Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №175/2247/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/2247/25

Провадження № 2/175/523/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.,

при секретарі - Кальченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Справу згідно автоматизованої системи «Д-3» було розподілено до провадження судді Бойка О.М.

В позовних вимогах просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав стосовно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований тим, що 08.08.1998 року ОСОБА_5 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .

Від даного шлюбу народився син, позивач по справі

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 народилися неповнолітні: ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської обл. від 16.09.2024 року по справі №175/8379/24 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла.

З того часу неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мешкають з батьком, який вихованням дітей не займається, не цікавиться їх навчанням, не піклується про стан їх здоров?я, категорично відмовляється відновлювати свій паспорт термін дії якого сплинув що унеможливлює отримання допомоги та соціальних виплат на дітей.

При житті опікуванням дітей повністю займалася ОСОБА_5 , а після її смерті вони фактично залишися напризволяще і опікується ними фактично позивач по справі.

Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дітей.

У судовому засіданні позивач не з`явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте до суду не з`явився. Клопотань не надсилав.

Орган опіки та піклування Краматорської міської ради у судовому засіданні не з`явились. Надали висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що в 1998 році ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб; від шлюбу народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постійно вихованням, утриманням та розвитком дітей займалась їх мати, ОСОБА_5 , яка створила своїм дітям належні умови для проживання та навчання; купувала необхідні речі; приймала відповідні заходи щодо лікування дітей та їх оздоровлення.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської обл. від 16.09.2024 року по справі №175/8379/24 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано.

ОСОБА_1 є старшим братом неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько, ОСОБА_2 , тривалий час зловживає спиртними напоями, ніде не працює, не має доходу, веде асоціальний та аморальний спосіб життя; вихованням, лікуванням, розвитком дітей ніколи не займався, не проявляє до дітей батьківської турботи та уваги, байдуже відноситься до його майбутнього.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , померла. Батьком дітей, ОСОБА_2 , не було прийнято відповідних заходів щодо оформлення дітям пенсії по втраті годувальника.

Після смерті матері діти, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишились на самоті, без батьківської уваги та підтримки, засобів до існування; наразі їх вихованням, навчанням та утриманням займається старший брат, ОСОБА_1 , який забезпечує необхідними продуктами харчування, одягом; приділяє їм належної уваги, турбується про їх майбутнє.

Неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили органу опіки, що вони не заперечують проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому, що він не цікавиться їх життям, не приймав участі у їх вихованні та розвитку.

Згідно характеристики Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступнів №30 Краматорської міської ради, батько дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за час їх навчання, до школи не приходив, батьківські збори не відвідував, шкільним життям та успіхами не цікавився.

Згідно інформації Ясногірського старостинського округу Краматорської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, вихованням та навчанням своїх дітей не займається.

Згідно Висновку Органу опіки та піклування Краматорської міської ради від 26.08.2025 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є доцільним та в інтересах дітей.

Відповідач свідомо не бажає брати участь у вихованні дітей, виявляти турботу щодо них, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з дитиною відповідачу ніхто не чинить.

Частиною 4 статті 55 Конституції України (Основного Закону) передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За вимогами ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який домінує при застосуванні норм закону. Право на судовий захист прав і свобод людини гарантоване статтями 55 та 129 Конституції України, при цьому ст.22 та ст.64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані чи обмежені та не є вичерпними.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний захист прав у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3 огляду на ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п.2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 р. № 20), «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», а саме п.п. 15, 16 дані роз`яснення про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст.3 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) «М. С. проти України», зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження ї зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 164 - 166 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав стосовно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко