Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №215/560/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/560/26

1-кп/215/552/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046760000014 від 13.01.2026 року з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу , Дніпропетровської області, громадянина України, з повною базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, не є особою з інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувачений – ОСОБА_3 , потерпілий – ОСОБА_6 ,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 10.01.2026, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_6 , знаходився разом з ОСОБА_3 , неподалік колишнього дитячого садку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де між останніми виник словесний конфлікт, з приводу їх спільної знайомої.

В цей час та місці, у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, направлений на завдання фізичного болю потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , знаходячись неподалік колишнього дитячого садку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розташувався з правого боку на відстані приблизно витягнутої руки від потерпілого ОСОБА_6 та наніс один удар кулаком правої руки в область лівої частини щелепи, завдавши таким чином удар, від якого ОСОБА_6 відчув сильний біль в області щелепи. Після чого ОСОБА_3 , побачивши, що досяг своєї мети, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 умисно наніс удар ОСОБА_6 , який завдав фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинуваченому роз`яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Потерпілий ОСОБА_6 надав згоду щодо розгляду обвинувального акту за його відсутності та згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, не одружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, не працює, не є особою з інвалідністю, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою необхідною для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді громадських робіт.

Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз за даним кримінальним провадженням відсутні.

Речові докази за даним кримінальним провадженням відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382, 394 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто годин.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя