Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №932/16242/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/16242/25

Провадження № 1-кп/932/1611/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12025042150001081 від 24.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Покровська Донецької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді головного сержанта 1 батальйону НОМЕР_1 бригади, військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший сержант», раніше судимий:

- 29.05.2025 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст.125 КК України до штрафа у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 23 серпня 2025 року, близько 23 годин 35 хвилин, перебуваючи в приміщенні гастробару «ДІМ 1654», розташованого по вул. Барикадній, буд. 3, у м. Дніпрі, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, в присутності працівників закладу та інших відвідувачів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, цілком усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, переслідуючи прямий протиправний умисел, направлений на порушення громадського порядку, вчинив конфлікт з одним з відвідувачем закладу – раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_8 , який сидів за столиком цього ж закладу з дівчатами. Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоствердитись за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе як військовослужбовця іншим громадянам, ОСОБА_5 почав висловлюватися в бік ОСОБА_8 та дівчат грубою нецензурною лайкою, після чого, ОСОБА_5 , наблизився до потерпілого та вихопив з рук належний останньому мобільний телефон, який викинув у відчинене вікно, жодним чином не реагуючи на законні вимоги працівників закладу припинити протиправні дії, та вмовляння інших відвідувачів, що поступово почали покидати приміщення гастробару «ДІМ 1654», виходячи на літню терасу, оскільки нормальна діяльність закладу була припинена хуліганськими діями ОСОБА_5 , який тривалий час уперто не припинялись, скориставшись чим, задля уникнення можливого подальшого розвитку конфлікту, потерпілий ОСОБА_8 також направився на вихід з приміщення, на що ОСОБА_5 , не бажаючи припиняти свої протиправні дії та продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, направився вслід за потерпілим, при цьому ОСОБА_5 , наздогнавши ОСОБА_8 , намагався знов нанести йому удари по обличчю, що йому не вдалося, на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи наявність у своєму володінні та користуванні вогнепальної зброї, повернувся до приміщення гастробару, де на столі, залишив свою наплічну сумку, з якої дістав 9 мм пістолет моделі «Glock 17 Gen 4» номер затвора ззовні НОМЕР_3 , номер затвора всередині НОМЕР_4 №рамки ззовні BFYR787 (№ рамки зверху НОМЕР_5 ), № ствола ззовні НОМЕР_3 (№ствола всередині НОМЕР_6 ) 2017 року виготовлення, та, продовжуючи реалізацію запланованих та бажаних дій, керуючись злочинним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, маючи при собі вогнепальну зброю, усвідомлюючи, що люди, яких він бачить, не причетні до вчинення будь-яких протиправних дій відносно нього, але, бажаючи протиставити себе встановленим в суспільстві нормам порядку, нормам поводження серед інших людей та відверто ігноруючи їх, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчиняючи дії із застосуванням вогнепальної зброї, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе як військовослужбовця іншим громадянам, тримаючи перед собою в правій руці пістолет марки «Glock 17 Gen 4», при цьому супроводжуючи такі свої дії словесними погрозами фізичної розправи та нецензурною лайкою, цілком розуміючи, що використання вказаного предмета під час вчинення хуліганських дій здатне утворити рикошет, а отже створює реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян, здійснив близько 5 пострілів, два з яких спрямував у стіну закладу та ще три в гору.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище. Підтвердив вчинення ним вищезазначеного злочину за вказаних обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що в обвинувальному акті правильно вказані час, спосіб, місце та інші обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Показав, що після закінчення досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і не заперечує висновки експертиз та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Також пояснив, що показання надає добровільно, будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Зазначив, що розуміє наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Захисник обвинуваченого на уточнююче запитання суду пояснив, що в нього відсутні підстави ставити під сумнів щирість та добровільність вказаної вище позиції обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений протягом всього часу кримінального провадження послідовно визнавав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних вище обставин, при цьому не повідомляв йому про будь-які факти фізичного або психологічного тиску на нього з метою спонукання його до надання викривальних показань відносно себе.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку із надходженням відповідного клопотання від сторони захисту та обвинувачення про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються у кримінальному провадженні, яке беззастережно було підтримано усіма учасниками кримінального провадження, керуючись імперативною вимогою щодо дотримання принципів змагальності та диспозитивності, суд визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів та установив такий порядок дослідження доказів визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до якого у судовому засіданні допитано обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, оголошено та досліджено письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, заходи забезпечення кримінального провадження, відомості про речові докази та процесуальні витрати, надані стороною обвинувачення.

Суд дійшов переконання, що показання обвинуваченого не викликають сумніву у правильності розуміння змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, розповідь про які характеризується структурованістю, хронологією та не викликає сумнівів про відповідність дійсності.

Cуд вважає доведеною винність обвинуваченого у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму провини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання та характеру наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду в межах якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 умисного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є діючим військовослужбовцем, раніше судимий, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з положень ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наявність лише обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, при повній відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Що стосується положень ст. 76 КК України, то суд у цьому випадку, застосовуючи положення цієї статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язок, який передбачений п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини.

Суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України, у зв`язку з відсутністю кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

На думку суду, саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, та відповідатиме ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільнии? позов у кримінальному провадженні не заявлении?.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Витратити на залучення експертів у зв`язку із проведенням судової експертизи зброї відповідно до ст. 122, 124, 126 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 повідомляти командира військової частини за місцем проходження військової служби про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини.

У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку тривалістю два роки на підставі п. 2 ч. 1 ст. 76 КК зобов`язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази:

- два предмети схожі на кулю та п`ять гільз - знищити;

- пістолет Glock 17 Gen 4 – повернути ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи зброї у розмірі 7131 грн 20 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 28.08.2025 у справі №932/10274/25 на пістолет з магазином із маркуванням Glock 17 Gen 4 AVSTRIA 9x19 BAUB 950, який вилучено до спец. пакету №NPU 5438082; сім предметів, схожих на набої з маркуванням 9х19, які вилучено до спец. пакету №NPU 5165793.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1