Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №636/5709/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року

м.Харків

справа №636/5709/25

провадження № 22-ц/818/1751/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

Суддів Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року, постановлене під головуванням судді Золотоверхої О.О., -

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з урахуванням уточненої позовної зави, в розмірі 30 018,48 грн.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідача на її користь.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивачка вказує, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19.04.2017 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Чугуївському ВДВС. Починаючи з листопада 2021 року ОСОБА_2 сплата аліментів проводилась у неповному обсязі, у зв`язку із чим виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 30018,48 грн (ВП № 53929645). Після звернення до суду із позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати по аліментам та до ухвалення по справі судового рішення, відповідач здійснив погашення аліментів однією сумою. ОСОБА_1 вважає, що доведеним є факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної сплати аліментів. Погашення відповідачем заборгованості по аліментам не впливає на право стягувати пеню, оскільки сплата заборгованості не звільняє його від сплати пені за період, в який ця заборгованість мала місце. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця; суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Обставин, які б свідчили, що несплата відповідачем аліментів обумовлена поважними причинами, судом не встановлено, тому наявні підстави для стягнення з відповідача пені по сплаті аліментів.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не доведено, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача; позивачем не надано детального розрахунку заборгованості, з якого можливо встановити реальну кількість днів прострочення по сплаті аліментів (оскільки надані розрахунки державного виконавця є помісячні; розрахунки пені, складені позивачем не містять відомостей про дні, коли заборгованість була відсутня, що не відповідає розрахунку, наданому виконавцем; матеріали справи не містять відомостей щодо дні здійснення відповідачем оплати за аліментами, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості самостійно вирахувати період прострочення сплати аліментів). Крім того суд першої інстанції також вважав за доцільне зазначити, що згідно рішення суду від 19.04.2017 року аліменти стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду звернулася ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження відсутня, копії документів, що посвідчують особу позивача до суду не надано), отже матеріали справи не містять доказів, що підтверджують зміну прізвища та/або відомостей про стягувача у ВП №53929645.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19.04.2017 року по справі №636/4052/16-ц позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.11.2016 року до повноліття дитини.

Рішення набрало законної сили 03.05.2017 року.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (ВП №53929645) щодо боржника ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_4 , складеного державним виконавцем Завалій Е.Т. станом на 02.07.2025 року вбачається, що розрахунок виконано за період з січня 2021 року по липень 2025 року (розрахунок помісячний), сукупний розмір заборгованості становить 30018,48 грн.

Позивачем до уточненої позовної заяви надано розрахунок неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, з якого вбачається сума пені -861866,75 грн, за період з січня 2021 року по липень 2025 року (загалом 1673 дні).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19.04.2017 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Чугуївському ВДВС. Починаючи з листопада 2021 року ОСОБА_2 сплата аліментів проводилась у неповному обсязі, у зв`язку із чим виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 30018,48 грн (ВП № 53929645). Просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 30018,48 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Статтею 196 СК України визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому листу № 636/4052/16-ц, який здійснений державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, станом на 02 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментам починаючи з січня 2021 року по липень 2025 року становить 30 018,48 грн. (а.с.4).

З вказаного розрахунку убачається, що відповідач періодично сплачував аліменти, проте свої зобов`язання вчасно не виконував належним чином.

Разом з тим сторони не заперечують, що відповідачем здійснено повне погашення заборгованості зі сплати аліментів та згідно розрахунку Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 21.10.2025 року у відповідача відсутня заборгованість по сплаті аліментів з виконання виконавчого листа №636/4052/16-ц за період з січня 2021 року по вересень 2025 року (а.с. 27-28).

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Згідно наданого позивачкою розрахунку, пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року за результатами розгляду справи № 572/1762/15-ц.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (ВП №53929645) щодо боржника ОСОБА_2 , складеного державним виконавцем Очеретним В. станом на вересень 2025 (а.с.27/2-28) вбачається, що розрахунок виконано за період з січня 2021 по вересень 2025 (розрахунок помісячний), сукупний розмір заборгованості становить 2051,95 грн. При цьому вбачається, що у січні 2021, березні 2021, листопаді 2023, січні 2024 - серпні 2025 станом на 30 число поточного місяця заборгованість від`ємна (наявна переплата), відсутність сплати аліментів вбачається у лютому 2021, вересень 2021 – березень 2022, травень 2022, червень 2023-вересень 2023, у всі інші періоди вбачається проведення оплати (і в більшому, і в меншому розмірі, ніж розраховано).

З наданого, позивачкою, розрахунку пені по аліментам вбачається, що він розрахований відповідно до вимог чинного законодавства та висновків Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується із наданим розрахунком, оскільки він відповідає вимогам закону.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з січня 2021 року по липень 2025 року становить 30 018,48 грн, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів за вказаний період у розмірі 30 018,48 грн в межах заявлених позовних вимог.

Хоча ОСОБА_2 погасив заборгованість за аліментами в розмірі 30 018,48 грн (що не заперечується позивачкою), однак погашення цієї заборгованості відбулось після звернення позивача до суду, лише у серпні 2025 року, тоді як пеня за прострочення сплати аліментів стягується за період прострочення виконання зобов`язання з січня 2021 року по липень 2025 року.

Незважаючи на те, що станом на момент розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відсутня, проте відповідачем допущено прострочення зі сплати аліментів у певні періоди, і це є підставою для нарахування і стягнення з відповідача суми пені, виходячи з розміру заборгованості станом на час звернення до суду.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів зауважує, що законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Крім того судова колегія відхиляє посилання суду першої інстанції, що позивачкою не надано доказів, що стягувач - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, оскільки дане твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 21.10.2025 року складеного старшим державним виконавцем – Очеретним Владиславом, з якого вбачається, що розрахунок складено відносно боржника ОСОБА_2 щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_4 (а.с.27 зворот) та копією свідоцтва про шлюб (а.с.51).

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

З урахуванням вказаного наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 30 018,48 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачка звільнена від сплати судового збору. Проте при подачі позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. А при подачі апеляційної скарги – 1 816,80 грн.

Таким чином з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (1 211,20 грн+1 816,80 грн).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року – скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 30 018,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина