Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №127/33953/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33953/25

Провадження № 2/127/7703/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22.01.2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12.10.2021 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 002/12042850-СК-SB, відповідно до умову якого позичальник надав кредит в розмірі 32000,00грн. строком на 12 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 43,96%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». 02.12.2024 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 41938,50 гривень, з яких 28451,89грн. заборгованість по тілу кредиту, 13486,70грн. заборгованість по відсоткам, та судові витрати.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи постановивши по справі заочне рішення.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.10.2021 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 002/12042850-СК-SB, відповідно до умову якого позичальник надав кредит в розмірі 32000,00грн. строком на 12 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 43,96%.

02.12.2024 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання кредиту № 002/12042850-СК-SB від 12.10.2021 року, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка згідно долученого до позову розрахунку позивача, становить 41938,50 гривень, з яких 28451,89грн. заборгованість по тілу кредиту, 13486,70грн. заборгованість по відсоткам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу у добровільному порядку, жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 41938,50 гривень, з яких 28451,89грн. заборгованість по тілу кредиту, 13486,70грн. заборгованість по відсоткам.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, укладеного між адвокатом Литвиненко О.І. та позивачем, Акт прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2025 з переліком наданих послуг та їх вартістю, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Як встановлено із наданих представником позивача доказів, на складання позову та вивчення матеріалів справи у адвоката зайняло 4 год., при цьому, складання документів такого змісту для професійного адвоката не є складним процесом.

Суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо консультування клієнта, узгодження правової позиції, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 9200,00 грн є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 2000 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 526, 530, 599, 610, 626, 627, 1046-1056-1 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41938,59грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028,00 гривні та 2000,00грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.01.2026року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Еліт Фінанс», м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ІКЮО: 40340222.

ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя: