Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №309/4172/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4172/25

Провадження № 2-о/309/257/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Закарпатської області Ляшко Вікторія Олександрівна про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Перегінець О.Г. звернулась до суду у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами: ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що при житті чоловік заявниці - ОСОБА_2 , володів на праві приватної власності житловим будинком та земельними ділянками для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .

10.01.2022 року за спільною згодою з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , склав заповіт на ім`я сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно заповіту, спадкоємець за заповітом зобов`язується надати право довічного проживання в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 помер і згідно волі заповідача, син заявниці подав заяву на прийняття спадщини, а заявниця заяву про відмову від прийняття обов`язкової частки у майні.

Нотаріусом було встановлено розбіжності у прізвищі чоловіка та дружини, які виникли внаслідок заміни паспортів, або можливо з інших причин, які наразі неможливо встановити.

Так, згідно свідоцтва про шлюб, прізвище чоловіка та жінки після укладення шлюбу - « ОСОБА_4 ».

У заявниці, в паспорті громадянина України, зазначено шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Натомість згідно свідоцтва про смерть, чоловік заявниці зазначений як « ОСОБА_5 ».

Дана обставина ставить під сумнів той факт, що заявниця була дружиною спадкодавця - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак даний факт має бути підтверджений в судовому порядку.

Наразі заявниця не має можливості реалізувати своє право на відмову від обов`язкової частки у спадковому майні, у зв`язку з розбіжностями у прізвищі подружжя.

Заявник ОСОБА_1 та її представник Перегінець О.Г. в судове засідання не з`явились, від представника заявника до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності заявника. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Ляшко В.О. в судове засідання не з`явилась, надіслала на адресу лист, в якому просила розглядати справу у її відсутності.

Дослідивши подані заявником документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Хустським МРВ УМВС України в Закарпатській області, заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: село Копашнево Хустського району Закарпатської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб а/з №27 від 14.08.1972 року, заявниця уклала шлюб з ОСОБА_6 і після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_4 ».

10.01.2022 року ОСОБА_2 склав заповіт на ім`я сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно заповіту, спадкоємець за заповітом зобов`язується надати право довічного проживання в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 616 від 16.08.2025 року.

Зі змісту свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть, вбачається, що прізвище нареченого та померлого чоловіка заявниці містить розбіжності, а саме: при укладені шлюбу заявниця змінила дівоче прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », однак у свідоцтві про смерть прізвище чоловіка зазначено як « ОСОБА_5 ».

Частина 1 статті 293 ЦПК України передбачає, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

П.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що відповідно до ст.255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто він них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п.7 вказаної Постанови Пленуму суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки вона дійсно є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить можливість оформлення спадкових прав, як спадкоємця першої черги.

Судові витрати відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268,293,294,315-319ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 23.05.2007р. та померлим ОСОБА_2 , а саме: встановити, що ОСОБА_1 є ( була) дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), свідоцтво про смерть а/з № 616 від 16.08.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.