Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №492/158/25 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/158/25

провадження № 1-кп/492/68/26

ВИРОК

Іменем України

22 січня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 (дистанційно), обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12024162270000256, внесене 30 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні № 12025162270000090, внесене 06 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Холмське Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 382 КК України, -

встановив:

29 квітня 2024 року, приблизно о 19 год. 00 хв., більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_5 , знаходячись на південній околиці вулиці Миру на відстані приблизно 150 метрів від крайнього будинку села Холмське Болградського району Одеської області, з особистих неприязних стосунків вступив у сварку із мешканцем вказаного села ОСОБА_6 . Під час зазначеної події ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_6 , що виникли під час сварки, з умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, долонею лівої руки наніс потерпілому один удар в обличчя, внаслідок чого останній впав спиною на землю. Продовжуючи свої неправомірні дії ОСОБА_5 , утримуючи руками під пахви ОСОБА_6 , підняв його таким чином, що ОСОБА_7 присів навпочіпки та долонею лівої руки наніс потерпілому ще один удар у обличчя, від якого ОСОБА_6 , перебуваючи у положенні сидячи, вперся спиною до залишків стіни зруйнованої будівлі, яка знаходилась позаду нього. Далі ОСОБА_5 правою та лівою ногами наніс не менше 5 ударів по тулубу потерпілого в області ребер з ліва та справа. Дочекавшись коли ОСОБА_6 встане на ноги, ОСОБА_5 узяв до рук дерев`яну палицю, яка лежала поряд на землі та наніс нею один удар по спині, від якого потерпілий ОСОБА_7 впав спиною на землю, а ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні дії, руками стиснутими у кулак наніс не менше 10 ударів по обличчю ОСОБА_6 . Внаслідок вищезазначених неправомірних дій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у виді: закритої внутрішньочерепної травми у вигляді: струсу головного мозку; перелому кісток носу і носової перетинки; множинні садна і гематоми обличчя; забій повік та тканин пара орбітальної ділянки, контузія очного яблука; підшкірна гематома тім`яної та скронево-потиличної ділянки; посттравматична екстракція 1 різця з права, які не були небезпечними для життя, потягли за собою розлад здоров`я тривалістю більше 6 і не більше 21 дня, і за цим критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров`я, а також спричинено тілесні ушкодження у виді перелому 10 ребра по передній аксіальній лінії з права; неповні переломи 10, 11, 12 ребер по лопатковій лінії зліва, які не були небезпечними для життя, потягли за собою розлад здоров`я тривалістю більш 21 дня, і за цією ознакою у своїй сукупності з вищевказаними тілесними ушкодженнями відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Також, ОСОБА_5 постановою Арцизького районного суду Одеської області від 11 квітня 2024 року у справі № 492/269/24, яка набрала законної сили 02 липня 2024 року, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення за частиною 5 статті 126 КУпАП у виді штрафуу розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. 21 червня 2024 року ОСОБА_5 особисто отримав вказану постанову, у зв`язку чим він достовірно знав, що його позбавлено права керування транспортним засобом, однак, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до органів правосуддя України, з метою невиконання вказаної постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати вищезазначене рішення суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортними засобами, а саме: 20 грудня 2024 о 13-30 год. ОСОБА_5 , діючи з вищезазначеним умислом, мотивом та метою, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, на 218 км автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені керував механічним транспортним засобом трактором «Беларус 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також 05 лютого 2025 року об 11-26 год. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого єдиного вищезазначеного умислу, мотиву та мети, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, по проїзній частині вулиці Шкільна села Холмське Болградського району Одеської області керував транспортним засобом мопедом марки «Альфа» без реєстраційного номеру.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. Під час судового розгляду він детально розповів про обставини вчинення злочинів, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальних актах.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальних актах, правильно розумів зміст, вказаних у обвинувальних актах, обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження, у зв`язку з чим, згідно з частиною 3 статті 349 КПК України, суд за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, допитом потерпілої, а також дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити вказані обставини кримінального правопорушення в апеляційному, касаційному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав суду показання про те, що 29 квітня 2024 року, приблизно о 19 год. 00 хв. він на вулиці Миру на відстані приблизно 150 метрів від крайнього будинку села Холмське Болградського району Одеської області зустрів ОСОБА_6 , з яким посварився та, розсердившись на ОСОБА_6 , долонею лівої руки наніс ОСОБА_6 один удар в обличчя, від якого останній впав спиною на землю та, утримуючи руками під пахви ОСОБА_6 , він підняв ОСОБА_6 , який присів навпочіпки, а він долонею лівої руки наніс ОСОБА_6 ще один удар в обличчя, від якого ОСОБА_6 вперся спиною до залишків стіни зруйнованої будівлі. Потім він правою та лівою ногами наніс не менше 5 ударів по тулубу ОСОБА_6 в область ребер з ліва та справа. Коли ОСОБА_6 встав на ноги він узяв у руки дерев`яну палицю, якою наніс один удар по спині ОСОБА_7 , від якого ОСОБА_7 впав спиною на землю, а він руками стиснутими у кулак наніс приблизно 10 ударів по обличчю ОСОБА_6 , а потім сів в автомобіль та поїхав. В той день він пив пиво алкогольне. Цивільний позов ОСОБА_8 визнав, не заперечував проти його задоволення.

Також, ОСОБА_5 дав суду показання про те, що йому достовірно відомо, що у квітні 2024 року постановою суду він був позбавлений права керування транспортними засобами на строк п`ять років, однак у грудні 2024 року по автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені керував трактором «Беларус 82.1», а також 05 лютого 2025 року у стані алкогольного сп`яніння по проїзній частині вулиці Шкільна села Холмське Болградського району Одеської області керував мопедом марки «Альфа» без реєстраційного номеру та був зупинений працівниками поліції.

У вчинених злочинах щиро розкаявся, просив суд не позбавляти його волі.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_8 .

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні дала суду показання про те, що ОСОБА_6 за життя доводився їй рідним братом. 29 квітня 2024 року їй подзвонила сусідка брата ОСОБА_9 , яка повідомила, що її брата побили та вона намагалася додзвонитися до брата, однак їй відповіла медична працівниця, яка повідомила, що брат в тяжкому стані та не може спілкуватися. Обвинувачений давав 10000,00 грн., але їх не хватало на лікування брата, тому вона відмовилася їх отримати. Щодо призначення ОСОБА_5 покарання поклалася на розсуд суду. Цивільний позов підтримала, просила його задовольнити.

Оскільки учасники судового провадження вважали, що фактичні обставини підтверджуються доказами, які наявні у кримінальному провадженні та не потребують дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, форми умислу, а також інші обставини, визначені частиною 1 статті 91 КПК України.

Сукупність наведених і досліджених судом доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Давши оцінку доказам, які були досліджені під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує: за частиною 1 статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; за частиною 1 статті 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що витікає з положень частини 2 статті 50 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у повнолітньому віці вчинив злочини, які відносяться до категорії нетяжких злочинів; проживає разом з дружиною та п`ятьма дітьми; за місцем проживання характеризується задовільно; на психіатричному, наркологічному обліку в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває, однак страждає на психічний розлад з 2020 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, сидром залежності; не є депутатом; судимий, однак в силу статті 89 КК України вважається такими, що судимості не має.

До обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до статті 66 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з абзацом 17 частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з якою, враховуючи інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення, давши їм оцінку, а також відомості про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_5 , викладену у досудовій доповіді та рекомендації органу з питань пробації, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 1 статті 122, частини 1 статті 382 КК України, визначивши йому остаточне покарання, відповідно до вимог частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням принципу повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, зі звільненням його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК. Підстав для застосування до обвинуваченого дії статті 69 КК України суд не вбачає.

Суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_5 вказаного покарання зі звільненням від його відбуванняз випробуванням з покладанням на нього обов`язків є необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке покарання повністю досягне мети його призначення, а також призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не обирати.

Суд вирішує питання про речові докази згідно із частиною 9 статті 100 КПК України:

- у кримінальному провадженні № 12024162270000256: шапка синього кольору, з плямами речовини бурого кольору, яка спаковано до паперового крафт-пакету НПУ СУ, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; речовина бурого кольору, яка шляхом відокремлення перенесено на стерильний марлевий тампон, який поміщено із первинною упаковкою в паперовий конверт та крафт-пакет НПУ СУ, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 20 см, на якій виявлено пляму бурого кольору, який обгорнуто у папір білого кольору та поміщено із первинною упаковкою в паперовий конверт та крафт-пакет НПУ СУ, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 1 м, на якій виявлено пляму бурого кольору, який обгорнуто у паперовий конверт, обмотано липкою стрічкою скоч та оснащено біркою з пояснювальним написом та підписами понятих і учасників; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 1,4 м, який обгорнуто у паперовий конверт, обмотано липкою стрічкою скоч та оснащено біркою з пояснювальним написом та підписами понятих і учасників; куртка сірого кольору та рюкзак, на яких наявні сліди бурого кольору, різних форм та розмірів, які спаковано до полімерного спец пакету НПУ ГСУ INZ4020992, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; майстерка на блискавці, чорного кольору, яку спаковано до паперового крафт-пакету НПУ СУ, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; штани блакитного кольору, які спаковано до паперового крафт-пакету НПУ СУ, на який нанесено пояснювальний напис та підписи понятих і учасників; зразки крові ОСОБА_6 , ОСОБА_5 відібрані 01 травня 2024 року на ватний тампон, які спаковані у паперові конверти з підписами учасників та пояснювальним текстом, які передані до камери зберігання Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області - підлягають знищенню;

- у кримінальному провадженні № 12025162270000090: інформація, що міститься у одному відеофайлі, зафіксованого 05 лютого 2025 року поліцейським СРППВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 з використанням портативного нагрудного відеореєстратору та наданих 07 лютого 2025 року інспектором СРППВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , який збережено на DVD диску, а саме «00NC147_00012720250205112431_0001», за період часу з 11:24:30 год. по 11:28:19 год. 05 лютого 2025 року; завірена копія супровідного листа про направлення постанови за вих. № 3624/24 від 12 квітня 2024 року на 1 арк. та належним чином завірена копія повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_5 від 21 червня 2024 року на 1 арк., які долучені до матеріалів кримінального провадження – підлягають зберіганню у матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи, що речові докази, на які ухвалами слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 07 травня 2024 року, від 11 лютого 2025 року накладено арешт, підлягають знищенню, зберіганню у матеріалах кримінального провадження, суд, відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, дійшов висновку про скасування арешту на вказані речові докази.

Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 23288,25 грн., які витрачені на лікування ОСОБА_6 , а також відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. суд керується наступним.

Щодо стягнення матеріальної шкоди, заданої неправомірними діями обвинуваченого.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілою надано фіскальні чеки про придбання певного переліку лікарських засобів, надання медичних послуг на загальну суму 23288,25 грн.

Судом встановлено, що сума матеріальної шкоди у судовому засіданні підтверджена доказами в розмірі, зазначеному позивачкою, у зв`язку з чим цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди, заданої неправомірними діями обвинуваченого.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Щодо визначення розміру відшкодування потерпілій моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 лютого 1995 року № 4, який зазначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації …».

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що неправомірними винними діями обвинуваченого ОСОБА_5 були спричинені потерпілій ОСОБА_8 моральні страждання, що вимагало від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя. Після смерті свого брата ОСОБА_6 вона дуже сильно відчуває душевну біль, безсилля, втрату сенсу життя. Значно змінився її образ життя в найгіршій бік. Для неї ця подія стресова, дуже сильно психологічно травмувала її і викликає глибокі, тривалі моральні страждання, завдаючи значну психологічну шкоду. З урахуванням стану здоров`я потерпілого, її переживань, характеру та обсягу страждань, їх тривалості/часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану суд, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав позов, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку, що у судовому засіданні знайшла своє підтвердження сума моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. Суд вважає, що зазначена сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілою моральними стражданнями від заподіяного відносно її брата ОСОБА_6 злочину.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 23288,25 грн., які витрачені на лікування ОСОБА_6 , а також відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачкою у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з цивільного позову, він надійшов до суду 07 березня 2025 року, ціна позову позивачкою визначена у сумі 123288,25 грн.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Судом встановлено, що 1 відсоток ціни позову (123288,25 грн.) складає 1232,88 грн. у зв`язку з чим за подання цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1232,88 грн.

Враховуючи, що вимоги цивільного позову підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1232,88 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_5 в дохід держави.

Керуючись статтями 100, 127, 174, 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому покарання:

- за частиною 1 статті 122 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

- за частиною 1 статті 382 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

В силу частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.

В силу частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 22 січня 2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_8 - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду у сумі 23288 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 25 копійок, суму моральної шкоди у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) в дохід держави судовий збір у сумі 1232 (одна тисяча двісті тридцять дві) гривні 88 копійок.

Речові докази:

- шапку синього кольору, з плямами речовини бурого кольору; речовину бурого кольору, яка шляхом відокремлення перенесено на стерильний марлевий тампон; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 20 см, на якій виявлено пляму бурого кольору; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 1 м, на якій виявлено пляму бурого кольору; фрагмент дерев`яної палиці, довжиною приблизно 1,4 м; куртку сірого кольору та рюкзак, на яких наявні сліди бурого кольору, різних форм та розмірів; майстерку на блискавці, чорного кольору; штани блакитного кольору; зразки крові ОСОБА_6 , ОСОБА_5 відібрані 01 травня 2024 року на ватний тампон - знищити;

- інформацію, що міститься у одному відеофайлі, зафіксованого 05 лютого 2025 року поліцейським СРППВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 з використанням портативного нагрудного відеореєстратору та наданих 07 лютого 2025 року інспектором СРППВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , який збережено на DVD диску, а саме «00NC147_00012720250205112431_0001», за період часу з 11:24:30 год. по 11:28:19 год. 05 лютого 2025 року; завірену копію супровідного листа про направлення постанови за вих. № 3624/24 від 12 квітня 2024 року на 1 арк. та належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_5 від 21 червня 2024 року на 1 арк. - зберігати у матеріалах кримінального провадження, скасувавши арешт, накладений ухвалами слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 07 травня 2024 року, від 11 лютого 2025 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1