Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №355/2287/25 — Баришівський районний суд Київської області

Суд: Баришівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №355/2287/25

Суддя: Цирулевська М. В.

Справа № 355/2287/25

Провадження № 2-а/355/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретарів судового засідання Бережної Ю. О., Старенької С. М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (надалі також позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі також відповідач, ГУ НП в Київській області) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

За доводами позовної заяви, старший сержант поліції сектору поліцейської діяльності №1 (м. Березань) Відділу поліції №1 (селище Баришівка) Броварського РУП ГУНП у Київській області Шумій Євген Олексійович виніс оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП, застосувавши, згідно постанови серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025, стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн, за те, що 20 жовтня 2025 року о 18 годині 57 хвилин у м. Березань по вул. Маяковського, буд. 10, під час керування транспортним засобом CHEVROLET АVEO (номерний знак НОМЕР_1 ), позивачка порушила вимогу п. 2.9.в Правил дорожнього руху (ПДР) – керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Позивачка зазначає про відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки перед початком руху вона перевіряла справність автомобіля в тому числі, освітлення номерного знака свого автомобіля. Як стверджує позивачка, відсутність освітлення номерного знака відбулося під час руху автомобіля, внаслідок відсутності контактів у освітлюваному приладі, що відбулось без її вини та/або без її втручання. Відтак, має місце непередбачувана обставина, за яку позивачка не відповідає.

Зважаючи на такі доводи, позивачка у судових засіданнях просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, скасувати постанову серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, позивачка не вказує та не має заперечень щодо дотримання процедури складення оскаржуваної постанови серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 та/або неправомірних дій працівника поліції під час винесення оскаржуваної постанови.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області Чубинський В. С. скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, за змістом якого позовні вимоги позивачки не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Доводи відзиву на позов зводяться до наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, адже позивачка фактично не заперечує обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення, а саме відсутність освітлення номерного знаку на транспортному засобі. Навпаки, підтверджує факт керування автомобілем, державний реєстраційний знак якого на момент зупинки працівниками поліції не був освітлений, що відповідно до чинних ПДР України є порушенням встановлених вимог. Таким чином, позивачка фактично визнає факт наявності вчиненого правопорушення. Крім того, позивачка у позовній заяві посилається на пункт 31.4.7 ПДР України, в той час, як вказаний пункт жодним чином не стосується обставин, які стали підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, та не містить положень щодо вимог до зовнішніх світлових приладів або порядку їх використання. Натомість, постанову про адміністративне правопорушення винесено з посиланням на пункт 2.9.в ПДР України. Такі посилання позивачки є не коректними та не можуть бути враховані судом. Не визнання позивачкою своєї вини у вчиненому правопорушенні слід розцінювати як спосіб уникнення нею адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення. З врахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог позивачки представник відповідача просить відмовити в повному обсязі.

Відповідь на відзив позивачка ОСОБА_1 до суду не надала.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

29 жовтня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 1-2).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 31.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не дотримання позивачкою вимог ч. 3 ст. 161 КАС України при подачі до суду позову в адміністративній справі (а.с. 9).

05.11.2025 позивачкою усунено недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 31.10.2025, шляхом сплати судового збору, та, відповідно, надання на підтвердження платіжної інструкції від 04.11.2025 №385639481.1 (а.с. 12).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2025 відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання на 13.11.2025 (а.с. 13-14).

12.11.2025 за вхідним №11067 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області Чубинського В.С. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 20-27).

У судове засідання 13.11.2025 з`явилася позивачка ОСОБА_1 , надала пояснення по суті позовної заяви. Зазанчила про необхідність надання додаткових доказів, а саме: відеозаписів з бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано несправність освітлення номерного знаку, просила оголосити перерву в судовому засіданні.

Судом було оголошено перерву до 02.12.2025.

26.11.2025 від позивачки ОСОБА_1 за вхідним №11604 надійшло клопотання про витребування доказів у виді фото та відеофіксації правопорушення, яке мало місце в АДРЕСА_1 (а.с. 30-31).

У судове засідання 02.12.2025 з`явилася позивачка ОСОБА_1 , підтримала доводи поданого клопотання про витребування доказів. Зважаючи на відсутність доказів неможливості самостійного отримання витребуваних доказів означене клопотання позивачки від 26.11.2025 залишено без розгляду. За клопотанням позивачки в судовому засіданні оголошена перерва до 16.12.2025.

У судовому засіданні 16.12.2025 за клопотанням позивачки оголошувалась перерва до 09.01.2026.

26.12.2025 на адресу Баришівського районного суду від СПД№1 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області надійшов адміністративний матеріал для прийняття рішення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а саме надано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 та оптичний диск із відеозаписами з бодікамери поліцейського ID реєстратора 854861(а.с. 34-37).

У судове засідання 09.01.2026 з`явилася позивачка ОСОБА_1 , судом досліджено відеозапис з бодікамери поліцейського ID реєстратора 854861, позивачка надала пояснення по суті позовної заяви, просила суд задовольнити її в повному обсязі.

Також у судовому засіданні 09.01.2026, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення – 16.01.2026 об 11:45 год.

ІІІ. Обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 23.10.2025 старший сержант поліції сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) Відділу поліції № 1 (м.Баришівка) Броварського РУП ГУНП у Київській області Шумій Євген Олексійович виніс постанову серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 стосовно ОСОБА_1 (а.с.3).

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 жовтня 2025 року о 18 годині 57 хвилин у м. Березань, вул. Маяковського, буд. 10, під час керування транспортним засобом CHEVROLET АVEO (номерний знак НОМЕР_1 ), порушила вимогу п 2.9.в Правил дорожнього руху (ПДР) – керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За означене правопорушення позивачку притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн (а.с.3).

Не погодившись із постановою серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 про накладення адміністративного стягнення, позивачка звернулась з адміністративним позовом до суду.

В матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського ID реєстратора 854861на диску DVD-R, наданого відповідачем, на якому зафіксовано винесення адміністративної постанови серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025, час фіксації 18:59 год. Означений відеозапис на диску DVD-R досліджено (переглянуто) в судовому засіданні 09.01.2026 та приєднано до матеріалів справи (а.с. 37). Під час перегляду встановлено, що підсвітка номерного знаку транспортного засобу CHEVROLET АVEO (номерний знак НОМЕР_1 ) не працювала. Причина зупинки встановлена, при цьому старшим сержантом поліції сектору поліцейської діяльності №1 (м. Березань) Відділу поліції № 1 (м. Баришівка) Броварського РУП ГУНП у Київській області Шумій Є.О. дотримано процедуру оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, роз`яснено права, повідомлено зміст правопорушення, оголошено зміст постанови, детально роз`яснено можливість оскарження винесеної постанови серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025.

Суд констатує, що зміст спірних правовідносин у даній справі полягає у притягненні позивачки до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, а саме за те, що позивачка порушила вимогу п 2.9.в Правил дорожнього руху (ПДР) – керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства (надалі також КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, що полягає у застосуванні стягнення у виді накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями) (надалі також Правила дорожнього руху, ПДР), згідно з пунктом 1.9 яких особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 2.9.в. ПДР водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.07.2018 у справі № 712/5675/17.

Порядок, умови та особливості оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, врегульовані однойменною Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі також Інструкція).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Така постанова виноситься у разі, зокрема, виявлення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Розділом ІІІ Інструкції врегульовані питання розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно із п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 121-3 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП, зокрема, правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції).

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

V. Висновки суду, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

За результатами судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою, винесеною відповідачем, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП, якою передбачена відповідальність, зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивачка порушила вимогу п. 2.9.в Правил дорожнього руху (ПДР) – керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).

Матеріалами справи беззаперечно доводиться порушення позивачкою вимог п. 2.9.в Правил дорожнього руху (ПДР). Зокрема, з переглянутих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських ID реєстратора №854861 вбачається, що працівник поліції підходить до транспортного засобу, номерний знак НОМЕР_1 , який стоїть на узбіччі дороги,та повідомляє позивачці, що вона порушила вимоги п. 2.9.в. Правил дорожнього руху (ПДР), а також просять пред`явити посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб. Водій надає поліцейському вказані документи.

Означені обставини підтверджені позивачкою в судовому засіданні.

Поліцейський неодноразово наголошує на неосвітленості номерного знака автомобіля під керуванням позивачки. ОСОБА_1 означений факт не заперечує, однак зазначає, що перед початком руху номерний знак освітлювався, позивачка перевіряла це.

Поліцейський наголошує, що жодних доказів освітлення номерного знаку перед початком руху позивачка не надає; більше того, наголошує, що припинення освітлення номера під час руху також є порушенням вимог п. 2.9.в. ПДР.

Зважаючи на встановлення поліцейським означених обставин, відеозаписом зафіксовано винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121-3 КУпАП та доведення до позивачки її змісту.

Всі означені обставини підтверджені/не заперечені позивачкою в судовому засіданні. Єдиний довід позовної заяви щодо наявності непередбачуваної обставини – припинення освітлення номерного знака в процесі руху автомобіля під керуванням позивачки – підтвердження в судовому засіданні не знайшов; позивачкою не надано щодо означеного жодного доказу. Так, позивачка посилається на те, що перед виїздом з дитиною з гуртка в м. Березань, район школи № 3, освітлення номерного знаку працювало справно, а саме світилось дві лампочки. Коли її зупинили працівники поліції, освітлення раптово перестало працювати, ймовірно, через короткочасний збій або обрив контакту, на який вона не могла вплинути під час руху. Після перевірки було виявлено, що в місці з`єднання переломився проводок, який подає живлення на обидві лампи підсвітки. Після того, як зайву частину проводу було видалено та дріт встановлено у кліпсу, обидві лампочки запрацювали. Проте висновку спеціаліста, що мало місце технічна несправність щодо підсвітки номерного знака транспортного засобу CHEVROLET АVEO (номерний знак НОМЕР_1 ), про яку зазначає позивачка, та ще й під час руху в період часу до 18 години 57 хвилин 20 жовтня 2025 року, в судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи, не надано. Більше того, під час перегляду відеозапису судом не встановлено дії позивачки щодо усунення технічної несправності керованого нею автомобіля 20.10.2025, остільки такі дії, як зазначила власне позивачка в судовому засіданні 09.01.2026, були вчинені нею на наступний день.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Відтак, суд виснує, що стороною відповідача підтверджено допустимими і належними доказами вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП, оскільки стороною відповідача належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, зокрема п. 2.9.в.

Окремо суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач з`ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також, з`ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було вжито належних заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Також, безвідносно до означеного, суд зауважує, що притягненню до адміністративної відповідальності особи передувала належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського.

В аспекті зазначеного суд констатує дотримання в цілому відповідачем процедури, передбаченої розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Зважаючи на все вищевикладене, суд виснує, що в межах цієї справи сторона відповідача надала докази на підтвердження правомірності свого рішення, а суд із наявних у справі матеріалів не встановив обставин, які б свідчили про зворотнє.

Додатково суд зазначає про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та забезпечення дотримання прав позивачки як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 77 КАС України закріплений обов`язок саме суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач, доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення.

У таких справах суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, та не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього.

З наведеної норми слідує, що під час прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

З огляду на означене суд відзначає, що відповідач виконав обов`язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

За таких обставин суд виснує, що наявність підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та, відповідно, правомірність спірної постанови стороною відповідача доведена.

Отже, в межах розгляду цієї справи за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП суд встановив обґрунтованість та правомірність такого рішення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Підсумовуючи усе викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання спірної постанови протиправною та її скасування із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, позовна заява у цій справі задоволенню не підлягає.

З огляду на висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовної заяви суд не вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивачку.

Зважаючи на все вищевикладене, керуючись ст. 3, 9, 19, 20, 72-77, 139, 241-247, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити постанову серії ЕНА №5980366 від 20.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови – без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складене та проголошене 16.01.2026.

Дані відносно позивачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_2

АДРЕСА_2 .

Дані відносно відповідача:

Головне управління Національної поліції в Київській області

Код ЄДРПОУ: 40108616

вул. Володимирська 15, м. Київ, 01601.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua