Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №686/35717/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №686/35717/25

Суддя: Марцинкевич С. А.

Справа № 686/35717/25

Провадження № 3/686/358/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Марцинкевич С.А., за участю секретаря судового засідання Созанської Л.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Яворської В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої лікарем-терапевтом КП «Хмельницька міська лікарня»,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно зі складеним 28.11.2025 року інспектором з ЮП ВнП №1 СП Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Бучною Д.В. протоколом про адміністративне правопорушення «28 листопада 2025 року о 16 год. 45 хв. за адресою місця проживання ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст.150 СК України обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме протягом трьох місяців не спілкувалась із сином, матеріально не допомагала, не піклувалась про здоров`я дитини, його фізичним, духовним та моральним розвитком».

Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому правопорушенні заперечила, вказала, що після розлучення домовилась з колишнім чоловіком ОСОБА_3 про спільну опіку над спільними трьома дітьми. Разом з цим, ОСОБА_3 , не бажаючи виконувати рішення суду щодо сплати заборгованості по аліментах всіляким чином почав налаштовувати дітей проти неї та схиляти їх до виключного проживання із ним. Вважає складення даного протоколу безпідставним, адже вона належним чином виконує свої обов`язки щодо виховання дітей, зокрема і малолітнього сина ОСОБА_2 . Стверджує, що останній під тиском батька останнім часом дійсно почав уникати спілкування із нею, не відповідає на телефонні дзвінки та уникає зустрічей. На даний час діти проживають із батьком, проте вона намагається матеріально їм допомагати, відвідує школу в якій навчаються діти, цікавиться їх успішністю, піклується про їх стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Яворська В.М. в суді вказала, що протокол було складено без з`ясування усіх обставин справи, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що з початку березня 2025 року його колишня дружина - ОСОБА_1 покинула спільне місце проживання, не приймає участі у вихованні дітей, не купує їм речі, не водить дітей на гуртки, не цікавиться навчанням дітей, не відвідує батьківські збори, просила вчителів її не турбувати.

Неповнолітній ОСОБА_2 , опитаний в присутності законних представників, в суді вказав, що він проживає із батьком. На матір він ображений, адже вона не відповідає на його дзвінки, не купує йому речей, не цікавиться його життям.

Разом з цим, відповідно до інформації наданої 07.11.2025 року директором та класним керівником комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей №11 Хмельницької міської ради», ОСОБА_2 навчається у ліцеї №11 з 16.01.2023 року. За цей період мати, ОСОБА_1 , підтримувала зв`язок із класним керівником. Закрема, відповідала на телефонні дзвінки, відвідувала батьківські збори та консультації, проводила батьківський урок на День самоврядування, сприяла волонтерській діяльності класу. ОСОБА_1 цікавиться навчанням та вихованням сина ОСОБА_2 , відгукується на пропозиції та зауваження класного керівника та учителів-предметників щодо навчання та поведінки сина.

Також, виключно позитивну інформацію щодо ОСОБА_1 надано адміністрацією комунального закладу загальної середньої освіти «Початкова школа №3 Хмельницької міської ради», у якій навчається її син - ОСОБА_4 , а також адміністрацією комунального закладу загальної середньої освіти «Гімназія №20 Хмельницької міської ради», у якій навчається її син - ОСОБА_5 .

На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_6 надала відомості щодо надісланих листів та телефонних дзвінків своєму сину ОСОБА_2 , з яких вбачається що велика кількість дзвінків була відмінена. Останній в судовому засіданні не заперечив щодо таких обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, саме ОСОБА_1 зверталась до органів поліції щодо притягнення до відповідальності її колишнього чоловіка з приводу неналежного невиконання ним батьківських обов`язків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_3 суперечать дослідженим доказам та не є достовірними.

Згідно ч.1 ст.184 КУпАП, передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненніта інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Наведене вище свідчить про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Об`єктивних та достовірних доказів, які б спростовували такий висновок суду, справа не містить, не встановлено таких і в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницькоїобласті.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua