Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №697/2988/25 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2988/25

Провадження № 3/697/17/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 144896 від 08.11.2025, цього ж дня, о 19:30 год. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлював погрози та образи на адресу гр. ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Свої інтереси в суді уповноважив представляти адвоката Константінову Т.М.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Константінова Т.М. у судовому засіданні просила закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Зазначила, що місцем події є домоволодіння ОСОБА_2 . Із пояснень ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 їй погрожував, спілкувалася з ним через двері. ОСОБА_1 пояснив, що прийшов до домоволодіння ОСОБА_2 за своєю річчю та грошовими коштами. Будь-яких погроз та образ в сторону ОСОБА_2 не висловлював. Освідування ОСОБА_1 не проводилось. Із аналізу чинного законодавства та сукупності наявних в матеріалах справи доказі винуватість ОСОБА_1 встановити неможливо.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції надано:

- рапорт зі служби 102 зі змісту якого вбачається, що 08.11.2025 о 19:50 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.11.2025 о 19:49 за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_4 , 57 років, вчиняє хуліганські дії, вибиває двері в будинок де мешкає мати заявниці гр. ОСОБА_2 , 1962 р.н. Подію фіксувала камера нагляду, яку він вимкнув. Даний чоловік раніше приходив з мисливським карабіном та завдавав матері тілесні ушкодження. Прибувши на місце виклику, було опитано гр. ОСОБА_2 , яка пояснила, що близько 19:30 год. до її подвір`я прибув гр. ОСОБА_1 , який почав висловлювати погрози та образи в її адресу. Також ОСОБА_1 мав при собі мисливський карабін, який переносив без чохла та мав спеціальний дозвіл, у зв`язку з чим зброю карабін було вилучено та відносно гр. ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст. 173 та ч. 1 ст. 191 КУпАП (а.с.2);

- письмові пояснення гр. ОСОБА_1 від 08.11.2025 зі змісту яких вбачається, що 08.11.2025 близько 18:30 год. його підвезли в с. Глинча до гр. ОСОБА_2 , яку він знає близько 20 років. Оскільки він цього дня в денний час був на полюванні, то при собі мав карабін «Тікко» з прикрученим до нього глушником та тепловізором. Даний карабін з глушником, тепловізором та триногою до нього він залишив на городі біля хвіртки до двору ОСОБА_2 . Після цього, зайшов у двір, постукав у вікно та коли вона виглянула у вікно, він сказав їй, щоб вона віддала йому степлер. ОСОБА_5 сказала, що в будинок його не впустить і він тоді сказав, щоб вона віддала також гроші за пшеницю та щебінь. Ганна в черговий раз сказала, що віддасть. При цьому ніяких погроз він не говорив. Через деякий час приїхали родичі ОСОБА_5 та наряд поліції (а.с.3);

- письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 08.11.2025 зі змісту яких вбачається, що гр. ОСОБА_1 вона знає вже близько 20 років. Останнім часом між ними виникли напружені відносини, оскільки він приходив до неї та погрожував. Навіть застосовував фізичну силу. 02.11.2025 з цього приводу вона зверталась до поліції. Так, 08.11.2025, близько 19:30 год. він під`їхав до її двору та залишив свій автомобіль «Волинець» далі, та зайшов у двір, постукав у вікно і сказав, щоб вона відчинила, оскільки він хотів з нею поговорити, але вона відмовилась. Тоді він сказав, щоб вона віддала йому степлер та гроші за пшеницю та щебінь. Вона сказала, що згідна, але йому необхідно прийти вдень, а не вночі, оскільки вона його боїться. Вона повідомила про це своїй дочці по телефону та про те, що ОСОБА_6 перед тим як зайти в двір вимкнув камеру спостереження у дворі. Він не хотів залишати її двір та висловлював погрози в її адресу. Чи був при ньому карабін, вона не бачила, оскільки спілкувалась через вікно (а.с.4).

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.

Суд бере до уваги те, що громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Таким чином, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є одним із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Проаналізувавши зміст протоколу, суд приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини не відповідають диспозиції ст. 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 .

Так, хоча в протоколі і містяться формальні відомості щодо того, що 08.11.2025 о 19:30 год. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлював погрози та образи на адресу гр. ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство, однак в порушення вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, він не містить обов`язкових даних, передбачених вказаною статтею, а саме відсутні ознаки суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП – як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та кримінальних правопорушень, тому не є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на побутовому ґрунті, свідки події відсутні, як це прямо зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.

Щодо інших наданих суду доказів, то слід зазначити, що вони також не містять будь-якої інформації як саме ОСОБА_1 порушував громадський порядок, а тому їх не можна вважати доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Надані адміністративні матеріали, у тому числі і письмові пояснення, не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.

Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.

Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об`єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, під час судового розгляду не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян.

Слід підкреслити, що умисел особи має бути спрямований саме на порушення громадського порядку, а не на конкретний конфлікт з іншою людиною.

Чинне адміністративне законодавство не передбачає можливості органу, який розглядає адміністративну справу, самостійно визначати правову кваліфікацію складу вчиненого правопорушення.

Вищевикладене свідчить про те, що працівниками поліції при складанні зазначених адміністративних матеріалів не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Дослідивши матеріали справи, надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, сукупність досліджених судом доказів переконує суд в тому, що поведінка ОСОБА_1 вказує на відсутність з його боку «дрібного хуліганства».

Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню в даному випадку не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 245, 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 697/2988/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Б. К. Скирда