Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №398/6722/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6722/25

провадження №: 2/398/790/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" січня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

17.10.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-9761536 від 09.05.2024 року у розмірі 23 642,00 грн та понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.05.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9761536, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10 000,00 грн, з кінцевою датою повернення 04.05.2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом.25.11.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема до відповідача за договором кредитної лінії №00-9761536 від 09.05.2024 року. Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 01.10.2025 року, виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 642,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 000,00 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 12 642,00 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, витребувано докази.

21.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив у задоволені позову відмовити. Зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору на рахунок відповідача. Також, відсутні докази отримання відповідачем одноразового ідентифікатора для підписання договору в електронному вигляді. Крім того, розрахунок заборгованості не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки з нього неможливо встановити власника рахунку чи деталі операцій. Такі документи як розрахунковий документ (платіжне доручення, меморіальний ордер, тощо), виписка з банківського рахунку чи первинних документів бухгалтерського обліку, які б могли підтвердити наявність та розмір заборгованості за укладеним кредитним договором позивачем до справи не надавалися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив, що у разі неявки представника позивача у судове засідання, просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника, заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 09.05.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір кредитної лінії №00-9761536, який підписано сторонами електронними підписами, в тому числі відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 43973 відправлено 09.05.2024 року о 17:45:34 на номер телефону відповідача та введено ним 09.05.2024 року о 17:45:51.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 10 000,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредитної лінії: 360 календарних днів. Дата повернення кредиту - 04 травня 2025 року.

Відповідно до підпункту 1.5.1 пункту 1.5 Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Згідно з пунктом 1.6 Договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1 000,00 грн.

Відповідно до підпункту 1.7.1 пункту 1.7 та пункту 1.8 Договору, денна процентна ставка дорівнює 1.5%, орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 9 598,20 %.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 63 920,00 грн. (пункт 1.9 Договору).

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10 000 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

09.05.2024 року ТОВ «Макс Кредит» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-9761536 від 09.05.2024 року через платіжний сервіс «Platon» на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка вказана в пункті 2.8. Договору, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Макс Кредит». Отже, кредитодавець свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується додатком до Інформаційної довідки ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 1106/12 від 18.12.2024 року.

Згідно з інформацією, наданою АТ «Укрсиббанк», вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 видана на ім`я відповідача та в період з 09.05.2024 року по 14.05.2024 року року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн. При цьому, номер телефону НОМЕР_2 був на момент укладення кредитного договору фінансовим номером ОСОБА_1 в АТ «Укрсиббанк», та саме на зазначений номер телефону ТОВ «Макс Кредит» надіслало відповідачу одноразовий ідентифікатор для підписання останньою кредитного договору.

25.11.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.11.2024 року до договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набув права грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-9761536 від 09.05.2024 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-9761536 від 09.05.2024 року.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком та випискою з особового рахунку відповідача, наданими позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконала, у зв`язку з чим, станом на 01.10.2025 року, виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 23 642,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 000,00 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 12 642,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору кредитна лінія надається строком на 360 календарних днів, тобто з 09.05.2024 року до 04.05.2025 року.

Відповідно до підпункту 1.5.1 пункту 1.5 Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Згідно з пунктом 1.6 Договору, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1 000,00 грн.

Враховуючи, що нарахування відсотків проведено в межах строку дії кредитного договору, визначеного умовами договору, та підтверджується наданим позивачем розрахунком, суд визнає їх розмір обґрунтованим.

Оскільки відповідач не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, та не надала суду доказів добровільного погашення боргу або контррозрахунку, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 23 642,00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 000,00 грн (включаючи основну суму кредиту (п. 1.2 договору) 10 000,00 грн та комісію за надання кредиту (п. 1.6 договору) 1 000,00 грн) та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 12 642,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додаткову угоду до нього та акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року, відповідно до якого позивачу надано послуги правової допомоги на загальну суму 7 000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Верховний Суду у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача подав позовну заяву через систему «Електронний суд», жодного разу в судове засідання не з`явився, обмежившись поданням заяви про розгляд справи без його участі.

З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 3 500,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором кредитної лінії №00-9761536 від 09.05.2024 року станом на 01.10.2025 року в загальному розмірі 23 642 (двадцять три тисячі шістсот сорок дві) грн 00 коп, яка складається з:

11 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

12 642,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса місцезнаходження: м. Київ, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 січня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова