Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №192/2573/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/245/26 Справа № 192/2573/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І.

за участю: адвоката Дмитренко О.О.(приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При обставинах, встановлених місцевим судом, 16 вересня 2025 року о 10 год 20 хв на 440 км а/д Н-08, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, тест № 740, прилад ARBH 0685, проба позитивна 0,76 ‰, що зафіксовано на боді камеру № 797496, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову закрити провадження у справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:

- алкогольні напої не вживав;

- відсутні підстави зупинки ;

- мундштук алкотестеру був розкритий;

- пробний забір повітря поліцейський не зробив;

- з результатами огляду був не згоден;

- поліцейські не роз`яснили право проходження огляду у медичному закладі.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.

В суді апеляційної інстанції представник Дмитренко О.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду водія на стан алкогольного сп`яніння; чеком Драгера, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння становить 0,76 проміле; відеозаписом місця події.

Твердження ОСОБА_1 про те, що алкогольні напої не вживав, є безпідставними, оскільки, такі твердження спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а саме результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, результат становить 0,76 проміле, актом огляду на стан сп`яніння, який ОСОБА_1 підписав та погодився з результатами огляду на стан сп`яніння.

Посилання на те, що відсутні підстави зупинки, не є слушними, оскільки не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є підставою для визнання недопустимими доказів огляду на стан сп`яніння.

Твердження про те, що мундштук алкотестеру був розкритий не підтверджено жодними доказами. З матеріалів справи та відеозапису не вбачається зауважень чи заперечень з цього приводу під час проведення огляду на стан сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 про те, що пробний забір повітря поліцейський не зробив не приймаються до уваги, оскільки не свідчить про недійсність результатів огляду та не спростовує встановленого стану алкогольного сп`яніння. Крім того, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 зауважень не мав.

Твердження ОСОБА_1 на те, що з результатами огляду був не згоден, не є слушними, оскільки відповідно до акту огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 підписав та погодився з результатами огляду на стан сп`яніння ( а.п.6).

Посилання ОСОБА_1 на те, що поліцейські не роз`яснили право проходження огляду у медичному закладі, є безпідставними, оскільки відповідно до відеозапису та акту огляду на стан сп`яніння вбачається, що огляд проводився за згодою ОСОБА_1 , при проходженні огляду заперечень щодо результатів не заявляв та відмовився проходити огляд у медичному закладі (10:48).

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не є слушним та спростовується відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечує, що керував автомобілем Volkswagen, н/з НОМЕР_1 (10:47).

Твердження адвоката про те, що матеріали справи спростовують факт перебування підзахисного в стані алкогольного сп`яніння, не є слушними, оскільки наявні у справі докази у своїй сукупності, підтверджують встановлений у ОСОБА_1 стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується чеком Драгера, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння становить 0,76 проміле та актом на стан сп`яніння, який підписав ОСОБА_1 та був з ним згоден.

Посилання адвоката на те, що відеозапис, який знаходиться у матеріалах справи не відображає факт зупинення транспортного засобу, не є слушними, оскільки відсутність на відеозаписі моменту зупинки не спростовує встановлених судом обставин та не ставить під сумнів допустимість інших доказів у справі.

Твердження захисника про відсутність ознак алкогольного сп`яніння на підстав проведення огляду, є безпідставними, оскільки перелік ознак алкогольного сп`яніння підтверджується актом огляду на стан сп`яніння, також відповідно до відеозапису (10:47) працівник поліції вказав на те, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Що стосується доводів захисника про перевищення інтервалів технічного обслуговування газоаналізатору, оскільки він не пройшов вчасно калібрування, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено, а відповідно до ст. 17 цього Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року за № 1747 міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки “Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається” становить 1 рік, а тому вимоги чинного законодавства щодо газоаналізатора, який перебуває в експлуатації, та використовувався 16 вересня 2025 року для огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , на час його застосування дотримані.

Згідно Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту.

Посилання адвоката, про те що поліцейськими складено направлення до закладу охорони здоров`я, що підтверджує незгоду з результатами огляду, не є слушними, оскільки оформлення такого направлення не свідчить про висловлення особою заперечень щодо результатів огляду. Матеріали справи не містять будь-яких заяв, зауважень про незгоду з результатами огляду під час його проведення, а відповідно до акту огляду ОСОБА_1 погодився з результатами огляду.

Доводи адвоката, що після складання протоколу водія не відсторонили від керування транспортом, є слушними, оскільки відповідно до п. 2 розділу VIII Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння, відсторонення від керування транспортним засобом є заходом забезпечення, який здійснюється після виявлення ознак сп`яніння та складання відповідних матеріалів.

Разом з тим, невиконання поліцейським дій щодо відсторонення водія не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, невідсторонення водія після складання протоколу не може бути розцінене як порушення, що тягне закриття провадження чи скасування постанови.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність правопорушення.

Відеозапис події отримано у встановленому законом порядку, він містить послідовне зображення розвитку подій, не має ознак технічного втручання, що могло б вплинути на його зміст та узгоджується з іншими матеріалами справи (протоколом, поясненнями, результатами огляду).

За таких обставин, посилання захисника на наявність ознак втручання та не є безпреривним є безпідставним, а відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.

Також не можуть бути взяти до уваги доводи захисника про те, що відеозапис не є безперервним та має ознаки втручання, оскільки такі твердження не впливають на допустимість і достовірність доказів, отриманих під час складання матеріалів справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, а тому безперервність відеозапису не є обов`язковою умовою його допустимості, якщо зміст запису дає можливість достовірно встановити подію правопорушення, дії водія та працівників поліції. Наявний у матеріалах справи відеозапис фіксує ключові обставини події, у тому числі пропозицію пройти огляд, огляд водія на місці та інші істотні дії, тому перерви у відеозапису не спростовують фактів, що підтверджують вчинення правопорушення, а твердження про, те що наданий до матеріалів справи відеозапис містить ознаки втручання є голослівними та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що працівниками поліції не було роз`яснено права та обов`язки, не є слушними, так як відповідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було роз`яснено про його права та обов`язки.

Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було дотримано вимог процедури проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та огляд мала проводити уповноважена особа органу управління Військової Служби правопорядку не є слушним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У відповідності до ст. 255 КУпАП уповноваженою особою для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП є органи Національної поліції.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, який проводять працівники Національної поліції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Однак ОСОБА_1 був зупинений на транспортному засобі , належність якого не встановлена , будь-які відомості про те, що він виконував обов`язки військовослужбовця за події, що мала місце 16.09.2025 року, матеріали справи не містять.

Посилання захисника на те, що у разі визнання винним ОСОБА_1 до нього можливо застосувати аналогію закону — ст.69 КК України є безпідставними, оскільки зазначена норма регулює питання призначення покарання у кримінальному провадженні та не підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Стосовно клопотання адвоката Дмитренко О.О. про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, то зазначаю наступне.

01.05.2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. У КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою на відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить. Враховуючи це, застосування норм КПК до правовідносин у цій справі за аналогією закону не видається можливим, оскільки питання участі особи та зупинення провадження врегульовано чинним законодавством.

Окрім цього, строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним.

Отже, чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо), стаття 277 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.

При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів під час розгляду справи в суді.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста