Вирок від 24 січня 2026 р. у справі №484/3230/23 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3230/23

Провадження № 1-кп/484/42/26

Кримінальне провадження № 12023152110000532

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

потерпілих – ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, учасника бойових дій, не працює, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу по мобілізації на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

Указом Президента України «Про введення в України воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022.

З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.

03.05.2023 близько 19 год. 30 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 прийшов за місцем мешкання своїх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуваючи за вище вказаною адресою та в зазначений час, ОСОБА_4 зі слів ОСОБА_6 дізнався, що її співмешканець ОСОБА_7 відсутній вдома, так як знаходиться на роботі і в цей же момент ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення чужого майна, достовірно знаючи, що велосипед зберігається в приміщенні літньої кухні, вирішив ним заволодіти. Так, виконуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи, що його дії носять відкритий та протиправний характер, ОСОБА_4 , зайшов до господарської споруди, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де для полегшення вчинення ним злочинних дій взяв сокиру. Після чого, виконуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, підійшов до приміщення літньої кухні, яка розташована на території вищевказаного домоволодіння та відповідної адреси, та за допомогою даної сокири зірвавши навісний замок зачинених дверей, незаконно проникнувши в середину вказаного приміщення, де і виявив велосипед марки AZIMUT.

Реалізовуючи задумане, переслідуючи корисливий мотив та злочинний умисел на заволодіння чужим майном, 03.05.2023 близько 19 год. 30 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , розуміючи, що за його протиправними діями спостерігає ОСОБА_6 та вимагає їх припинити, усвідомлюючи суспільно-протиправний та відкритий характер своїх дій, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки з метою відкритого викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, у період воєнного стану, перебуваючи в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито викрав велосипед марки AZIMUT вартістю 3150 грн., після чого з місця події зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений не визнав свою вину та просив його виправдати. Пояснив, що дійсно 03.05.2023 він прийшов до домоволодіння свого знайомого та сусіда ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , бо вирішив що він щойно приїхав додому. Він так подумав тому що побачив біля будинку автомобіль. Це було в обідній час. В той час він був тверезим. Коли зайшов до подвір`я, побачив, там крім співмешканки ОСОБА_7 ОСОБА_6 , перебував незнайомий йому чоловік, який носив на руках маленьку дитину ОСОБА_6 та сама ОСОБА_6 ОСОБА_7 вдома не було. ОСОБА_4 вирішив взяти велосипед ОСОБА_7 , який раніше дозволяв йому користуватись ним, для того, щоб поїхати в магазин. Так як замок на дверях приміщення, де зберігався велосипед, погано відчинявся, він взяв у сараї поряд сокиру, та з її допомогою відчинив замок. Викотив велосипед та руками зачинив замок. Після цього на велосипеді поїхав до себе додому, де пізніше зустрівся із знайомим (вітчимом ОСОБА_6 ) та вжив алкогольні напої. Вважає, що злочин він не вчиняв, бо ОСОБА_7 дозволив йому користуватись велосипедом, він не мав намір ним заволодіти а лише хотів з`їздити в магазин та потім повернути велосипед.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, суд вважає, що вона повністю доведена іншими доказами у справі.

Так, потерпіла ОСОБА_6 під час допиту в суді пояснила, що в той день ввечері вона разом із дитиною перебувала в будинку ОСОБА_7 , з яким вони на той час проживала як чоловік і жінка. ОСОБА_7 вдома не було, бо він був у відрядженні. Двері до будинку були замкнені коли вона почула стук та запитала хто там? Побачила, що прийшов ОСОБА_4 , якого вона бачила лише раз. ОСОБА_4 сказав «відкрий треба поговорити». Вона відмовилась відкривати двері. ОСОБА_4 розізлився, почав вживати нецензурну лексику та вирвав замок, обдивився хату, потім взяв сокиру, нею збив замок з сараю та викотив з нього велосипед. На її питання «Чому він так робить?», ОСОБА_4 відповів «За борги». Коли ОСОБА_4 викотив велосипед, вона сказала щоб він не брав його а дочекався ОСОБА_7 , але ОСОБА_4 не послухав та забрав велосипед. Після того як ОСОБА_4 пішов, ОСОБА_6 одразу зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила про те, що сталося, і той вже викликав поліцію. Потерпіла зазначила, що велосипед належав ОСОБА_7 , але вона також ним користувалася та їздила на ньому на роботу.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що дійсно того дня увечері йому зателефонувала ОСОБА_6 , на той час його цивільна дружина, та повідомила, що приходив ОСОБА_4 , налякав її та забрав велосипед. Після цього ОСОБА_7 викликав поліцію. Потерпілий підтвердив, що дійсно давно товаришував з обвинуваченим, проте дозволу користуватися велосипедом він йому не давав.

Цивільних позовів потерпілі не заявляли.

Крім того, судом були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , працівники поліції, які приїхали на виклик за фактом відкритого заволодіння майном потерпілих. Свідки повідомили, що коли вони приїхали на виклик то зустріли там потерпілу ОСОБА_6 , яка була налякана, заплакана, разом з дитиною. На момент прибуття поліції ні ОСОБА_4 ні велосипеда за місцем проживання ОСОБА_6 не було. За вказівкою чергового вони викликали слідчо оперативну групу, і поки чекали на її приїзд прийшов ОСОБА_4 у нетверезому стані, «збуджений». На питання «де велосипед?», ОСОБА_4 відповів «продав». На його прохання поліцейські викликали медичну допомогу та передали його слідчо оперативній групі.

Свідок ОСОБА_10 , мати обвинуваченого, повідомила, що її син та потерпілий ОСОБА_7 багато років товаришували. Впевнена, що потерпілий дозволив її сину користуватись велосипедом так як вони були в дружніх стосунках. В той день, син дійсно прийшов додому з велосипедом, який вона після його затримання видала працівникам поліції. Після того як син прийшов додому, до них завітав вітчим ОСОБА_6 ОСОБА_11 та запропонував сину випити, що вони і зробили.

Судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейських, яким зафіксовано спілкування поліцейських з обвинуваченим на місці події, під час цього спілкування ОСОБА_4 не заперечує, що забрав велосипед ОСОБА_7 бо той йому заборгував.

Стороною обвинувачення суду було надано рапорт про виклик поліції (а.с. 96). З рапорту вбачається, що 03.05.2023 року о 20.13 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що на лінію звернувся заявник ОСОБА_7 , який стверджує, що сусід у стані сп`яніння вибив двері в будинку, заявник знаходиться на роботі а вдома лише жінка з дитиною, просить направити наряд поліції.

Також стороною обвинувачення надано заяву матері обвинуваченого ОСОБА_10 від 03.05.2023 року, якою вона підтвердила добровільну видачу належного потерпілим велосипеду, який закотив в сарай її домоволодіння син ОСОБА_4 .

З огляду на викладені пояснення свідків та потерпілих в сукупності з іншими наведеними вище доказами, суд вважає, що підстави для сумніву у доведеності обвинувачення у тому формулюванні, яке викладено у обвинувальному акті – відсутні.

Час надходження виклику на службу 102 (20:12 година) та психоемоційний стан потерпілої, засвідчений поліцейськими, які приїхали на виклик, переконує суд в тому, що подія злочину сталася саме у вечірній час, а не вдень, як стверджував обвинувачений.

Показання потерпілого ОСОБА_7 , про те, що він та обвинувачений дійсно тривалий час підтримували дружні стосунки, але дозвіл на користування його велосипедом він йому не давав, та одразу після того, як співмешканка йому зателефонувала та повідомила про цю подію, викликав поліцію, на думку суду свідчать про правдивість його показань та відсутність підстав та приводів для обмовлення обвинуваченого з його боку.

Одразу після затримання, 03.05.2023 року, о 22.26 ОСОБА_4 було проведено медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, за допомогою приладу Драгер, за результатами якого було виявлено стан алкогольного сп`яніння, результат 2.45%. Це переконує суд в тому, що обвинувачений на момент вчинення злочину вже перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень та особу підсудного, раніше не судимого, за місцем проживання характеризується позитивно, має статус учасника бойових дій, отримав декілька поранень під час захисту батьківщини.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України – не встановлено.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді позбавлення волі на термін, визначений у найнижчій межі санкції інкримінованої йому статі КК України.

З огляду на встановлені обставини та вид призначеного покарання, суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід покласти на підсудного судові витрати по справі, які складаються із вартості проведеної по справі судової товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 14 серпня 2025 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03 травня 2023 року по 05 травня 2023 року та з 14 серпня 2025 року по 25 січня 2026 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув`язнення.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 06 травня 2023 року по 01 вересня 2023 року включно, із співвідношення – три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, що складаються з вартості проведеної по справі судової товарознавчої експертизи в сумі 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази:

навісний замок, сокиру та велосипед, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 – залишити у її розпорядженні;

диск DVD-R із відеозаписом – залишити у справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: