Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №444/5159/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/5159/25

Провадження № 3/444/153/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІD картка НОМЕР_1 від 02.11.2022, орган що видав 4628, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

за частиною 3 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 26.10.2025 року о 13 год. 30 хв. за адресою проживанння, а саме в АДРЕСА_1 неналежно утримувала свого собаку "Джульку", який втік згосподарства та загриз 10 (десять) курей сусідки гр. ОСОБА_2 , чим завдав матеріальної шкоди на суму 1000 гривень, чим своїми діями ОСОБА_3 порушила правила торгівлі тютюновими виробами та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а саме телефонограмою, яку остання отримала 17.12.2025 року. Про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою. А тому приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення та її вина у цьому підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481975 від 10.11.2025 року; 2) рапортом працівника поліції від 26.10.2025 року; 3) письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 27.10.2025 року; 4) письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.11.2025 року згідно з якими остання свою провину визнала; 5) довідкою директора Жовківського ринку про вартість курки від 10.11.2025 року; 6) довідкою про результати звернення від 10.11.2025 року.

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях

Частиною 3 ст.154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП є правильною.

Обставини, які пом`якшують відповідальність та обставин, які обтяжують відповідальність правопорушнику не встановлено.

Санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП поряд з основним стягненням передбачене додаткове стягнення у виді конфіскації тварини.

Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення якого санкцією частини статті передбачене стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

Санкція даної статті окрім основного стягнення у виді штрафу передбачає додатковий вид стягнення - конфіскацію тварини.

Відповідно до ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Особливості порядку застосування конфіскації тварин встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

З матеріалів справи встановлено, що собака після події 26.10.2025 року втік, протокол вилучення майна (тварини) у матеріалах справи відсутній, а тому, в силу положень ст. 29 КУпАП, в даному випадку конфіскація тварини як вид стягнення не застосовується.

Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації тварини, в межах санкції статті, за якою вона притягується до відповідальності, що буде достатнім для її виправлення та запобігатиме вчиненню нею інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328,00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.3 ст.154, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 /одна тисяча сімсот/ грн. 00 коп. – в дохід держави безконфіскації тварини.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІD картка НОМЕР_1 від 02.11.2022, орган що видав 4628, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) – 665 грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Олещук М. М.