Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №480/5951/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 р. Справа № 480/5951/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук, м. Суми, повний текст складено 29.09.25 по справі № 480/5951/24

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі – ТУ ДСА в Сумській області, відповідач), третьої особи Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України, третя особа), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.03.2024 до 18.04.2024 включно з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 25.04.2023, з урахуванням фактично відпрацьованого часу;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 до 18.04.2024 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 25.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність обрахунку відповідачем заробітної плати ОСОБА_1 за спірний період без урахування коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, оскільки м. Суми Сумської територіальної громади відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 12 квітня 2024 року № 108 (далі – Наказ № 108), яким внесені зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Перелік № 309), віднесено до території можливих бойових дій з 06 березня 2024 року, а тому і підвищення посадового окладу з урахуванням коефіцієнту 1,5 мало бути здійснено з 06.03.2024, а не з 19.04.2024, як помилково обрахував відповідач, що призвело до отримання заробітної плати за спірний період у неналежному розмірі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 480/5951/24 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо ненарахування ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.03.2024 до 18.04.2024, з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" від 25.04.2023 № 391.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Українських Перемог, 4, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 26270240) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену заробітну плату, обчислену з урахуванням коефіцієнту 1,5 до посадового окладу, за період з 06.03.2024 до 18.04.2024, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" від 25.04.2023 № 391.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про правомірність здійснених відповідачем нарахувань заробітної плати позивача, оскільки Наказ № 108, яким внесені зміни до Переліку № 309 та віднесено м. Суми Сумської територіальної громади до території можливих бойових дій набрав чинності 19.04.2024, а тому саме з цієї дати, а не з 06.03.2024, як помилково зазначив суд, посадовий оклад ОСОБА_1 повинен визначатися з урахуванням коефіцієнта 1,5, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» (далі – Постанова № 391).

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.01.2024 позивач працює у Ковпаківському районному суді м. Суми на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення та контролю, що підтверджується записом № 17 у трудовій книжці від 19.07.2018 серії НОМЕР_2 .

У період з 06.03.2024 до 18.04.2024 позивач працювала на вказаній посаді, що не заперечується сторонами.

У спірний період позивачу виплачувалася заробітна плата, без урахуванням коригуючого коефіцієнту 1,5, що підтверджується розрахунковими листами за березень - квітень 2024 року.

Оскільки відповідач у період з 06.03.2024 до 18.04.2024 не виплачував позивачу заробітну плату, з урахуванням коригуючого коефіцієнту 1,5, то позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ТУ ДСА в Сумській області щодо не нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.03.2024 до 18.04.2024, з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до Постанови № 391, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки не зважаючи на те, що Наказ № 108 набрав чинності 19.04.2024 він містить конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме - 06 березня 2024 року, а тому для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які з 06 березня 2024 року безпосередньо здійснюють свої повноваження на території м. Суми (для якої не визначена дата припинення можливості бойових дій) посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, повинні нараховуватися з урахуванням коефіцієнта 1,5, що не здійснено відповідачем у спірних правовідносинах.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату, обчислену з урахуванням коефіцієнту 1,5 до посадового окладу, за період з 06.03.2024 до 18.04.2024, на підставі Постанови № 391.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу заробітної плати, суд першої інстанції виходив з їх передчасності, оскільки така вимога може бути задоволена судом виключно у разі здійснення відповідачем нарахування заробітної плати, чого у даному випадку не було.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 3 статті 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно зі статтею 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 за № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Положеннями статті 50 Закону № 889-VIII визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому такий неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє по теперішній час.

25.04.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 391 відповідно до підпункту 1 пункту 1 якої, на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження, зокрема, на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 391 підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця; заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абзацу першого цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 3 пункту 1 Постанови № 391 для цілей Постанови № 391 розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб`єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 391 вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Постанова № 1364) установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

12.04.2024 Наказом № 108, який набрав чинності 19.04.2024, внесені відповідні зміни до Переліку № 309 та, зокрема, віднесено м. Суми Сумської міської територіальної громади до території можливих бойових дій з датою такого віднесення 06.03.2024 та без визначення дати припинення можливості бойових дій.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Постанови № 391 працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством.

Таким чином, нормативний акт, що встановив застосування до посадового окладу, визначеного відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок) коефіцієнта 1,5 (Постанова № 391), набрав чинності з моменту публікації (28.04.2023) та застосовується в частині визначення посадових окладів з урахуванням коефіцієнта 1.5 з 01.01.2024, а Наказ № 108, що опублікований 19.04.2024, містить конкретну дату віднесення м. Суми до територій можливих бойових дій 06.03.2024, а тому саме з вказаної дати мають бути застосовані відповідні законодавчо визначені наслідки, у тому числі і нарахування заробітної плати з урахуванням коефіцієнту 1.5.

Доводи апеляційної скарги про те, що Наказ № 108 набрав чинності 19 квітня 2024 року, а тому не може застосовуватися до правовідносин, які виникли до 19 квітня 2024 року, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що правовідносини щодо оплати праці працівників державних органів (із визначенням посадового окладу з урахуванням коефіцієнта 1,5) врегульовані абзацом 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 391, який застосовується із 01 січня 2024 року, та є обов`язковим до виконання в силу частини першої статті 117 Конституції України, тоді як наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12 квітня 2024 року №108) лише встановлює Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Отже, враховуючи те, що м. Суми Сумської міської територіальної громади до території можливих бойових дій віднесено з 06 березня 2024 року, саме з цієї дати посадовий оклад ОСОБА_1 повинен визначатися з урахуванням коефіцієнта 1,5.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо обрахунку посадового окладу позивача у спірний період ані у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до Постанови № 391, що зумовлює задоволення позовних вимог у цій частині.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату, обчислену з урахуванням коефіцієнту 1,5 до посадового окладу, за період з 06.03.2024 до 18.04.2024, на підставі Постанови № 391.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 480/5951/24 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій