Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №191/658/24 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/658/24

Провадження № 1-кп/191/59/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Синельникове

Колегія суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря – ОСОБА_4

прокурора – ОСОБА_5

захисника – ОСОБА_6

розглянувши в порядку спеціального судового провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022050020000329 від 11.07.2022, стосовно ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лантратівка Троїцького району Луганської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Наказом №45 о/с від 28.01.2021 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора сектора інформаційної підтримки Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону. Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Таким чином, ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 склала присягу на вірність Українському народові та зобов`язалась, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас ОСОБА_7 складеної нею присяги не дотрималась та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.1,2,17 Конституції України, ст.2, 64 Закону України «Про Національну поліцію», зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

24.02.2022 збройні сили Російської Федерації, шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію Україну та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.08.2022 № 2500-1Х, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16.11.2022 № 2738- IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 19.02.2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 №254/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 №3057- IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 20.05.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 №451/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 № 3275-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 18.08.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 08.11.2023 № 3429-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 16.11.2023 строком на 90 діб.

З 06.03.2022 збройні сили РФ з представниками так званої «луганської народної республіки», які є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, шляхом збройної агресії здійснили тимчасову окупацію Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.

З початком збройної агресії РФ проти України ОСОБА_7 знаходилась за місцем роботи у смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області. Достовірно знаючи, що на території України введено режим воєнного стану та існує реальна загроза захоплення і окупації смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області військами РФ та підконтрольним їм збройним формуванням так званої «луганської народної республіки», наказ начальника ГУНП в Луганській області №505 від 25.02.2022 щодо евакуації підрозділів ГУНП в Луганській області та тимчасової дислокації до м.Дніпро свідомо проігнорувала і надалі залишилась за місцем мешкання.

З 06.03.2022, але не пізніше 30.06.2022 (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), ОСОБА_7 , перебуваючи на території смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області, яка з 06.03.2022 тимчасово окупована збройними силами країни-агресора Російської Федерації, будучи громадянкою України та працівником правоохоронного органу, діючи умисно та добровільно, зустрілась з представниками так званої «луганської народної республіки», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, які запропонували їй безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів «міністерства внутрішніх справ лнр» окупаційної адміністрації РФ.

ОСОБА_7 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надала згоду представникам так званої «луганської народної республіки», шо є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного структурного підрозділу «мвс лнр», а саме так званого «троїцького районного відділу міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області. Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації РФ та розташований за адресою: Луганська область, Сватівський район, смт.Троїцьке, кв.Молодіжний, 28 (колишнє приміщення ВП №2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області).

Після чого, ОСОБА_7 розпочала свою «службу» у вказаному структурному підрозділі так званого «мвс лнр» окупаційної адміністрації РФ, таким чином перейшла на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України, а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_7 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Водночас, розгляд кримінального провадження здійснювався за обов`язковою участю захисника – адвоката ОСОБА_6 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги .

Захисник обвинуваченої здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, приймала участь у дослідженні доказів, виступала у дебатах.

З моменту направлення до суду обвинувального акту процесуальні права обвинуваченої ОСОБА_7 були дотримані стороною обвинувачення та прийнято усіх вичерпних заходів для забезпечення її прав. Зокрема, захист обвинуваченої здійснює адвокат, який брав участь як під час досудового розслідування, так і у суді, повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_7 (враховуючи, що з 24.02.2022 АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території), інформація про процесуальні документи надсилались судом та публікувались відповідно до вимог ст.135, 323 КПК України через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газетах «Урядовий кур`єр» та «Голос України», на офіційних сайтах офісу Генерального прокурора України та судової влади.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_7 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати її правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_7 під час судового розгляду та висловила свою позицію, відповідно до якої вважала, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення та мету зайняття нею посади, яка зазначена в обвинувальному акті. Вважала неможливим встановлювати ці обставини у відсутності обвинуваченої.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставинах, повністю підтверджується зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він працював у м.Троїцьке у ВП№2 Сватівського РУП ГУНП в Луганській області. ОСОБА_7 працювала у секторі інформаційної підтримки Сватівського РУП ГУНП в Луганській області. Після повномасштабного вторгнення та наказу про евакуацію 12.03.2022 він виїхав до м.Дніпра, а ОСОБА_7 лишилась. Наказ про евакуацію до особового складу доводив т.в.о. начальника РУП ОСОБА_9 в актовому залі Троїцького РУП ВП №2, при цьому ОСОБА_7 була присутня. Протягом приблизно двох тижнів була можливість виїхати з окупованої території. 6-7 березня 2022 року пропонувався організований виїзд з окупованої території, але надалі виїжджали переважно всі самі. Приблизно в 20 числах березня 2022 року працівників Троїцького РУП збирали в актовій залі та пропонували вступити до правоохоронних органів т.зв. лнр. Це було добровільно. Потім, приблизно в травні-червні 2022 року в телеграм-каналі він побачив відео, де ОСОБА_7 прийняла присягу на вірність народу «лнр». Присяга приймалася в актовій залі РУП, де була присутня ОСОБА_7 . Також він бачив відео, де ОСОБА_7 з шевронами на піксельній формі темно-зеленого кольору, схожими на шеврони «лнр» з літерою «Z», до якогось свята вручала дітям подарунки. На відео було 3-4 людини в піксельній формі з шевронами «лнр», в тому числі і ОСОБА_7 . Даний відеозапис був з підписом про те, що правоохоронці Троїцького відділу вручали подарунки дітям м.Троїцьке. Чоловік ОСОБА_7 також залишився на окупованій території та пішов на співпрацю з ворогом.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він працював разом з ОСОБА_7 приблизно з 2007-2008 року. Його останньою посадою була інспектор сектору інформаційної підтримки ВП№2 Сватівського РУП ГУНП в Луганській області. 24.02.2022 о 08.00 керівник РУП збирав їх в актовому залі і доводив наказ про евакуацію, при цьому була присутня ОСОБА_7 та її чоловік. Всі працівники відмовились евакуюватися і до 06.03.2022 продовжили виконувати свої обов`язки, поки до Троїцького району не увійшли окупаційні війська. Після окупації м.Троїцьке 16.03.2022 він виїхав до м.Дніпра. Можливість виїхати тоді була у всіх. Зі слів осіб, які залишились, йому стало відомо, що ОСОБА_7 та її чоловік залишились на окупованій території та пішли на співпрацю з окупаційною владою, а також влаштувались до т.зв. «Троїцького мвд лнр», але на які посади йому не відомо. На початку липня 2022 року в соціальних мережах в телеграм каналі «мвд лнр» він побачив публікацію з назвою «Співробітники Троїцького відділу поліції приймають присягу», де раніше йому знайомі працівники, які перебували в актовому залі Троїцького ВП, приймали присягу на фоні прапора РФ та самопроголошеної «лнр», де також знаходилась і ОСОБА_7 , яка була одягнена у камуфляжну форму з шевронами «лнр» та літерою «Z». Ще він бачив відео з привітанням дітей, де ОСОБА_7 також була у формі з шевронами «лнр» та літерою «Z». Також пояснив, що 21.03.2022 йому телефонувала працівник з кадрів Троїцького РУП ОСОБА_11 та повідомляла, що нова влада збирає колишніх працівників для працевлаштування та складання присяги. Він на співпрацю з окупаційною владою не пішов, а бажання ОСОБА_7 піти на таку співпрацю вважає добровільним. Також зі слів осіб, які пішли на співпрацю, він знає, що з ними спочатку проводилась співбесіда, а потім хто був згоден, то приходив та записувався. Це все відбувалось добровільно.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він працював у ВП №2 Сватівського РУП ГУНП в Луганській області. Під час повномасштабного вторгнення їм надійшов наказ про евакуацію, при цьому багато хто проігнорував його, в тому числі і ОСОБА_7 . Він працював разом з ОСОБА_7 , з нею він знайомий з 2018 року. Після виїзду з окупованої території в мережі інтернет в телеграм-каналах на відео він бачив ОСОБА_7 , яка приймала присягу на вірність окупаційній владі, а на іншому відео – як вона вітала дітей зі святом. ОСОБА_7 при цьому була одягнена у форму РФ з шевроном та літерою «Z». Присяга приймалась ОСОБА_7 в актовому залі ВП №2 м.Троїцьке. Також у грудні 2022 року в мережі інтернет він побачив публікацію з фото, де ОСОБА_7 дарує дітям подарунки до свята Миколая Чудотворця. Перше відео з присягою було у липні, друге – у грудні 2022 року. У ОСОБА_7 є чоловік, який працював дільничним в цьому ж відділку та який залишився працювати на окупанта. Можливість виїхати через перевізника чи на своєму авто після окупації деякий час була у всіх. В нього є знайомі, які залишилися на окупованій території, але на співпрацю з окупантом не пішли. Також у ОСОБА_7 є брат, який працював водієм та теж пішов на співпрацю з окупаційною владою.

Також судом були досліджені наступні письмові докази:

- рапорт старшого оперуповноваженого Луганського управління ДВБ НП України ОСОБА_13 про виявлення кримінального правопорушення від 08.07.2022 та повідомлення в.о. начальника Другого оперативного відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_14 про вчинення злочину від 08.07.2022 (т.2 а.с.6-7);

-повідомлення оперативного підрозділу Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України щодо встановлення факту вчинення державної зради інспектором сектору інформаційної підтримки Сватівського РВП ГУНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 (т.2 а.с.7);

- акт огляду інтернет-сторінки від 08.07.2022 з публікацією на офіційному телеграм-каналі МВС ЛНР відеозапису під назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», на якому серед інших осіб встановлено громадянку України ОСОБА_7 , яка одягнута у формений одяг т.зв. міністерства внутрішніх справ та урочисто присягнула на вірність «луганській народній республіці» (т.2 а.с.8-10);

- протокол огляду інформації, розміщеної в месенджері «Телеграм», від 28.07.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , а саме відеозапису з назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», на якому серед інших осіб , які складають присягу на вірність «лнр», свідок впізнав громадянку України ОСОБА_7 (т.2 а.с.14-17);

- протокол огляду сторінки інтернет-месенджеру «Телеграм» за участю свідка ОСОБА_8 від 28.07.2022, на якій міститься відеозапис з назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», на якому серед інших осіб встановлено громадянку України ОСОБА_7 у форменому одязі так званого «міністерства внутрішніх справ лнр» (т.2 а.с.18-21);

- протокол огляду публікації в інтернет ресурсі на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 19.01.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , де міститься відео під назвою: «Мрії усіх дітей без виключення повинні збуватись», на якому встановлено ОСОБА_7 , яка одягнута у камуфльований одяг, що притаманний незаконним збройним формуванням, на формі розташований шеврон з позначкою Z (що використовується як символ воєнного вторгнення в Україну, відповідно до Закону України від 22.05.2022 «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії РФ як держави агресора проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» (т.2 а.с.50-58);

- протокол огляду публікації в інтернет ресурсі на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 19.01.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 , де міститься відео під назвою «Мрії усіх дітей без виключення повинні збуватись», на якому встановлено громадянку України ОСОБА_7 у камуфляжній формі, яку використовують незаконні формування «лнр» (т.2 а.с.61-69);

- протокол огляду інтернет- сторінки на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 24.01.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , який впізнав на відеозапису під назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», серед інших осіб, які приймають присягу, громадянку України ОСОБА_7 (т.2 а.с.70-75);

- протокол огляду інтернет- сторінки на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 24.01.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 , який впізнав на відеозапису під назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», серед інших осіб, які приймають присягу, громадянку України ОСОБА_7 (т.2 а.с.76-81);

- протокол огляду інтернет- сторінки на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 02.09.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , який впізнав на відеозапису під назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», серед інших осіб, які приймають присягу, громадянку України ОСОБА_7 (т.2 а.с.82-84);

- протокол огляду інтернет- сторінки на офіційному телеграм-каналі «МВС лнр» від 05.09.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_16 , який впізнав на відеозапису під назвою «Правоохоронці Троїцького, Сватівського та Новоайдарського РВВС МВС ЛНР прийняли присягу на вірність народу луганської народної республіки», серед інших осіб, які приймають присягу, громадянку України ОСОБА_7 (т.2 а.с.85-87);

-протоколи оглядів від 30.11.2023 відеофайлів під назвою мовою оригіналу «Подписание документов о признании Донецкой и Луганской народных республик» від 22 лютого 2022 року, а також щодо прийняття рішення президентом рф ОСОБА_17 про оголошення на території ЛНР загальної мобілізації, спрямованої на забезпечення воєнного стану на території т. зв лнр.. розміщених на офіційному сайті т.зв. народного совєта луганської народної республіки (т.2 а.с.88-103);

-протокол огляду від 30.11.2023, відповідно до якого оглянуто закон про систему виконавчих органів державної влади т.зв. «лнр» та закон про поліцію «лнр» (т.2 а.с.104-107);

- протоколи огляду від 30.11.2023 законодавства т. зв. лнр, а саме Закону «лнр» про поліцію, щодо оголошення загальної мобілізації на території лнр у зв`язку з введенням воєнного стану, указ президента рф про визнання луганської народної республіки (т.2 а.с.108-123);

- протокол огляду від 30.11.2023 переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення бойових дій або які є тимчасово окупованими, відповідно до якого смт. Троїцьке Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району тимчасово окуповано внаслідок військових дій країни агресора рф з 06.03.2022 (т.2 а.с.124-128).

Також судом були досліджені матеріали, надані на виконання доручення слідчого Департаментом внутрішньої безпеки Луганського управління ДВБ стосовно особи ОСОБА_7 , яка є громадянкою України, проходила службу в органах внутрішніх справ (Витяг з наказу № 45 о/с від 28.01.2021 щодо призначення на посаду інспектора інформаційної підтримки Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та Витяг з наказу № 254 о/с від 27.06.2022 щодо звільнення зі служби в поліції інспектора інформаційної підтримки Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення).

За висновком службового розслідування ГУНП в Луганській області підтверджено відомості про порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП у тому числі ОСОБА_7 . Підтверджено відомості щодо порушення службової дисципліни, які підривають авторитет та рівень довіри громадян до поліції, присяги поліцейського, невиконання наказу керівництва ГУНП в Луганській області щодо прибуття до місця тимчасової дислокації ГУНП. За результатами службового розслідування ОСОБА_7 звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ретельно дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд дійшов висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 .

При цьому суд не покладає в обґрунтування вироку в якості доказів вини ОСОБА_7 інші матеріали та процесуальні документи, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.

Так, судом визнано загальновідомими та такими, що не потребують доказування обставинами те, що 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_7 на час окупації м.Троїцьке збройними формуваннями рф і до моменту її звільнення з органів Національної поліції України, тобто на час вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, була діючим працівником правоохоронного органу Національної поліції України, обіймала посаду інспектора сектору інформаційної підтримки Сватівського РУП ГУНП в Луганській області. Перебуваючи на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Сватівського РУП ГУНП в Луганській області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Сватівського району, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в період проведення військових дій на території Луганської області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшла на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, чим вчинила перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками, та матеріалів справи.

При цьому посилання захисника на те, що не встановлена мета вступу ОСОБА_7 до правоохоронних органів т.з. «лнр» та можливо вона діяла в умовах здійснюваного на неї тиску, є неспроможним з огляду на те, що свідки у судовому засіданні показали, що вони також, будучи працівниками Сватівського РУП ГУНП України в Луганській області, не зазнавали тиску щодо вступу до правоохоронних органів т.з. «лнр» або рф, мали можливість евакуюватися, виконуючи вказівки керівництва, що й зробили, натомість характер дій ОСОБА_7 та встановлені обставини провадження свідчать про добровільність її співпраці з окупаційною владою, добровільності її дій, кваліфікованих як державна зрада в умовах воєнного стану. Щодо мети зайняття ОСОБА_7 посади в органах т.зв. «мвд лнр» та в чому саме полягала завдана нею шкода, суд зауважує, що перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту та є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України, а публічне складання присяги на користь ворога незаконного, підконтрольного країні агресору утворення- т.з. «лнр», а також участь у діяльності такого формування діючим працівником Національної поліції під час воєнного стану та збройного конфлікту надали можливість ворогу у використані такого відео контенту в мережі інтернет на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в якості негативної пропаганди заохочення зради та взірця корисної для ворога поведінки іншими громадянами та правоохоронцями України та утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Таким чином, на підставі оцінки зібраних доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним той факт, що громадянкою України ОСОБА_7 , яка будучи працівником правоохоронного органу та на час вчинення інкримінованого їй злочину не звільненою з посади в Національній поліції України, зрадила Присязі вірно служити Українському народові, порушила обов`язки дотримуватись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, надала добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф та перейшла на бік ворога.

Об`єктивних даних, які б давали суду підстави вважати, що ОСОБА_7 діяла не добровільно, виконувала обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи іншим особам, або інтересам держави, суду не надано.

Крім того, суд враховує, що заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачена ОСОБА_7 не вживала.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а саме державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якими передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відноситься до категорії особливо тяжких, раніше ОСОБА_7 не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, встановленою ч.2 ст.111 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Також, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення вчинено нею в статусі працівника правоохоронного органу – Національної поліції України, вона перебувала у спеціальному званні «старшого лейтенанта поліції» та обіймала посаду, пов`язану з виконанням функцій держави, суд вважає за доцільне застосувати до неї додаткові покарання у виді позбавлення спеціального звання та позбавлення права обіймати певні посади у відповідності до ст. 54, 55 КК України, які не передбачені санкцією ч. 2 ст. 111 КК України.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст. 55 КК України, викладений у постанові від 04.09.2023 у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. 323, 349, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Визнати ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та призначити їй покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст.55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання «старший лейтенант поліції».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2024на майно ОСОБА_7 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 4425485000:07:002:0125 площею 1,8742 га,залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3