Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №369/16731/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16731/25

Провадження № 2-о/369/189/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Іларіонова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/16731/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Тимошенко Наталія Михайлівна звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області щодо надання інформації з погосподарської книги стосовно її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та отримала відмову №О-829/02-20 від 09 липня 2025 року на підставі того, що вище вказане домогосподарство рахується за ОСОБА_2 .

При заповненні погосподарської книги Білогородською сільською радою було допущено помилку, що перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд. Внаслідок такої помилки, у заявника на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім`я.

У зв`язку з викладеним, а також з урахуванням заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу в новій редакції від 03 грудня 2025 року, заявник просить суд, встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що погосподарська книга Білогородської сільської ради №13/1 на 1991-1995 роки за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань станом на дату винесення рішення суду не надано.

Представник заінтересованої особив судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на дату винесення рішення суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що в. о. сільського голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Павло РЕГАН листом від 09 липня 2025 року №О-829/02-20 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2025 року № О-1900/02-19 щодо надання інформації з погосподарської книги повідомив, що у погосподарській книзі Білогородської сільської ради № 13/1 на 1991-1995 роки за адресою: АДРЕСА_1 (згідно розпорядження Білогородського сільського голови від 18 лютого 2016 року АДРЕСА_2 ), рахується домогосподарство, голова домогосподарства – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна площа житлового будинку – 24,0 м?, у тому числі житлова площа - 16,0 м?.

Аналогічну відповідь разом з прошитою та завіреною копією вказаної погосподарської книги було надано адвокату Наталії ТИМОШЕНКО.

Правильність написання прізвища ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як « ОСОБА_3 » замість неправильного « ОСОБА_4 » підтверджується наступними документами: паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 3232-924707-2017 від 17 жовтня 2017 року, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 11 жовтня 1991 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 виданого 08 серпня 2017 року та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 3232-924707-2017 від 17 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії погосподарської книги № 13/1 на 1991-1995 роки вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , рахується домогосподарство, голова домогосподарства – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , члени домогосподарства, зокрема, ОСОБА_5 (син), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 (син), ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підтвердження відповідних родинних відносин до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 виданого 22 березня 1978 року, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого 01 квітня 1977 року, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого повторно 02 липня 2007 року.

Заявник вважає, що причиною неправильного написання її прізвища є неправильний переклад прізвища з російської мови на українську мову.

Внаслідок такої помилки, у заявника на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом, який підтверджує за ким рахується домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, погосподарської книги.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснень, наведених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5: на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсів №43 від 04 травня 1999 року (у редакції чинній на час виготовлення видачі державних актів на право власності на землю), заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та його структурні підрозділи, усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 464/6696/20 зазначено, що в разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

Положеннями ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, враховуючи наведені обставини, приймаючи до уваги необхідність встановлення факту належності правовстановлюючих документів для можливості реалізації заявником свого права на розпорядження своїм майном, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до задоволення.

Встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) погосподарської книги Білогородської сільської ради №13/1 на 1991-1995 роки за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА