Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №520/26400/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 р. Справа № 520/26400/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) у справі №520/26400/24

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

про визнання дій протиправними та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - ВКДКА, відповідач) від 29 липня 2024 року про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28.03.2024;

- визнати протиправними дії ВКДКА щодо ненадання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику адвокату на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року задоволено позов.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що рішення ВКДКА про скасування рішення регіональної КДКА та направлення скарги на новий розгляд прийнято правомірно, оскільки до ВКДКА скаржником надано додаткові документи, які хоча і не були предметом розгляду регіональної КАДК, проте потребують дослідження та вивчення з метою перевірки доводів скарги щодо можливого допущення адвокатом ОСОБА_1 порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та прийняття мотивованого рішення.

ВКДКА вважала, що регіональній КДКА необхідно дослідити вищевказані документи та надати їм оцінку в контексті встановлення чи спростування зазначених обставин, в зв`язку з чим скасувала рішення дисциплінарної палати про закриття дисциплінарної справи та повернула дисциплінарну справу на стадію розгляду з відповідними роз`ясненнями.

Також, ВКДКА встановлено, що під час розгляду дисциплінарної справи КДКА Полтавської області безпідставно відмовлено у допуску до участі в засіданні ОСОБА_2 , через відсутність повноважень на представництво інтересів Генерального директора ТК ТОВ фірма" Харків-Москва" Колесника О.Ю.

Проте, скаржником в дисциплінарній справі є юридична особа, а не фізична особа Колесник О.Ю., Дукер Л.О. має повноваження на вчинення дій від імені юридичної особи, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вважає, що суд першої інстанції, всупереч вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенню №120, відхилив доводи відповідача, що скаржник бажала подати докази та додаткові пояснення на засіданні КДКА Полтавської області, проте її не допустили до участі в засіданні.

Просить врахувати, що ВКДКА не зобов`язана надавати оцінку неможливості надання додаткових документів скаржником раніше, оскільки є пряма норма закону, яка дозволяє надавати докази на підтвердження своїх доводів. Будь-яких часових обмежень надання додаткових доказів законодавство про адвокатуру не містить.

Зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку протоколу засідання ВКДКА від 29.07.2024, без дослідження самого протоколу та Регламенту ВКДКА.

Так, п.2.6.5 Регламенту ВКДКА №78 (в редакції на час прийняття спірного рішення) передбачена можливість члена ВКДКА вносити пропозиції щодо проекту рішення з будь-яких питань, а отже членом ВКДКА ОСОБА_3 запропоновано альтернативний проект рішення, про що відображено в протоколі.

Висновки суду про відсутність повноважень у членів ВКДКА утримуватися від голосування є безпідставним, оскільки законодавчо такої заборони не встановлено.

Судом першої інстанції застосовано при розгляді справи не чинну редакцію Регламенту ВКДКА №78.

Зазначає, що ВКДКА дотримана процедура прийняття спірного рішення, а відтак воно є правомірним, обґрунтованим та вмотивованим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилався на безпідставність та невмотивованість апеляційної скарги.

Зазначає, що висновки апелянта про порушення принципу змагальності під час розгляду дисциплінарної скарги в частині не допуску одного з представників скаржника до розгляду дисциплінарної скарги є безпідставними, оскільки рішення ВКДКА не містить таких висновків, обґрунтування таких доводів викладено лише в апеляційній скарзі.

Доводи апелянта, що ОСОБА_4 є скаржником в дисциплінарній справі, є безпідставними, оскільки скаржником в дисциплінарній справі є юридична особа ТК ТОВ " Харків-Москва", під час розгляду якої були присутні ОСОБА_4 та адвокат, представник скаржника, яка надавала пояснення.

Отже, КДКА Полтавської області дотримано принцип змагальності.

Щодо направлення справи на новий розгляд з підстав надання до ВКДКА додаткових документів зазначає, що дисциплінарна скарга датована 08.09.2023, доповнення до неї - 22.12.2023, до КДКА Полтавської області скарга подана 07.02.2024, рішення КДКА прийнято 28.03.2024. Додаткові документи, датовані 2020-2021, подані до ВКДКА 17.05.2024.

Саме не надання відповідних доказів під час вирішення питання щодо прийняття заяви та порушення дисциплінарної скарги, без вказівки на їх наявність і причини не подання, є порушенням п.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката та свідчать про порушення заявником (скаржником) вимог щодо форми, змісту скарги та додатків до неї, обмежуючи як саму КДКА регіону, так і права адвоката щодо подання пояснень та заперечень.

Посилається на суперечливість доводів скарги, невідповідність їх дійсним обставинам справи, фактичному змісту оскаржуваному рішенню суду першої інстанції.

Вважає, що судом обґрунтовано визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню оспорюване рішення відповідача.

Крім того, посилається на те, що відповідачем не спростовано наявність порушень з його боку під час відмови представнику позивача в наданні можливості ознайомитись із матеріалами скарги та дисциплінарного провадження.

Відтак, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю, є членом ревізійної комісії Харківської області.

24.01.2024 до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) надійшла скарга ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” щодо неправомірної, як на його думку, поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка скерована для розгляду до КДКА Полтавської області, що вбачається з листа за вих.№211 від 30.01.2024.

09.02.2024 в.о. Голови КДКА Полтавської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Клименку О.Ю. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням від 08.03.2024 КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Рішенням КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 28.03.2024, за результатами розгляду скарги ТК ТОВ фірма “Харків-Москва”, закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з рішенням регіональної комісії ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” оскаржила його 17.05.2024 до ВКДКА.

За результатами розгляду, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) від 29.07.2024 №VII-002/2024 скаргу задоволено частково, рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 28.03.2024 про закриття дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 скасовано, а матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до КДКА Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача та дії останнього щодо ненадання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику адвокату на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру, звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 08 липня 2012 року №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності.

Згідно ст.33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ст.37 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано ст.ст.38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Згідно ч.8 ст.50 Закону №5076-VI рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Колегія суддів зазначає, що повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури спрямоване на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2020 по справі №816/2198/16.

Згідно ч.7 ст.52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі по тексту - Положення №120).

Приписами ст.7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до ст.31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Статтею 32 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтями 43-46 Положення №120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Згідно із ст.ст.49-51 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про:

1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; або

2) закриття дисциплінарної справи.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Статтями 52-54,60 Положення №120 визначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до ст.ст.61,61-1 Положення №120 ВКДКА протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених статями 37, 38 цього Положення. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА.

При цьому, ст.38 Положення №120 унормовано, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону №5076-VI, цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.

Рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 №78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - Регламент ВКДА).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Регламенту ВКДА установлено, що правові засади діяльності ВКДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом, ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

За правилами пунктів 3.40 - 3.46, 3.48 Регламенту ВКДКА остання забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

Судом встановлено, що генеральним директором ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” подано дисциплінарну скаргу про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням останнім вимог Закону №5076-VI, в якій зазначено, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа про банкрутство ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” №922/3921/21 (922/1371 /22) в якій адвокат Красніков П.І. надавав правничу допомогу ОСОБА_5 .

Адвокат ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємстві ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на посаді юрисконсульта, мав доступ до всіх документів підприємства.

02.02.2009 адвокату Краснікову П.І. видано довіреність від ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на представництво інтересів підприємства, в тому числі у судових органах.

В доповненні до своєї скарги скаржник зазначив, що адвокат Красніков П.І., окрім надання правничої допомоги у справі №922/3921/21(922/1371/22) надає правничу допомогу у справах №635/7736/21 та №615/334/21.

Вважав, що адвокат ОСОБА_1 порушив присягу адвоката України та принцип недопущення конфлікту інтересів чим порушив вимоги Закону №5076-VI та Правил адвокатської етики.

Просив притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Під час розгляду скарги на дії адвоката Краснікова П.І. регіональна КДКА встановила, що 02.02.2009 Генеральним директором ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» видано довіреність Краснікову П.І. на представлення інтересів підприємства у всіх установах та організаціях. Для виконання представницьких функцій йому надані наступні права: отримувати документи, подавати заяви, вести справи у всіх судових, арбітражних, нотаріальних та адміністративних установах з усіма правами, що надаються законом позивачу, відповідачу та третім особам, а також потерпілому від злочину, укладати всі дозволені законом угоди, отримувати належне довірителю майно, розписуватись і здійснювати інші законні дії, пов`язані із виконанням цього доручення. Довіреність видана строком на три роки.

18.02.2009 згідно ухвали Харківського апеляційного господарського суду у справі №АС-29/168-06, Красніков П.І. представляв інтереси ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» при розгляді апеляційної скарги Державного підприємства «ДЗК» в особі Харківської регіональної філії ДП Центру ДЗК та суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Карканова О.Ю. на постанову Господарського суду 03.05.2006, якою задоволено позов ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» про вчинення відповідачем певних дій - проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки за №6679/03 від 11.09.2003 року.

04.10.2021 Господарським судом Харківської області відкрито провадження у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про визнання банкрутом ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» за заявою ОСОБА_6 , інтереси якої представляв адвокат Красніков П.І. на підставі довіреності від 17.03.2020 року.

15.03.2021 Валківським районним судом Харківської області відкрито провадження у справі №615/334/21 за позовом ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» про стягнення заборгованості.

08.11.2021Харківським районним судом Харківської області відкрито провадження у справі №635/7736/21 за позовом фізичної особи про стягнення боргу.

Закриваючи дисциплінарне провадження за відсутності складу дисциплінарного проступку, регіональна КДКА зазначила, що предметом судових розглядів є правовідносини з корпоративних та майнових прав, які за своєю юридичною природою не є матеріально-процесуальною вимогою про вчинення певних дій.

Відомості, зазначені в скарзі про те, що адвокат Красніков П.І. перебував в трудових стосунках з ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на посаді юрисконсульта матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено, оскільки жодного доказу на підтвердження цього факту скаржником не представлено, адвокат Красніков П.І. категорично заперечує цей факт.

Адвокат Красніков П.І, заперечував отримання конфіденційної інформації від ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», як і отримання документів товариства.

З огляду на це, отримання адвокатом Красніковим П.І. конфіденційної інформації від ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено, як і не підтверджено отримання ним будь-яких документів товариства.

Матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено наявності суперечності між особистими інтересами адвоката Краснікова П.І. та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або упередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

КДКА Полтавської області враховано, що з моменту представництва інтересів ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» адвокатом ОСОБА_1 в Господарському суді Харківської області у справі №АС-29/168-06 минуло 12 років, а також вимоги ч.ч.3,4 ст.70 Правил адвокатської етики, у відповідності до яких адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування покладеться на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачиться на його користь.

Відтак, КДКА Полтавської області в рішенні від 28.03.2024 прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого ч.2 ст.34 Закону №5076-VI.

ТК ТОВ фірма “Харків-Москва”, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, звернулась зі скаргою до ВКДКА.

До скарги додала копії документів, а саме :

- довіреності, виданої ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від 23.06.2021 на адвоката Краснікова П.I., строком на три роки, на представлення інтересів Товариства з питань, що стосуються його господарської діяльності в органах дізнання, досудового слідства, судах першої, апеляційної касаційної інстанції будь-якої юрисдикції; представлення інтересів Товариства з будь-яких питань, пов`язаних із його господарською діяльністю у відносинах з фізичними та юридичними особами;

- явочного листа в судове засідання 17.09.2021 року у справі №922/1174/20, де від боржника зазначено представника по довіреності - Краснікова П.I.;

- протоколу судового засідання Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 року по справі №922/1174/20, де від боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» був присутній ОСОБА_1 по довіреності від 23.06.2021 року б/н.;

- заяви про кредиторські вимоги до боржника ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» від кредитора ОСОБА_6 у справі № 922/1174/20;

- витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020220300000415;

- постанови у виконавчому провадженні від 30.04.2020 року; копію заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області.

ВКДКА скасовуючи рішення регіональної КДКА від 28.03.2024 , направила матеріали дисциплінарної справи на новий розгляд до КДКА Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Підставою скасування рішення зазначено , що надані додатково до ВКДКА документи, хоча і не були предметом розгляду регіональної КДКА , проте потребують дослідження та вивчення, а тому КДКА Полтавської області необхідно дослідити вищезазначені документи та надати їм оцінку в контексті встановлення чи спростування зазначених обставин.

Також, зазначено, що комісією відмовлено в допуску до участі в засіданні ОСОБА_2 через відсутність повноважень на представництво інтересів генерального директора ТК ТОВ фірма “Харків-Москва”. Разом з тим, ОСОБА_2 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.

Колегія суддів зазначає, що рішення ВКДКА містить виключно цитування приписів Закону №5076-VI, Правил адвокатської етики в контексті вимог щодо дотримання адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів, а також Положення №120 про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Жодних обґрунтувань підстав та мотивів прийнятого рішення , висновків щодо помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу, рішення ВКДКА не містить.

Судом встановлено, що дисциплінарна скарга до КДКА Полтавської області скарга подана 07.02.2024, рішення КДКА прийнято 28.03.2024. Додаткові документи, датовані 2020-2021, скаржником подані до ВКДКА 17.05.2024.

В рішенні ВКДКА лише наведено перелік додатково наданих документів, проте не міститься обґрунтування чи впливають ці документи на висновки регіональної КДКА .

Колегія суддів зазначає, що надані документи, зокрема довіреність, протокол судового засідання, явочний лист, заява товариства стосуються участі адвоката у справі №922/3921/21, по якій надавалася оцінка рішенням регіональної КДКА.

При цьому, відповідач, отримавши додаткові докази, які не входили у предмет розгляду скарги КДКА Полтавської області, мав підстави самостійно додатково перевірити обставини справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем наявних у нього повноважень, направлених на додаткову перевірку обставин справи, оцінки додаткових доказів та їх вплив на рішення регіональної комісії.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності законодавчого обмеження надання документів під час розгляду дисциплінарної скарги колегія суддів зазначає, що дисциплінарна комісія вправі приймати надані скаржником документи, проте ВКДКА має дослідити та обґрунтувати їх вплив на рішення КДКА .

Проте, таких висновків оскаржуване рішення ВКДКА не містить.

Ні матеріали перевірки, ні скарга до ВКДКА не містять доводів, доказів, які б спростовували висновки КДКА регіону про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Окрім того, рішення ВКДКА не містить посилань та обґрунтувань щодо висновків КДКА Полтавської області, викладених в рішенні від 28.03.2024, які б були встановлені або зроблені невірно, в порушення вимог Закону №5076-VI, Правил адвокатської етики, Порядку розгляду скарг та які б вказували на незаконність чи необґрунтованість прийнятого регіональною КДКА рішення.

Відтак, відповідач скасував рішення КДКА Полтавської області з підстав наявності додаткових документів, що не були предметом розгляду КДКА регіону, а й отже не були матеріалами дисциплінарної справи.

Таким чином, за відсутності у КДКА Полтавської області в матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» наведених вище документів, що були подані скаржником лише із скаргою до ВКДКА, не надання відповідачем правової оцінки впливу документів на рішення регіональної КДКА, доводи ВКДКА про допущення дисциплінарною палатою КДКА регіону процедурного порушення є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем під час прийняття оспорюваного рішення приписів Регламенту ВКДКА та Положення №120 в частині дотримання вимог щодо здійснення дисциплінарного провадження як процедури розгляду скарги.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення регіональною КДКА принципу змагальності під час прийняття рішення, колегія суддів вважає безпідставними.

Гарантією реалізації принципу змагальності під час розгляду дисциплінарної справи є визначені в ст.40 Закону №5076-VI, якій кореспондується зміст пп. 43, 44 Положення №120 щодо неналежної поведінки адвоката, права сторін дисциплінарного провадження.

Так під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

Судом встановлено, що заявник скарги - ТК ТОВ фірма “Харків–Москва” був повідомлений про проведення засідання КДКА Полтавської області належним чином, реалізував свої права на участь та надання пояснень під час засідання через свого представника, який був присутній на засіданні і надавав пояснення.

Колегія суддів вважає, що КДКА Полтавської області під час розгляду скарги ТК ТОВ фірма “Харків–Москва” забезпечено та дотримано принцип змагальності через участь у засідання іншого повноважного представника скаржника юридичної особи – відповідного адвоката.

Оскаржуване рішення ВКДКА не містить обґрунтованих посилань щодо порушення під час розгляду дисциплінарної справи КДКА Полтавської області принципу змагальності, а лише посилання на ч.2 ст.40 Закону №5076-VI.

При цьому, висновок відповідача про те, що недопущення до участі у засіданні КДКА Полтавської області одного з двох присутніх у засіданні представників скаржника ( ОСОБА_2 ) потягло за собою порушення принципу змагальності, через що рішення КДКА Полтавської області підлягає скасуванню, відсутній в оспорюваному рішенні.

Відтак, відповідні доводи апеляційної скарги, за відсутності такого висновку в самому рішенні ВКДКА, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному трактуванні оспорюваного рішення.

Судом першої інстанції враховано заперечення відповідача, надано їм належну оцінку та встановлено, що фізична особа ОСОБА_2 не є скаржником на дії адвоката, проте була присутня разом із представником скаржника ТК ТОВ фірма “Харків–Москва” під час розгляду дисциплінарної справи.

Скаржником по дисциплінарній справі є юридична особа - ТК ТОВ фірма “Харків–Москва”.

Відтак, враховуючи наведене вище, посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 бажала надати додаткові пояснення та докази, яким обґрунтовувались вимоги скарги під час засідання КДКА Полтавської області, а остання безпідставно відмовила їй у допуску до участі в засіданні, є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами та не впливають на вирішення даної справи.

Колегія суддів вважає, що наявні в справі докази не дають підстав для висновку, що процедурні порушення, на які посилається відповідач, в контексті порушення принципу змагальності, мали місце під час прийняття рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 року, або якимось чином мали вплив на правомірність цього рішення, скасованого відповідачем.

Щодо процедури розгляду рішення ВКДКА.

Приписами ст. 52 Закону №5076-VI передбачено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Відповідно до п.38 Положення №120 скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.

Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів.

Пунктом п.48 Положення №120 визначено, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол.

У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

Приписами п.55 Положення №120 визначено, що рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Розділом ІІІ Регламенту ВКДКА, що затверджений рішенням РАУ №78 від 04.07.2014 року (з подальшими змінами та доповненнями) визначний порядок підготовки та проведення засідань ВКДКА.

Так, пунктами 3.33-3.34 Регламенту ВКДКА передбачено, що засідання ВКДКА протоколюється секретарем засідання, який обирається відкритим голосуванням більшістю голосів членів Комісії на кожному засіданні.

У протоколі зазначається: - місце, дата проведення засідання; - прізвища, імена, по батькові головуючого та всіх присутніх та відсутніх членів ВКДКА; - питання, включені до порядку денного засідання ВКДКА та виклад їх змісту; - послідовність дій, проведених ВКДКА; - прізвища членів ВКДКА, які виступали, суть внесених ними пропозицій; - клопотання та пояснення запрошених осіб, які брали участь у засіданні; - зміст резолютивної частини ухваленого ВКДКА рішення, постанови та протокольних рішень, прийнятих ВКДКА; - результати голосування; - відомості щодо початку і закінчення розгляду кожного питання порядку денного та засідання у цілому.

Згідно п.3.40 Регламенту ВКДКА, ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.

Відповідно до п.3.45 ВКДКА рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Судом з протоколу від 29.07.2024 №169 засідання ВКДКА встановлено, що за рішення про задоволення скарги ТК ТОВ фірма “Харків–Москва” про скасування рішення КДКА Полтавської області від 28.03.2024 та позбавлення позивача – адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю не проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів (т.1, а.с.60).

Враховуючи приписи п.3.45 Регламенту ВКДКА та п.55 Рішення №120, з огляду на відсутність за наслідками голосування 29.07.2024 на засіданні відповідача встановленої законодавством більшості голосів “за” задоволення скарги, прийняття відповідачем надалі рішення про скасування рішення регіональної КДКА з направленням справи на новий розгляд є таким, що суперечить вказаним нормам, а отже і процедурним правам та обов`язкам відповідача при прийнятті такого рішення.

Також відсутність у витягу з протоколу №169 засідання ВКДКА від 29.07.2024 вказівки про початок і закінчення розгляду кожного питання порядку денного, місця проведення засідання, з урахуванням того, що засідання відбулось в режимі відеоконференції, часу початку та закінчення засідання, також свідчать про недотримання відповідачем вищевказаних вимог регламенту ВКДКА та Рішення №120.

Колегія суддів зазначає, що правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів та щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, сформований усталеною судовою практикою суду касаційної інстанції.

Водночас суд, перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст.2 КАС України критеріям.

Колегія суддів зазначає, що невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості, вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Тотожних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі №420/14943/21.

Окрім того, невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №340/370/21, від 16.03.2023 у справі №160/18668/2 та від 16.05.2023 у справі №380/3195/22.

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Відтак, прийняття відповідачем оспорюваного рішення без наведення належних мотивів та обґрунтувань, не може вважатися таким, що відповідає вимогам визначеним, зокрема, ч.2 ст.2 КАС України, а тому не може вважатися правомірним.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено (доказано) правомірність власного рішення, що є предметом оскарження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив порушення принципу юридичної визначеності, оскільки відсутність умови належного здійснення розгляду і дотримання вказаного принципу приводила б до постійного збереження стану невизначеності у цих відносинах через можливість оскарження такого рішення внаслідок надання додаткових документів.

За таких обставин суд дійшов мотивованого висновку про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.07.2024 №VII-002/2024.

Щодо не надання відповідачем для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику позивача адвоката на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

Судом встановлено, що 23.07.2024 позивач звернувся до відповідача ВКДКА із клопотанням, в якому в тому числі, просив надати йому можливість ознайомитись із змістом скарги та доданих до неї матеріалів його представнику із можливістю виготовлення копій та/або фотокопій.

24.07.2024 представник позивача - адвокат Ковальчук В.В. звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту з проханням надати для ознайомлення відповідні матеріали, додавши до заяви оригінал ордеру від 23.07.2024 року Серія АІ № 1641615.

Колегія суддів зазначає, що зміст вказаного ордеру відповідає вимогам п.12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (з відповідними змінами).

Відповідач відмовив представнику позивача адвокату Ковальчуку В.В. в наданні матеріалів для ознайомлення.

25.07.2024 представник позивача, адвокат Ковальчук В.В. звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати вмотивовану відповідь щодо підстав відмови 24.07.2024 в наданні йому як представнику матеріалів для ознайомлення.

Листом за вих.№1655 від 24.07.2024 відповідач фактично відмовив представнику позивача в наданні матеріалів для ознайомлення, зазначивши, що законодавством не передбачено посвідчення повноважень адвокатом при наданні правничої допомоги в дисциплінарному провадженні лише ордером. При цьому, відповідач послався на вимоги п.6 ст.14 Положення №120.

Приписами ч.ч.1,2 ст.26 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п.п.1,2 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі по тексту - Положення про ордер) Положення про ордер встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом №5076- VI та іншими законами України.

Пунктами 4-5 Положення про ордер передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер, встановленої цим Положенням про ордер форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п.11 Положення про ордер).

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Будь - яких додаткових вимог на підтвердження повноважень адвоката стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, вказані вище норми законодавства не містять

Пунктом 3.13 Регламенту ВКДА передбачено, що особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

Відповідно до п.44 Положення №120 адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Відповідно до п.26 Положення №120, адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці.

Відтак, наведене вище вказує на право адвоката, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, мати представника та право як самого адвоката так і його представника на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.

При цьому, посилання відповідача на приписи п.6 ст.14 Положення №120, є необґрунтованими, оскільки вказана стаття стосується вимог щодо заяви (скарги) стосовно поведінки адвоката, а конкретно п.6 цієї статті стосується вимог, що пред`являються представнику заявника (скаржника), який підписує таку заяву (скаргу) щодо поведінки адвоката з приводу підтвердження його повноважень на подання такої заяви (скарги) відповідними документами.

В даному випадку висування додаткових вимог представнику позивача щодо надання окрім ордера, іншого документа (витягу із договору) на підтвердження повноважень представника адвоката, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження з боку відповідача, є необґрунтованим та таким що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відтак, створення відповідачем перешкод для позивача та його представника для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження є порушенням прав позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та отримання правової допомоги, що передбачене ст.59 Конституції України.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності порушень з боку відповідача при забезпеченні позивача права на ознайомлення з матеріалами скарги та реалізацією його представником такого права є такими, що не узгоджуються із наведеним вже вище.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача щодо не надання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи представнику позивача адвоката ОСОБА_1 - адвокату Ковальчуку В.В. на підставі наданого на підтвердження повноважень ордеру.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 .

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №520/26400/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц