Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №638/24012/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24012/25

Провадження № 3/638/535/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Смирнов В.А, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СіЗ ДВКР СБ України УОС про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, діловода відділення по роботі з особовим складом секції персоналу штабу 13 БрОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ВЧ НОМЕР_1 ), місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 212-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2025 о 10:00 у приміщенні опорного командного пункту 1 БОП 13 БрОП 2 корпусу НГ України «Хартія» (адреса: м. Харків, просп. Науки) в ході проведення перевірки стану кібернетичної захищеності було встановлено факт незаконного зберігання ОСОБА_1 на особистому засобі стільникового зв?язку марки Xiaomi 14T (IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а саме: файл «БР щодо роботи по Армія + (1).doc», розміром 21,1 КВ, являється - «Розпорядженням №P», має гриф обмеження доступу «Для службового користування».

ОСОБА_1 зберігав службовий документ із нанесеним грифом обмеження доступу «Для службового користування», чим порушив вимоги законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом (Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 373, «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736) та створив передумови до витоку (розголошення) інформації з обмеженим доступом в сфері оборони. Фактів розголошення такого роду відомостей чи їх витоку технічними каналами не виявлено.

За такі дії передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

10.12.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить передати матеріали справи про адміністративне правопорушення за Протоколом № 28П про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 року за підсудністю за адресою місцезнаходження військової частини: автодорога Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через мм. Вінницю, територіальна громада Миколаївська, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.), 948км + 206м до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

На обґрунтування клопотання зазначив, що фактично перевірка, під час якої було виявлено та задокументовано ознаки адміністративного правопорушення, проводилась на території підрозділу військової частини за його пунктом постійної дислокації, що територіально розташований в іншому районі м. Харкова. Наявні підстави вважати, що посадова особа, яка складала Протокол, свідомо зазначила викривлену назву району та вулиці з міркувань безпеки та нерозголошення відомостей про дислокацію військового об?єкта в умовах воєнного стану.

18.12.2025 від керівника СіЗ ДВКР СБ України УОС полковника ОСОБА_2 надійшли додаткові матеріали за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

23.12.2025 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Бардакової А.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Клопотання обґрунтоване тим, що протокол є неналежним доказом, оскільки останній не містить вказівки про здійснення особистого огляду та огляду речей, а тому не містить чіткої вказівки про те, що особистий засіб стільникового зв`язку належить саме ОСОБА_1 ; у протоколі не вірно зазначена адреса. Крім того, протокол містить інформацію про зберігання інформації із вказівкою «мною», а не ОСОБА_1 . Особою, що складала протокол, є оперуповноважений 2 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України капітаном ОСОБА_3 , тобто вказівка «мною» взагалі свідчить про збереження саме ним відповідної інформації. Також вказує, що відсутній акт огляду стільникового зв`язку. У суду відсутня можливість встановити зміст інформації, що була наявна у файлі, а також відсутні докази того, що така інформація була скопійована з інформаційних (автоматизованих) систем. Матеріали справи не містять доказів, що зміст інформації, яка зберігалася/містилася у файлі на мобільному пристрої, відповідає поняттю службової інформації, відсутні докази, що така інформація зберігалася саме в інформаційній системі ВЧ НОМЕР_1 чи іншого суб`єкта. Матеріали справи не містять також доказів, що гриф «Для службового користування» дійсно був зазначений на файлі.

Крім того, 23.01.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Бардакова А.О. подала до суду додаткові пояснення, в яких вказала, що Долучені до протоколу пояснення ОСОБА_1 , функціональні обов`язки, службова характеристика, витяг з наказу про зарахування ОСОБА_1 до складу військової частини, не є належним підтвердженням факту вчинення адміністративного правопорушення. Додатково надані документи неможливо якось пов`язати із винесеним протоколом, у протоколі відсутнє посилання на такі файли, слід констатувати, що на підтвердження вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння не надано жодних доказів, копій документів, які були скопійовані, акту огляду цих документів, висновків службової перевірки, показання свідків тощо. Крім вищевикладеного: у протоколі не зазначено адресу місця виявлення правопорушення, лише зазначено м. Харків проспект Науки; у протоколі відсутні дані на підставі чого встановлена особа ОСОБА_1 , зазначено лише цифри, проте не зазначено документу; графа 13 протоколу містить інформацію, що заперечень та доповнень немає, проте не зазначено, з приводу чого саме заперечення чи доповнення. Також звертає увагу, що пояснення ОСОБА_1 щодо правопорушення надруковані з застосуванням комп`ютерної техніки, а не написані від руки, без зазначення місця надання вказаних пояснень, протокол та пояснення містять ідентичні формулювання та текст, виконані однаковим текстовим редактором. Крім того, посилається на практику судів першої інстанції.

Захисник ОСОБА_1 - Бардакова А.О. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у заяві про закриття провадження у справі та додаткових поясненнях.

Щодо клопотання про зміну підсудності

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З протоколу № 28П про адміністративне правопорушення за ст. 212-6 КУпАП від 12.11.2025 вбачається, що місце, час вчинення адміністративного правопорушення: 12.11.2025 о 10:00 у приміщенні опорного командного пункту 1 БОП 13 БрОП 2 корпусу НГ України «Хартія» (адреса: м. Харків, просп. Науки).

У клопотанні ОСОБА_1 вказав, що фактично перевірка проводилася за іншою адресою, однак вказані доводи суд відхиляє, оскільки ч. 1 ст. 276 КУпАП пов`язує розгляд справи не за місцем здійснення перевірки, а за місцем вчинення адміністративного правопорушення. При цьому доказів, які б спростовували, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є адреса: м. Харків, просп. Науки, (приміщення опорного командного пункту 1 БОП 13 БрОП 2 корпусу НГ України «Хартія») ОСОБА_1 суду не надав.

Враховуючи викладене та те, що місцем вчинення є адреса, яка територіально знаходиться у межах Шевченківського району м. Харкова, суд приходить до висновку, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 підсудний Шевченківському районному суду м. Харкова, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справипро адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи захисника суд прийшов до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП відповідальність передбачена за незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері доступу до інформації, що зберігається/обробляється/передається в інформаційних (автоматизованих) системах. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у здійсненні незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційних (автоматизованих) системах, зокрема, системах, призначених для зберігання та обробки інформації з обмеженим доступом, а також здійсненні незаконного копіювання, безоплатного незаконного розповсюдження чи збуту такої інформації (таким чином у ч.4 цієї статті є матеріальним) та суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини тільки у формі умислу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, згідно з Протоколом про адміністративне правопорушення № 28П від 12.11.2025 року, відповідно до якого 12.11.2025 о 10:00 у приміщенні опорного командного пункту 1 БОП 13 БрОП 2 корпусу НГ України «Хартія» (адреса: м. Харків, просп. Науки), в ході проведення перевірки стану кібернетичної захищеності було встановлено факт незаконного зберігання мною на особистому засобі стільникового зв?язку марки Xiaomi 14T (IMEI 1 868329079335281, IMEI 2 868329079335299) інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а саме: файл «БР щодо роботи по Армія + (1).doc», розміром 21,1 КВ, являється - «Розпорядженням №P», має гриф обмеження доступу «Для службового користування». Таким чином, ОСОБА_1 зберігав службовий документ із нанесеним грифом обмеження доступу «Для службового користування», чим порушив вимоги законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом (Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 373, «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736) та створив передумови до витоку (розголошення) інформації з обмеженим доступом в сфері оборони. Фактів розголошення такого роду відомостей чи їх витоку технічними каналами не виявлено. ОСОБА_1 своїми діями свідомо здійснив порушення вимог законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП. У ході отримання пояснення ОСОБА_1 вказав конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення та визнав свою провину, що виражалась в здійсненні незаконного зберігання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі, із нанесеним грифом обмеження доступу «Для службового користування», використовуючи свій особистий мобільний телефон.

З вказано протоколу вбачається, що останній відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема останній містить дату і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доводи захисника щодо того, що протокол містить інформацію про зберігання інформації із вказівкою «мною», а не ОСОБА_1 особою, що складала протокол, є оперуповноважений 2 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України капітаном ОСОБА_3 , тобто вказівка «мною» взагалі свідчить про збереження саме ним відповідної інформації суд відхиляє з огляду на наступне.

В п. 10 «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення» дійсно вказано «незаконне зберігання мною на особистому засобі…», водночас в подальшому вказано «Таким чином, ОСОБА_1 зберігав службовий документ…», « ОСОБА_1 своїми діями свідомо здійснив…», «У ході отримання пояснень ОСОБА_1 вказав конкретні обставини…». Враховуючи викладене, у суду відсутні сумніви щодо того, що у протоколі вказано щодо дій саме ОСОБА_1 , а не щодо дій особи, яка складала протокол.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Суду надано скріншоти з мобільного засобу Xiomi 14T, на якому знаходиться файл «БР_щодо_роботи_по_Армія_+[1].docx». Так, вказаний файл містить позначку «Для службового користування» у правому верхньому куті файлу.

Тобто, інформація, яка знаходиться у вказаному файлі є інформацією з обмеженим доступом.

Викладене спростовує доводи захисника щодо того, що у суду відсутня можливість встановити зміст інформації, що була наявна у файлі; те, що матеріали справи не містять доказів, що зміст інформації, яка зберігалася/містилася у файлі на мобільному пристрої, відповідає поняттю службової інформації та те, що матеріали справи не містять також доказів, що гриф «Для службового користування» дійсно був зазначений на файлі.

Крім того, в письмових поясненннях ОСОБА_1 вказано: «Я, ОСОБА_1 , обіймаю посаду діловода відділення по роботі з особовим складом секції персоналу штабу НОМЕР_4 БрОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч НОМЕР_1 ) та до моїх функціональних обов?язків входить наступне: приймати участь у оформленні плануючих документів з питань роботи з особовим складом; приймати участь в організації та проведенні культурно - просвітницьких заходів; здійснювати друкування документів. 12.11.2025 0 10:00 у приміщеннях опорного командного пункту 13 БрОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в ході проведення перевірки стану кібернетичної захищеності було встановлено факт незаконного зберігання мною на особистому засобі стільникового зв?язку марки Xiaomi 14T (IMEI 1 868329079335281, НОМЕР_5 ) інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а саме: - файл «БР щодо роботи по Армія + (I). досх». розміром 21,1 КВ, являється - «Розпорядженням №P», має гриф обмеження доступу «Для службового користування». Вказаний файл я зберігав на власному мобільному телефоні, який не є атестованим встановленим порядком для обробки інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування» із метою подальшого використання цих відомостей у своїй службової діяльності. Вказане порушення я здійснив через злочинну недбалість та необережність. Свою провину визнаю в повному обсязі».

Вказані пояснення мають власноручний підпис ОСОБА_1 12.11.2025, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи захисника, що надруковані з застосуванням комп`ютерної техніки, а не написані від руки, без зазначення місця надання вказаних пояснень, протокол та пояснення містять ідентичні формулювання та текст, виконані однаковим текстовим редактором.

Тобто, безпосередньо ОСОБА_4 підтверджено факт зберігання на власному мобільному телефоні файлу з грифом «Для службового користування». Також, вказане не заперечується захисником, зокрема зберігання на мобільному телефоні Xiaomi 14T файлу БР_щодо_роботи_по_Армія_+[1].docx», а заперечення, які викладені у клопотанні про закриття є позицією захисту.

Щодо посилань захисника на практику розгляду подібних справ (за подібних обставин) судом першої інстанції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тобто, судами при ухваленні рішень застосовується саме практика Верховного Суду, а тому суд не приймає до уваги постанови, які ухвалені судами першої інстанції у подібних правовідносинах, на які посилається захисник.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення № 28П від 12.11.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 , витягом з функціональних обов`язків діловода відділення по роботі з особовим складом ВЧ НОМЕР_1 , витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 209 мтд від 24.09.2025, скіріншотами з мобільного засобу Xiomi 14T, на якому знаходиться файл «БР_щодо_роботи_по_Армія_+[1].docx» з грифом «Для службового користування».

Суд не залишає поза увагою, що в матеріалах справи відсутній акт огляду стільникового зв`язку, однак відсутність такого не спростовує вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП. Враховуючи вищезазначене, клопотання захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п. 1 ст. 247 КУпАП не підлягає задоволенню.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його винуватості, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Вбачаючи в діях громадянина ОСОБА_1 , ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП суд вважає необхідним притягнути останнього до адміністративної відповідальності із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 оперативно тактичного з`єднання – 2 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.09.2025 № 209 мтд.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 212-6, 268,283, 285, 289, 290 КУпАП,-

УХВАЛИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, діловода відділення по роботі з особовим складом секції персоналу штабу НОМЕР_4 БрОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ВЧ НОМЕР_1 ), місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому Постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя В.А. Смирнов