Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №185/662/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/662/26

1-кп/185/1038/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні в залі суду м. Павлограда у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046370000006 від 06 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межирічі, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого середню освіту, в АТО/ООС не служив, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 10.11.2016 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70, КК України, позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений з іспитовим строком 1 рік.

- 21.09.2018 Павлоградським міськрайонним судом районним судом Дніпропетровської обл. ч.3 ст. 185 КК України, позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений з іспитовим строком 3 роки.

- 16.11.2021 знятий з обліку на підставі ухвали Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. від 22.09.2021 по закінченню іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05.01.2026 близько 18 год. 00 хв., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст.30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті побачитись із своєю дружиною ОСОБА_5 , яка проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 за вказаною адресою, без відповідного дозволу, не усвідомлюючи, що не має законного права проникати на територію приватного домоволодіння чи іншого володіння особи без дозволу власника, підійшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке огороджене парканом по усьому периметру домоволодіння, та подолав перешкоду, а саме самостійно відчинив калитку до подвір`я, яка була зачинена на засув, тим самим проник на огороджену парканом територію двору вищевказаного домоволодіння, яке належить ОСОБА_4 , чим порушив право останньої на недоторканість іншого володіння.

Окрім того, 07.01.2026 близько о 17 год. 00 хв., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст.30 Конституції України, яке гарантує кожному право. недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті побачитись із своєю дружиною ОСОБА_5 , яка проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 за вказаною адресою, без відповідного дозволу, усвідомлюючи, що не має законного права проникати на територію приватного домоволодіння чи іншого володіння особи без дозволу власника, підійшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке огороджене парканом по усьому периметру домоволодіння, та подолав перешкоду, а саме самостійно відчинив калитку до подвір`я яка була зачинена на засув, тим самим проник на огороджену парканом територію двору вищевказаного домоволодіння, яке належить ОСОБА_4 , чим порушив право останньої на недоторканість іншого володіння.

Так, ОСОБА_3 порушив право власниці – ОСОБА_4 , на недоторканість іншого володіння особи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд даного обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав письмову заяву, складену у присутності адвоката ОСОБА_6 , згідно з якою ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпіла ОСОБА_4 також подала заяву щодо згоди з установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Також обвинувачений ОСОБА_3 надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у вчинені даного кримінального проступку.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття.

Обставиною, відповідно вимог ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За сукупністю обставин вчинення кримінального проступку, ступеня тяжкості, думки потерпілої, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав, наявності пом`якшуючої його покарання обставини, відсутності обтяжуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, тобто в умовах виконання за його поведінкою постійного та обов`язкового контролю, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеженням волі строком на 1 (один ) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку ОДИН РІК - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1