Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №559/173/26
Суддя: Жуковська О. Ю.
Справа № 559/173/26
Номер провадження 3/559/240/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2026 року м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковська О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.03.2024, орган, що видав 5616, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи – ТОВ «Рівень ЛТД», охоронник, притягався до адміністративної відповідальності,-
в с т а н о в и л а:
адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , що надійшли від батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП та розглядаються одночасно суддею, об`єднати за №559/173/26 (провадження №3/559/240/2026) згідно ст.36 КУпАП.
07.01.2026 близько 20год. 00хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 та дочки співмешканки ОСОБА_3 , що не завдало тілесних ушкоджень, погрожував, ображав, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілих ОСОБА_2 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 , чим вчинив повторно протягом року правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнає. 07.01.2026 приїхав додому з роботи о 9год. ранку. В будинку було брудно, посуд не помитий, у каструлі знаходилася незрозуміла каша, яку йому дали на сніданок, а це ж було свято Водохреща. Мав прийти священик, щоб хату посвятити. Сам приніс з роботи два лотка та скляну банку і поставив біля умивальника на кухні. Приходив священик, випив з ним домашньої настоянки три стопки калганівки в 10 год. 07.01.2026, то вважає, що увечері п`яним не був. Ввечері прийшов додому, а брудні лотки і банка стоять на столі де він їсть. Знову взяв посуд і постановив на умивальник, тоді ОСОБА_4 сказала, що мити не буде. Вийшов на двір і почув гуркіт у будинку. Повернувся назад у будинок, побачив розбиту банку і розкидані лотки. Тоді взяв за плече ОСОБА_5 , посадив на крісло і сказав « ОСОБА_6 . Що ти робиш?». Вона в цей момент схватила його телефон та побила. Він нікого не штовхав. Він для дочки співмешканки ОСОБА_7 є біологічним батьком, але у свідоцтво про народження не записаний як батько, але він точно не знає, чи є її біологічним батьком. Із ОСОБА_2 не одружений, але проживають разом 13 років з переривами. Його співмешканка подію із її дочкою бачила, бо знаходилася на кухні. Тоді був він, співмешканка, ОСОБА_8 і потім прийшов син.
Чому працівники поліції склали другий протокол, де ОСОБА_2 вказала потерпілою, не знає. Дочка співмешканки постійно його провокує, то замок в дверях ногою вибила, то скло у міжкімнатних дверях побила, як доказ надає фотознімки. Це вона його так провокує і тоді спровокувала, тому він невинний. Не може знайти спільну мову із дочкою, вона його не слухає. Коли заставляє її до хатньої роботи, то вона постійно каже, що він їй ніхто. Хоче щоб співмешканка із дітьми з`їхали з його будинку. Є ще син, він теж не записаний його батьком, але співмешканка каже, що він його біологічний син, з ним відносини добрі.
Після винесення термінового заборонного припису продовжував проживати разом із потерпілою та її донькою в одній кімнаті, адже на дворі 20 градусів морозу і в літній кухні було дуже холодно. Це його хата і він нікуди не піде. Хоче виселити дітей, бо він не є їм батьком і діти не називають його батьком.
Потерпіла ОСОБА_2 дала показання, що вона тривалий час проживає з ОСОБА_1 , живуть як сім`я і народила йому двох дітей, але він їх не хотів визнавати. Донька дуже ображається, бо він її донькою не визнає. Раніше вона мовчала, а тепер займеться цим, грошей немає, але буде шукати на генетичну експертизу, бо ОСОБА_1 вже перейшов всі межі. Він раніше бив лише її, а вже піднімає руку на доньку і хоче їх виселити серед зими, а їм нікуди йти, її хата, де неживе вже 13 років, без ремонту не придатна до проживання. В той день 07.01.2026 не пішла на роботу, бо погано себе почувала. Зателефонувала до майстра та відпросилася і та дозволила лишитись вдома. ОСОБА_9 працює на ногах по 12 годин, руки викручує і в той день була дуже слабка. Напередодні на свято приготовила салати, прибрала у будинку, а на наступний день, тобто 07.01.2026 пролежала, бо дуже боліли руки та ноги. Вранці вона накидала борщу і їла, бо потрібно було випити ліки. Прийшов з роботи її цивільний чоловік і почав ображати дочку. Донька не хотіла мити лотки ОСОБА_1 , а він почав її виганяти з хати. Потім увечері він поставив банку на краю столу, ОСОБА_8 її не била. Коли ОСОБА_8 хотіла її взяти, то банка випадково впала і побилася. ОСОБА_1 забіг у будинок, почав нецензурно обзивати дитину –і мати, і образливі слова що вона тут ніхто і звати ніяк, нагуляна. Пішла в спальню взяти ліки та телефон, щоб зняти це все, але коли була в спальні, то почула крик доньки і побігла, на крик дочки забігла у кухню і побачила як ОСОБА_1 взяв її дочку з заді за шию одною рукою і здавив, як почав душити. Він так робив і коли вона менша була. Яна почала плакати. Вона втрутилась між ними, забирала дочку від нього, а потім ОСОБА_8 схватила телефон ОСОБА_1 і на емоціях кинула його, побила. ОСОБА_1 у відповідь забрав її власний телефон (телефон співмешканки). І під час цього намагався вже її, матір доньки, вдарити кулаками по голові, а вже дочка стояла між ними, тому не досягнув і вдарив по руці. Вона сама і її донька дуже злякалися, дуже, вона кричала, мабуть, як ніколи в житті. Злякалась, бо ОСОБА_1 був на підпитку і надто агресивний навіть для нього. Чула запах алкоголю від нього. У неї і дочки руки та ноги трусилися від страху, тому вона сама стала дзвонити 17-річного сину і кликати на допомогу, а коли той прийшов, то ОСОБА_8 вискочила і викликала працівників поліції. Вона не хотіла кликати поліцію, бо це ще більше би розсердило ОСОБА_1 , але це зробила донька за власним рішенням. ОСОБА_1 кожний день до неї та її дочки застосовує психологічне насильство, а час від часу і фізичне. У будинку за адресою АДРЕСА_1 , вона із дітьми не приписана, але на постійній основі там проживає з 2013 року. Доглядала співмешканця бабу та матір. На даний час вона із дітьми не мають де проживати, бо будинок її батьків у с. Птича, Дубенського району не придатний для проживання.
Неповнолітня дочка ОСОБА_10 та неповнолітній син ОСОБА_11 , з дозволу матері ОСОБА_2 , також надали пояснення і суд з ними спілкувався наодинці згідно їх бажання та для мінімізації негативного впливу від процесу.
Неповнолітня ОСОБА_10 пояснила, що було брудно, вона стала прибирати та готувати, бо мамі було дуже погано, а свято ж. То вона все прибрала, а ОСОБА_1 лотки не хотіла мити, бо він погано до неї ставиться, обзиває, дочкою не вважає. Банку залишив на краю стола, вона не пам`ятає як навіть як зачепила її, але розбила випадково без жодної поганої думки, а він прибіг і почав кричати, ображати, матюкати. Казав, що вона ніхто, нецензурно висловлюватися, схопив її за шию і вона відчула як її стиснув, відчула біль, дуже злякалась, не витримала образ та побила його телефон спересердя. Не змогла стриматись від образи. Тоді ОСОБА_1 забрав мобільний телефон мами і почав кулаками бити її маму, сама опинилась між ними і він як через неї до мами кулаками замахувався, не знає, куди попав, але бив. Страшно було, мама кричала. Вже коли брат прийшов додому, то вислизнула на вулицю і викликала поліцію. Їй було дуже страшно, знервувалася, але вирішила це припинити. Трубку взяла жінка-поліцейська і попросила дати телефон комусь з дорослих, вона зайшла в хату, а там крик страшний, мама плаче, батько матюкається, а поліцейська це почула і каже, що добре, не треба дорослих і щоб вона просто вийшла на вулицю та зустріла поліцейських, які приїдуть і вона так і зробила. Вона, мама і батько всі троє проживають у одній кімнаті. Поліція все оформила і сказала, що він має іти від них, хоч в літню кухню жити, а не спілкуватись. Вона навіть має з собою копію термінового заборонного припису. Але після того як поїхали працівники поліції, то він не пішов жити у літню кухню, а продовжував спати у кімнаті разом із нею та матір`ю. ОСОБА_12 забрати заяву, бо брат просив це зробити і батько навіть якось заспокоївся та притих, тому не скаржилась знову поліції, але 15.01.2026 ОСОБА_1 знову хамські поводився, в нього було День народження, він випив і знову почав ображати, матюкати. Чіпляється до мами дуже сильно за те, що вона її та брата родила, а тепер його посадять в тюрму через них. Він кожен вечір п`є пиво. Скло у прохідних дверях розбилося ще місяць до цих подій – воно давно тряслось, навіть олівцем його притискила, а воно все одно розбилось, коли сильніше захлопнула ті двері. Замка вона не чіпала, то ще літом було, повернулась біля 20.00 год. додому, там був батько і зломаний замок, він зробив її винною, а вона взагалі ні до чого, моде то його друзі, з якими він п`є. Влітку жив один переселенець в літній кухні, то напився і лапав її, злякалась, сказала ОСОБА_1 , а він навіть не вигнав його. Але той вже поїхав. Боїться свого біологічного батька, він її залякує, НОМЕР_3 , погано до неї ставить, бо думає, що вона не його донька, і погрожує вигнати. Дуже хоче, щоб встановили, що її батько – це ОСОБА_1 , вона його копія, брат його копія, а він їх не визнає, але не знає як це зробити.
Неповнолітній ОСОБА_11 у дистанційному режимі пояснив, що прийшов додому коли вже все закінчилося, того він не бачив конфлікту, алеи сестра сиділа у кімнаті заплакана та злякана, мама також плакала. Всі були на нервах. Були випадки неодноразові, що батько застосовував фізичне насильство до сестри, до матері й до нього. Так відбувається років 10, він і сестра ще геть малими були. Скандали, крики, чіпляння зі сторони батька до них кожний день. Батько не хотів, щоб на нього записали дітей, тому він не вказаний у свідоцтвах про народження батьком. Майже все життя проживають разом як сім`я. Пам`ятає, що вони вже рік жили всі разом, а потім він пішов у перший клас. У нього нормальні відносини з батьком, він його вже не чіпає, але от до матері і сестри чіпляється. Він сказав, що вижене їх всіх з хати, тому він просив сестру і матір забрати заяви, думав, це допоможе, щоб все заспокоїлось, бо вони всі йому по документам ніхто. Хоче, щоб ОСОБА_1 був вказаний батьком у його свідоцтві про народження, але не знає як це зробити. Після того як поїхали працівники поліції, то батько не пішов жити у літню кухню, а продовжував жити в кімнаті разом із сестрою та матір`ю, аргументуючи тим, що це його хата і він звідси нікуди не піде ніколи.
Дослідивши матеріали справи, опитавши підлітків віком 15 та 17 років, заслухавши учасників, вирішено, що правопорушення мали місце та скоїв їх ОСОБА_1 . Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколами про адмінправопорушення серії ВАВ № 327367 та серії ВАВ № 327366 від 07.01.2026; заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; формою оцінки ризиків щодо постраждалої особи ОСОБА_2 , рівень небезпеки-високий; терміновим заборонним приписом серії АА №531194 від 07.01.2026; формою оцінки ризиків щодо постраждалої особи ОСОБА_3 , рівень небезпеки-високий; витягом з ІПНП, відеоматеріалами, де зафіксовано, що потерпілі плачу, а обличчя ОСОБА_3 злякане. ОСОБА_1 скаржиться, що їжа приготовлена давно і не смачна. В нього дієта у зв`язку із цукровим діабетом і тому йому потрібна свіжоприготовлена їжа, хоча на відеозаписі розказує працівникам поліції, що приходив батюшка і він з ним вживав алкогольні напої, які категорично заборонено звивати хворим на цукровий діабет.
При призначенні адмінстягнення, беру до уваги особу ОСОБА_1 , який притягувався до адміністративної відповідальності протягом року за аналогічне фізичне і психологічне насильство постановою суду від 19.03.2025, надзвичайно грубий характер правопорушень, одне з яких відносно неповнолітньої особи, ігнорування термінового заборонного припису працівників поліції, пом`якшуючих чи обтяжуючих вину обставин не встановлено. ОСОБА_1 не має статусу особи з інвалідністю, але хворіє на цукровий діабет, за яким можливе утримання в ІТТ і прийом ліків, а раніше визначеного терміну програми виявилось недостатньо для належного ефекту.
Отже, належний виховний вплив на ОСОБА_1 справить стягнення у виді арешту. ОСОБА_1 для отримання дози інсуліну необхідно взяти ліки, які він прийматиме в ізоляторі тимчасового утримання. Спеціальних медичних навиків та медичних працівників не потрібно для введення інсуліну, оскільки хворі самостійно вводять ліки собі в організм.
Також ОСОБА_1 необхідно направити на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 6 місяців, оскільки проходження програти терміном 3 місяці відповідно до постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №5591015/25 від 19.03.2025 виявилося недостатньо, оскільки домашнє насильство повторилося протягом року.
Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом. Враховуючи обставини цієї справи, суд вважає за необхідне направити постанову до органу опіки та піклування для допомоги дітям, які опинились в достатньо складних життєвих обставинах.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП правопорушник повинен сплатити судовий збір.
Керуючись ст.40-1, ч.3 ст.173-2, ст. 283 - 284 КУпАП, ч.6 ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству",-
п о с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.
Направити ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Направити копію постанови в орган опіки і піклування, компетенція якого поширюється на територію с. Панталія, Дубенського району, Рівненської області, для надання фахової допомоги в неповнолітнім ОСОБА_13 та неповнолітньому ОСОБА_11 . Про результати повідомити Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в місячний термін з дня отримання постанови.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненській області.
Суддя: Жуковська О.Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua