин.

Після слідчого експерименту, проведеного 26.06.2025 за участю ОСОБА_3 , у присутності захисника, слідчим призначено додаткову судово-медичну експертизу щодо можливості спричинення ОСОБА_7 тілесного ушкодження при механізмі та локалізації, які підозрювана ОСОБА_3 продемонструвала під час проведення слідчого експерименту. Відповідно до висновку № 20250415010001036 від 10.07.2025, експертом зроблено висновок, що враховуючи напрямок та хід ранового каналу, а саме зверху донизу, справа наліво та спереду назад з ушкодженням верхньої, середньої та нижньої частки правої легені, утворення тілесних ушкоджень, як показала підозрювана ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту, малоймовірно. Таким чином, показаний обвинуваченою механізм нанесення ОСОБА_7 тілесного ушкодження не відповідає дійсності.

Суд також звертає увагу, що за наявності конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , однак за відсутності реальної небезпеки для життя останньої, можливості уникнення застосування сили, вона мала можливість залишити місце події (вийти з квартири, піти до кімнати) або звернутися по допомогу до інших осіб (до сусідів або співмешканця ОСОБА_6 ). Однак, такого не зробила, завдавши ОСОБА_7 один сильний удар ножем в область грудної клітки, встромивши ніж майже на всю довжину клинка. Вказані обставину у сукупності з дослідженими судом доказами спростовують версію сторони захисту щодо нанесення удару потерпілій у стані самооборони, та вказують на те, що ОСОБА_3 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 мала прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 .

Такі висновки суду узгоджуються із висновками судово-психіатричного експерта №161, відповідно до якого: з огляду на психічний стан в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння та на даний час, ОСОБА_3 могла та може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Отже, суд дійшов переконання, що посилання обвинуваченої на самозахист від протиправних дій потерпілої, є позицією захисту, що беззаперечно є правом обвинуваченої, та намаганням виправдати вчинений нею злочин.

На підставі викладеного, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд доходить висновку про те, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена повністю, а її умисні дії, що виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченої, враховує обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у цивільному шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше не судима, але притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства 10.03.2025 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за місцем проживання характеризується посередньо, на лікуванні у лікаря-психіатра не перебувала та не перебуває, у 2014 році перебувала на витверезінні в наркологічному відділенні КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» з діагнозом: «РПП внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація. Синдром залежності».

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає неправомірну поведінку потерпілої ОСОБА_7 .

Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо наявності таких пом`якшуючих обставин як визнання обвинуваченою обставин вчинення кримінального правопорушення та співпрацю з органом досудового розслідування, оскільки часткове визнання обвинуваченою обставин вчинення злочину, надання показів та участь у слідчому експерименті, не вплинуло на розкриття даного кримінального правопорушення та не може свідчити про її щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65,68 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, даних про її особу, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначено покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 115 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, що є необхідним й достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів, та на думку суду відповідатиме меті кримінального покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні обраний ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025, неодноразово продовжувався та відповідно до ухвали суду від 16.12.2025 строк тримання під вартою спливає 13.02.2026. В зв`язку з викладеним, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення, починаючи з часу затримання з 27 квітня 2025 року по день набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Питання про речові докази, судові витрати та скасування арешту майна, суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124, 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити їй покарання – 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 27.04.2025 до дня набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою – продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів: - за проведення експертизи №КСЕ-19/115-25/7250 від 08.05.2025 в сумі 1782,80 грн, за проведення експертизи №КСЕ-19/115-25/7250 від 17.06.2025 в сумі 20229,01 грн, за проведення експертизи №КСЕ-19/115-25/7250 від 06.05.2025 в сумі 3565,60 грн, за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/7258-БД від 17.06.2025 в сумі 11728,79 грн, за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/7362-БД від 17.06.2025 в сумі 10763,84 грн, а всього 48070,04 грн. (сорок вісім тисяч сімдесят гривень 04 коп.).

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 (справа 487/2845/25, провадження №1-кс/487/2361/25) та ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 (справа №487/2845/25, провадження №1-кс/487/2360/25), у виді арешту майна, а саме: кухонний ніж з довжиною леза 16 см з дерев`яною рукояткою коричневого кольору довжиною 15 см зі слідами РБК, два змиви з речовиною бурого кольору та мобільний телефон марки «Росо» імей: НОМЕР_1 в чохлі фіолетового кольору, спортивна кофта чорного кольору; спортивні штани чорного кольору; шльопанці чорного кольору – скасувати.

Речові докази:

- змив речовини бурого кольору з поверхні холодильника, який упаковано до паперового конверту №2, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; змив речовини бурого кольору біля стільця в кімнаті, який упаковано до паперового конверту №3, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; кофта синього кольору зі слідами РБК, майка рожевого кольору зі слідами РБК та бюстгальтер рожевого кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту №6, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; зразок крові, який упаковано до паперового конверту з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; ніж з довжиною леза 16 см з дерев`яною рукояткою коричневого кольору довжиною 15 см зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту №1, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» та биркою НДЕКЦ та МОБ СМЕ; змиви з правої руки ОСОБА_3 , які упаковано до паперового конверту №2, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; змиви з лівої руки ОСОБА_3 , які упаковано до паперового конверту №3, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_3 , які упаковано до паперового конверту №4, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_3 , які упаковано до паперового конверту №5, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_7 , які упаковано до паперового конверту №1, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_7 , які упаковано до паперового конверту №2, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; змиви з правої руки ОСОБА_7 , які упаковано до паперового конверту №3, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; змиви з лівої руки ОСОБА_7 , які упаковано до паперового конверту №4, опечатаний печаткою «для пакетів №1 МРУП ГУНП» з биркою ДСУ «МОБ СМЕ», які передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а також клапоть (клапті) шкіри трупа ОСОБА_7 , залишені на зберіганні в ДСУ «Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи» - знищити.

-кофту спортивну чорного кольору, яку упаковано в сейф пакет WAR1766261 з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; спортивні штани чорного кольору, які упаковано в сейф пакет WAR1766262 з биркою ДСУ «МОБ СМЕ»; шльопанці чорного кольору, які упаковано в сейф пакет WAR1766260 з биркою ДСУ «МОБ СМЕ», передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон марки «Росо» імей: НОМЕР_1 в чохлі фіолетового кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 – вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1