Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №149/3787/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3787/25

Провадження №3/149/38/26

Номер рядка звіту 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Робак М.В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

14.11.2025 року о 20 год.52 хв. у м. Хмільнику по вул. Монастирська, 51, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Citroen CЗ д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася на місці зупинки.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення вимог п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У суде засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена, не з`явилася. Конверт повернувся з відміткою " адресат відсутній". Раніше до суду подала заяву в якій заперечує факт керування нею транспортним засобом та просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Поворознюк Б.М. вину останьої у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та клопотав закрити провадження у справі у зв`язку з недоведеністю керування транспортним засобом.

Суддя, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Поворознюка Б.М., дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги п. 2.5 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

Так, згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 513251 від 14.11.2025 в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявні відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, від підпису протоколу та отримання його копії ОСОБА_1 відмовилася;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого 14.11.2025 о 21:05 год. ОСОБА_1 , у якої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя) направлялася до закладу охорони здоров`я для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння;

відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, згідно яких ОСОБА_1 перебувала за кермом після зупинки транспортного засобу.

Крім того, як зафіксовано на відеозаписах, в ході спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп"яніння відмовилася.

При цьому, суддя не приймає до уваги рапорт поліцейського, скільки поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020).

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 2 КУпАП).

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху та має підвищену суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 , суддя доходить висновку про застосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 33-35, 38, 40-1, 130, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина РОБАК