Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 22 січня 2026 р.
Справа: №591/12529/25
Суддя: Косар А. І.
Справа № 591/12529/25
Провадження № 2-а/591/647/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/12529/25 про визнання протиправною та скасування постанови
сторони та інші учасники справи:
позивач – ОСОБА_1
представник позивача – Огорілко Юрій Миколайович
відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2
відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1
вимоги позивача:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № Х10/25-17 від 14.10.2025 стосовно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
та установив:
Історія справи
04.11.2025 позивач через представника подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № X 10/25-17 від 14.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова не містить фактичних обставин правопорушення, а лише посилання на нормативні акти. Жодних обов`язків щодо проходження ВЛК з норм абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено. А оскільки постанова винесена за відмову від проходження ВЛК, а не за порушення норми про реєстрацію електронного кабінету військовозобов`язаного, вона має бути скасованою через невідповідність норми, на підставі якої особа притягається до відповідальності, фактично пред`явленому порушенню. Також, до постанови не долучено жодних доказів, не здійснено жодних посилань на докази і у самій постанові відсутні будь-яі докази (конкретні повістки, розпорядження ВЛК тощо), що підтверджують вину позивача у порушенні, що визначене спірною постановою. Посилання на направлення на проходження ВЛК як рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 не може вважатись. Спроможним через те, що направлення є лікарським документом, а рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 розпорядчим. Тому має видаватись окремо рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 або повістка про направлення на ВЛК, якого до постанови не долучено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали даної справи передані на розгляд судді Косар А. І.
12 листопада 2025 року Ухвалою суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, відкрите провадження у справі за цим позовом, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.11.2025 Ухвалою суд задовольнив клопотання представника позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 14.10.2025 року №Х10/25-17 про накладення штрафу стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання законної сили рішенням суду у справі 591/12529/25.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 25.11.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 27.11.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив.
23.01.2026 Ухвалою суду відзив на позовну заяву №591/12529/25 від 25.11.2025 та 27.11.2025 повернуто відповідачам з підстав невідповідності відзивом вимог ст. 121 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 № Х 10/25-17 від 14.10.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № Х10/25-17 від 14.10.2025, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час дії правового режиму воєнного стану категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 03.10.2025 № 5072596 чим порушив аб. 3 ч.1 Закону № 3543-ХІІ та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП (а.с. 5).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № Х 10/25-17 стала категорична відмова позивача від проходження ВЛК.
Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.
Направлення на медичний огляд військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов`язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби за станом здоров`я, у певному медичному закладі, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:
- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;
- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;
- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.
Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем не надано доказів.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
За таких обставин винесення 14.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржуваної постанови № Х 10/25-17 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.
Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.
За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову на суму 1514,50 грн, про що свідчить Виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № Х10/25-17 від 14.10.2025 стосовно ОСОБА_1 .
Закрити провадження у справі.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_3 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,50 грн.
Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.
Заходи забезпечення позову за ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 листопада 2025 року: зупинення стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 14.10.2025 року №Х10/25-17 про накладення штрафу стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням по справі №591/12529/25.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Огорілко Юрій Миколайович, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Сумської області від 16.09.2019 року №000620.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя А. І. Косар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua