Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №361/10460/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 361/10460/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3455/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Петришин Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

11 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну заходів забезпечення позову та просив:

- до набрання законної сили рішенням суду у даній справі визначити наступні час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом кожної третьої п`ятниці, суботи та неділі кожного календарного місяця з 09 год 00 хв п`ятниці до 16 год 00 хв неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування;

- в іншій частині попередню ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін (т. 1 а.с. 187-193).

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/16/24), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2024, задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі, визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 9:00 год п`ятниці до16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 9:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/106/24) клопотання відповідача ОСОБА_2 про зміну заходів забезпечення задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою телефонних та/ або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу суду від 20.08.2024 - без змін.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 (провадження № 2-з/361/36/25) заяву ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року, задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою належних ОСОБА_2 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод із боку матері ОСОБА_2 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року (провадження № 2-з/361/56/25) заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зміну заходів забезпечення позову задоволено частково, змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року у вищевказаній справі, а саме: зобов`язано ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою належних ОСОБА_2 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год (за умови невідвідування дитиною закладу дошкільної освіти) та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_2 . В іншій частині вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року заходи забезпечення позову у справі № 361/10460/23 залишено без змін.

Вищевказана ухвала суду від 19.06.2025 в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

Звертаючись до суду з заявою про заміну заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 свідомо та умисно не виконує ухвалу суду як в частині забезпечення телефонних- та відео-дзвінків, так і в частині передання дитини батьку кожної першої та третьої п`ятниці календарного місяця.

04.07.2025 позивач у визначений ухвалою суду час прибув за адресою: АДРЕСА_3 , у супроводі адвоката Легостаєвої Д.С., аби законно реалізувати право на побачення з дитиною. Відповідачка та її родичі - матір ОСОБА_2 і брат ОСОБА_5 активно перешкоджали батьку взяти дитину з собою аби провести з нею час у м. Кривий Ріг. Після словесних погроз та виштовхувань позивача з квартири ОСОБА_5 , який є рідним братом відповідачки та рідним дядьком малолітньої ОСОБА_3 і мешкає з ними в одній квартирі, наніс ОСОБА_1 удар в обличчя та штовхнув його у стіну, внаслідок чого останній зазнав фізичного болю. За даним фактом 19.07.2025 відкрито кримінальне провадження

№ 12025046730000294 за ч. 1 ст. 126 КК України. 31.07.2025 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні розглянуто Покровським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 212/8775/25).

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 вважає, що необхідним і достатнім заходом забезпечення позову буде забезпечення йому можливості кожної третьої п`ятниці, суботи та неділі кожного календарного місяця з 09 год 00 хв п`ятниці до 16 год 00 хв неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 187-193).

22 серпня 2025 року до суду надійшли заперечення проти заяви про заміну заходів забезпечення позову від представника ОСОБА_2 - адвоката Бобович М.М., в якому останній просив відмовити позивачу в задоволенні його заяви (т. 1 а.с. 226-230).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , яка подана представником -адвокатом Палько М.О., про заміну заходів забезпечення позову - відмовлено (т. 2 а.с. 132-139).

Не погодившись з ухвалою міськрайонного суду, 13 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Палько М.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну заходів забезпечення позову (т. 2 а.с. 144-156).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на обставини, викладені в заяві про заміну заходів забезпечення позову.

Вказував, що після інцидент, котрий стався 04.07.2025 року, відповідач поїхала у закордонне відрядження, яке насправді було звичайним відпочинком та не мало на мені вирішення будь-яких ділових питань. При цьому, позивач не був повідомлений відповідачкою про її виїзд за кордон і про те, що їх донька залишається проживати з бабою та іншими мешканцями квартири останньої в м. Кривий Ріг. Право батька тимчасово займатись вихованням дитини, поки її матір займалась власними інтересами, було повністю проігнороване відповідачкою. Після цього, у вересні 2025 року відповідачка знову поїхала за кордон і знову не повідомила про це батька, що позбавило останнього можливості займатись вихованням дитини.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав переконливих та достатніх доказів на підтвердження того, що саме відповідач перешкоджала у спілкуванні батька та дитини і не надавала можливості позивачу спілкуватись з дочкою. Позивач звертає увагу, що такий висновок суду не ґрунтується на встановлених під час розгляду заяви обставинах. Крім того, судом не взято до уваги поведінку усіх дорослих мешканців квартири, в якій проживає відповідачка, в сукупності. Судом не враховано, що відповідачка не чинила будь-якого супротиву діям мешканців квартири під час інциденту та у підсумку відмовилась передавати дитину, що зафіксовано державним виконавцем у відповідному актів від 04.07.2025 року. На думку позивача, матір, яка безперешкодно бажає передати дитину батьку повинна забезпечити нормальні, емоційно спокійні умови передачі дитини, в тому числі активно впливати на третіх осіб, які своїми діями перешкоджали позивачу провести час із донькою. Відтак, сукупність обставин у вигляді протиправної поведінки співмешканців відповідача та її власної бездіяльності щодо унеможливлення/припинення такої поведінки свідчить про неможливість спілкування позивача з донькою та її участь у її вихованні у м. Кривий Ріг.

Також, суд першої інстанції послався на введення в Україні воєнного стану, а також на зміст довідки дитячого невролога від 08.04.2024 року, що у сукупності може спричинити ще більше перешкод у виконанні ухвали суду щодо спілкування з дитиною та можуть викликати у дитини переживання, хвилювання, викликані зміною звичного для неї способу життя та оточення. Позивач вважає такі доводи безпідставними, оскільки воєнний стан сам по собі не є підставою вважати, що існуватимуть будь-які перешкоди побаченням дитини з батьком у м. Бровари. Щодо довідки дитячого невролога, то вона не містить актуальних медичних даних і обставини п`ятимісячної давнини не можуть вважатись такими, що існують станом на зараз. Також, зміст довідки не містить жодних застережень щодо неможливості подорожей для дитини.

Крім того, вважав помилковими висновки суду, що подані заяви сторін у справі про вжиття/зміну заходів забезпечення позову шляхом визначення місця побачень та спілкування малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 за адресою місця його проживання по АДРЕСА_1 , а також зобов`язання відповідача ОСОБА_2 передавати дитину за адресою місця проживання позивача відповідно до визначеного судом часу спілкування, фактично стосуються спору про участь батька у вихованні дитини, що є окремим предметом судового розгляду. Посилався на практику Верховного Суду, відповідно до якої заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Зазначав, що заявлена вимога про заміну заходу забезпечення позову відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, а також забезпечуватиме справедливий баланс інтересів учасників справи і гарантуватиме ефективний захист прав позивача у разі задоволення позовних вимог у даній справі (т. 2 а.с. 144-156).

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 , його представник - адвокат Палько М.О. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник ОСОБА_2 - адвокат Бобович М.М. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси. Факт належного повідомлення ОСОБА_2 підтвердив в суді її представник - адвокат Бобович М.М. про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 188-194, 208-209).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/16/24), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2024, задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі, визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 9:00 год п`ятниці до16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 9:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2024 року у цій справі відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/106/24) клопотання відповідача ОСОБА_2 про зміну заходів забезпечення задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою телефонних та/ або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 - без змін.

Згідно ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 (провадження № 2-з/361/36/25) заяву ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року, задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_1 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою належних ОСОБА_2 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод із боку матері ОСОБА_2 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року (провадження № 2-з/361/56/25) заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зміну заходів забезпечення позову задоволено частково, змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року у вищевказаній справі, а саме: зобов`язано ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 за допомогою належних ОСОБА_2 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год (за умови невідвідування дитиною закладу дошкільної освіти) та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_2 . В іншій частині вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року заходи забезпечення позову у справі № 361/10460/23 залишено без змін.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 922/1631/18 зазначено, що при вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

До подібних висновків також дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 638/18499/18, провадження № 61-19248св19.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини третьої статті 9 Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hant v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми 2003 року дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

З огляду на вказані норми матеріального права батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час судового процесу та за відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дітей неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні від 04 вересня 2018 року у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» (заява № 6221/14), ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися із сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сімейного життя, а тому допустимим є встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

Колегія апеляційного суду враховує також висновки Верховного Суду у справі №138/96/17, про те, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Крім того, колегія апеляційного суду виходить з тих підстав, що до вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини у судовому порядку питання виховання дитини вирішується батьками спільно, що передбачено положеннями статей 153, 157 СК України. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як убачається із матеріалів справи між позивачкою та відповідачем існує конфліктна ситуація, яка свідчить про небажання батьків вирішити питання щодо виховання дитини спільно.

Звертаючись до суду з заявою про заміну заходів забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач належним чином ухвалу суду не виконує, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, дитину не надає для проведення часу разом без її присутності. Крім того, зі сторони співмешканців відповідача чиниться фізичний тиск на позивача.

Однак, позивач у своєму клопотанні про заміну заходу забезпечення позову не наводить переконливих доказів, що така заміна призведе до ефективного вирішення питання на тимчасовий період щодо виховання дитини до вирішення цивільного спору по суті.

При цьому, заявник просив про зміну вжитих ухвалою суду заходів забезпечення позову шляхом побачень з дитиною, зобов`язавши матір передавати дитину, за місцем проживання батька у м. Бровари, проте дитина на час розгляду справи судом проживає з матір`ю у м. Кривий Ріг.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Бобович М.М. в суді апеляційної інстанції підтвердив вказані обставини фактичного проживання дитини разом з матір`ю у м. Кривий Ріг, що підтверджується протоколом судового засідання (т. 2 а.с. 208-209).

Посилання апелянта на тимчасові виїзди матері дитини разом із дитиною за межі України цих висновків суду не спростовують (т. 2 а.с. 205).

Оцінивши наведені позивачем підстави для заміни заходів забезпечення позову, апеляційний суд приходить до висновку, що в клопотанні про заміну забезпечення позову не обґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність та доцільність проведення заміни вжитих ухвалою суду заходів забезпечення позову.

Разом з тим, враховуючи вік дитини, відвідування дитиною закладу дошкільної освіти, місце проживання батьків, віддаленість місця проживання дитини (и. Кривий Ріг) від місця проживання батька (м. Бровари), апеляційний суд вважає, що запропоновані позивачем заміна заходів забезпечення позову не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, а відтак, не вбачає підстав для заміни заходів забезпечення позову.

Запропонований позивачем заміна заходів забезпечення позову, на думку колегії суддів, призведе до значного і невиправданого фізичного і психологічного навантаження на дитину, що не відповідає її інтересам.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів їх відхилила.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення: 22 січня 2026 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов