Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №420/39290/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39290/24

Перша інстанція суддя Харченко Ю.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:

- визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні трудового стажу за період з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області;

- зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 19 лютого 2024 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року у КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в зарахуванні трудового стажу за період з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 19 лютого 2024 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що період роботи позивача у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, що тривав з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року, не підлягає врахуванню до страхового стажу позивача, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 лютого 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком та йому з 19 лютого 2024 року, відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію.

При цьому, позивач 13 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив надати роз`яснення щодо неврахування періоду роботи з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №27806-26399/Ч-02/8-1500/24 від 09 жовтня 2024 року роз`яснено, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01 жовтня 2023 року по 03 січня 2024 року, у зв`язку з відсутністю даних у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Не погоджуючись зі вказаними обставинами, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно до ч. 12 ст. 20 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій пенсійного органу щодо відмови у включенні до страхового стажу позивача періоду роботи у КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, за який останнє не перераховувало страхові внески.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що страхові внески є складовою умовою існування пенсійної системи, а тому вони підлягають обов`язковій сплаті.

В свою чергу, з вищевикладених положень пенсійного законодавства вбачається, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тому, колегія суддів вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи, за які з його заробітної плати відраховувалися відповідні внески.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням протиправно неврахованого стажу на момент призначення пенсії та на момент звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії позивача.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у наступних постановах: від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), від 16 квітня 2020 року (справа №159/4315/16-а), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 01 листопада 2018 року (справа № 199/1852/15-а).

В свою чергу, з урахуванням обраного судом першої інстанції способу захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушено дискреційних повноважень відповідача.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, а як наслідок прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року – залишити без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук