Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №456/6024/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6024/25

Провадження № 2/456/390/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

при секретарі Стасів О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Підстава позову (позиція позивача): Представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 27 425,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 19 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” і фізичною особою - ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5093610824. Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затв. 23.04.2024 р. складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до п. 2.2. Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 5 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної Відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків. Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 5 000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», з яким у ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 від 16 травня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн. 00 коп. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 27 425 грн. 00 коп.: 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 19 925 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 2 500 грн. 00 коп. - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань Позичальником Договору. Разом: 27 425 грн. 00 коп., проценти нараховувалися по 24.09.2025 року включно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», проти заочного розгляду справи не заперечують. Окрім того, в позовній заяві представник позивача зазначив, що, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК, після ухвалення рішення суду першої інстанції, протягом 5 днів, позивач подасть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), які має сплатити відповідач.

Позиція відповідача: 14.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_1 просить у разі недоведеності заявленого розміру заборгованості – відмовити у позові або зменшити розмір вимог. В обґрунтування відзиву покликається на те, що факт укладення договору позики нею не заперечується, однак відповідач не погоджується із розміром заборгованості, заявленою позивачем, та вважає її такою, що не підтверджена належними та допустимими доказами. До матеріалів справи долучено численні розрахунки заборгованості, складені позивачем, однак відсутні належні докази фактичного зарахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача; не надано повного та зрозумілого розрахунку заборгованості із зазначенням підстав нарахування відсотків, штрафів та інших платежів; відсутні докази належного ознайомлення відповідача з усіма умовами договору, у тому числі з паспортом кредиту та додатковими документами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про розгляд справи, 15.01.2026 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих нею письмових документів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, цією ж ухвалою витребувано з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) документи завірені належним чином, які підтверджують факт перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» за допомогою надавача послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику відповідно до умов Договору надання грошових коштів у позику №5093610824 від 19.08.2024 року – у розмірі 5 000,00 грн., а саме виписки з карткових рахунків, які перебувають у АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за 19.08.2024.

14.01.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З анкети клієнта вбачається, що ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи звернулась до ТОВ «ІННОВА Фінанс» з метою отримання кредиту, зазначивши реквізити належного їй електронного платіжного засобу для надання їй коштів /а.с23/.

З договору надання грошових коштів у позику №5093610824 від 19.08.2024 вбачається, що такий укладено між ТОВ «ІННОВА Фінанс» та ОСОБА_1 , за умовами якого товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту – 5000,00 грн.; тип кредиту – кредит; строк кредиту – 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день. Дата надання кредиту: 19.08.2024 року або наступний за ним календарний день. Відповідно до п.4.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт” /а.с.25-35/.

З паспорту споживчого кредиту вбачається, що сума кредиту становить 5000,00 грн., строк кредитування 360 днів, процентна ставка стандартна 1,5%. Річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом – 547,50% /а.с.9-11/.

З договору №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023 вбачається, що такий укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс». За цим Договором ТОВ «ІННОВА Фінанс» доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send /а.с.40-43/.

З листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.09.2025 вих.№7/15617 вбачається, що 19.08.2024 ОСОБА_1 на номер картки НОМЕР_2 успішно перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн., номер транзакції 1459117493 /а.с.24/.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ІННОВА Фінанс», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №5093610824 від 19.08.2024, станом на 24.09.2025 становить 24 925,00 грн., з яких: 5000,00 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 19 925,00 грн. заборгованість за відсотками /а.с.21/.

Згідно листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-18426 від 20.11.2025, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано рахунок, на який 19.08.2024 дійсно було зарахування коштів у сумі 5000,00 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію`визначений Порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «ІННОВА Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5093610824, згідно з яким ТОВ «ІННОВА Фінанс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 5000,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалась протягом 360 днів з дати його надання повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,50% в день.

Судом також встановлено, що договір надання грошових коштів у позику №5093610824 від 19.08.2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 9445 в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ІННОВА Фінанс» в електронній формі.

ТОВ «ІННОВА Фінанс» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., перерахувавши вказану суму коштів на банківську карту за реквізитами, вказаними відповідачем при укладенні договору.

Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.09.2025 вих.№7/15617 про те, що 19.08.2024 року о 12:12 успішно відбулась операція з перерахунку грошових коштів в сумі 5000,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг - ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», з яким у ТОВ «ІННОВА Фінанс» укладено договір про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16 травня 2023 року № 160523/1.

Крім того, з відомостей АТ «Універсал Банк», наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Універсал Банк» відкрито рахунок, на який 19.08.2024 року було зараховано 5000,00 грн.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором: 9445.

За вказаних обставин, суд вважає, що договір надання грошових коштів у позику №5093610824 від 19.08.2024 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що відповідач належно не виконувала зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитами, доказів погашення заборгованості кредитору матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові №444/9519/12 від 28 березня 2018 року зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Оскільки умовами договору визначено, що строк кредитування становить 360 днів, то позивач вправі вимагати відсотки лише в межах строку кредитування.

Відповідно до ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору №5093610824 від 19.08.2024 передбачено, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Пунктом 2.5 договору №5093610824 від 19.08.2024 передбачено, що строк кредиту (строк дії договору) – 360 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто з 24.12.2023 до 22.04.2024;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %, тобто з 22.04.2024 до 20.08.2024.

Тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відсотки за користування кредитом протягом 1 дня за стандартною відсотковою ставкою визначеною договором в розмірі 1,50%, що складає 75,00 грн.; відсотки за користування кредитом протягом 359 днів, починаючи з 21.08.2024 до 14.08.2025, відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», за відсотковою ставкою в розмірі 1,00%, що складає 17 950,00 грн.: 5000,00 грн. (борг) х 1,00% (за один день користування кредитом) х 359 днів. Всього, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом за в сумі 18 025,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договором строку кредитування, тому позовна вимога про стягнення з відповідача, нарахованих позивачем за користування кредитом поза межами строку дії договору прострочених процентів за користування кредитом задоволенню не підлягає.

Разом з тим, оскільки відповідач порушив зобов`язання з повернення кредиту у нього виник додатковий обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Таким чином, враховуючи дійсний розмір заборгованості, яку необхідно стягнути з відповідача в сумі 5 000,00 грн. (тіло кредиту) + 18 025,00 грн. (відсотки), що разом становить 23 025,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором №5093610824 від 19.08.2024 року, то такий проведений за період з 19.08.2024 по 22.09.2025.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь позивача пені за порушення зобов`язань, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» пені в розмірі 2500,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» заборгованості за договором надання грошових коштів у позику №5093610824 від 19.08.2024 в розмірі 23 025,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 5000,00 грн., заборгованість за відсотками по кредиту 18 025,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з наведених вище мотивів.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 033,76 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 20.01.2026, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 20.01.2026, а датою складення повного тексту судового рішення є 23.01.2026.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за кредитним договором №5093610824 від 19.08.2024 у розмірі 23 025 /двадцять три тисячі двадцять п`ять/ грн. 00 коп., з яких: 5000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 18 025,00 грн. – заборгованість по відсотках.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» 2 033 /дві тисячі тридцять три/ грн. 76 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА, ЄДРПОУ ЄДРПОУ 44127243; адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2026 року.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев