Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №215/8791/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8791/25

3/215/50/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст.124, 122-4 КпАП України,-

УСТАНОВИВ:

31.10.2025 о 11.30 год. водій ОСОБА_1 біля будинку №32б по вул. Сергія Колачевського в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, керуючи автомобілем Renault Koleos н/з НОМЕР_2 , після зупинки транспортного засобу не вжив всіх заходів, допустив самовільний рух автомобіля який в свою чергу здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді залізного паркану, який належить ФОП ОСОБА_2 . В наслідок ДТП паркан отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.15.12 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, 31.10.2025 о 11.30 год. водій ОСОБА_1 будучи причетним до вищевказаної ДТП, залишив місце пригоди, чим своїми діями порушив вимоги п.2.10 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мудрак М.М. в судове засідання не з`явились. При цьому адвокатом Мудраком М.М. було заявлено клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.01.2026 о 12.30 год. в режимі відеоконференції, але у зазначений час останній до відеоконференції не приєднався.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

За даних обставин, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №623586 та серії ААД №623585 від 04.11.2025, схемою місця ДТП, фототаблицею, письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та відеозаписом.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.279, 280, 294 КпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

-за ст.124 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

-за ст.122-4 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 остаточно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Реквізити для сплатиштрафу - отримувач коштів: ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, Код ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/Р отримувача (IBAN): UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ – 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Згідно ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СУДДЯ: