Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №131/1960/25 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1960/25

Провадження № 3/131/894/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по

АДРЕСА_1 , головного агронома ТОВ «Іллінецьке»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2025 року до Іллінецького районного суду Вінницької області від Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області після належного оформлення та усунення недоліків надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №525278, складеного 27 листопада 2025 року інспектором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Смішним В.Є. «27 листопада 2025 року о 15 год. 30 хв. на автодорозі 0-02-17-05 зі сполученням Погребище-Іллінці гр. ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою за вивіз буряку із поля, не вжив заходи по запобіганню виносу бруду з поля на проїзну частину, чим спричинив її забруднення, порушив п.1.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КУпАП».

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, клопотань про відкладення судового засідання не надходило, тому суд бере до уваги заяву ОСОБА_1 від 25.11.2025 року, в якій останній просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Гончар О.І., в поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, оскільки наявні у матеріалах справи докази не підтверджують винності останнього у вчиненні вказаного адмінправопорушення.

Ознайомившись із доводами представника особи, яка притягається до адміністративно відповідальності, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525278 від 27.11.2025р. вбачається, що 27.11.2025 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КУпАП.

Так, диспозиція ч.1 ст.139 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення згідно санкції статті є громадяни, посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадяни - суб`єкти господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525278 від 27 листопада 2025 року, схему місця ДТП від 27.11.2025 року та фото з місця події, з яких не вбачається, що ОСОБА_1 забруднив проїзну частину автомобільної дороги, чим створив перешкоди для інших учасників дорожнього руху.

Разом з тим, уповноваженою особою на складання вищевказаного протоколу не долучено належного та допустимого доказу того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за даною статтею.

На переконання суду, при складенні протоколу, інспектор поліції не встановив, чи до компетенції саме ОСОБА_1 належало вжиття необхідних заходів щодо усунення забруднення дорожнього покриття при здійсненні відповідних сільськогосподарських робіт. Зокрема, не надано та матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 був відповідальною особою за вивіз 27 листопада 2025 року буряку із поля (згідно даних протоколу).

Крім того, в порушення п.3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх

справ України 07.11.2015 року № 1395, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 139, до нього недолучено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, форма якого визначена у додатку №2 до даної Інструкції, з відповідними замірами та схемою про: пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення наявна лише вказівка про вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, не додано доказів про вчинення ним правопорушення, показань свідків, відеофіксації правопорушення.

З огляду на викладене, дослідивши докази, наявні у справі, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши докази в справі, беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 173-2, 247, 251, 268, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК