Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №205/16702/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/16702/25

Номер провадження2-о/205/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Грони Д. С.,

за участі секретаря судового засідання Галушки А. А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Бондар О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Бондар О. Г. звернулась із вказаною заявою про встановлення факту батьківства відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 є батьком дитини. У період з 2013 року по червень 2024 року він проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За час проживання разом в них народився син ОСОБА_4 . В свідоцтві про народження дитини в графі «батько» вказано « ОСОБА_5 », ім`я, по батькові та прізвище батька записано зі слів матері.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф мати дитини та дитина у травні 2022 року виїхали на підконтрольну Україні територію, а згодом переїхали до м. Будапешт, Угорщина, де на той час працював заявник. З того часу вони продовжили проживати однією родиною. 18.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було офіційно зареєстровано шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 трагічно загинула у м. Будапешт, Угорщина.

Встановлення факту батьківства необхідно для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини та захисту майнових та немайнових законних інтересів дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.11.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Заявник та його представник в судовому засіданні повністю підтримали свої вимоги. Заявник надав пояснення, що дійсно тривалий час проживав у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем родини він був вимушений виїжджати на заробітки до м. Будапешт, Угорщина. Зароблені кошти направляв родині, з якою кожного дня спілкувався по телефону. Реєстрацію шлюбу заявник та ОСОБА_3 відкладали на потім. Коли народилась дитина, мати дитини вирішила не записувати ОСОБА_1 батьком з метою отримання матеріальної допомоги від держави як мати-одиначка, оскільки її близькі родичі хворіли на онкозахворювання, лікування потребувало великих коштів, а заробітку родини не вистачало. На час початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, ОСОБА_1 знаходився на заробітках в Угорщині, а ОСОБА_3 з дитиною у м. Маріуполі Донецької області. У травня 2022 року за допомогою волонтерів, матері та дитині вдалося виїхати з окупованої території України та переїхати до м. Будапешт, Угорщина, до ОСОБА_1 . З того часу вони продовжили спільне проживання як родина, а 18.06.2024 офіційно зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина заявника ОСОБА_3 трагічно загинула. На цей час ОСОБА_1 не може отримати офіційні документи про батьківство, тому вимушений звернутися до суду. Встановлення факту батьківства йому необхідно для можливості представлення інтересів дитини в якості батька.

Представник заінтересованої особи Управління «Служби у справах дітей» Маріупольської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, просив суд прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.

Представник заінтересованої особи Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши подані докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.05.2025 (повторно), виданого Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Маріуполь. Вбачається, що в графі «батько» вказано « ОСОБА_5 », мати « ОСОБА_3 ».

Про те, що інформація про батька зазначено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00016392772 від 04.03.2016.

18.06.2024 у м. Будапешт, 14й район, Офіс мерії Зугло було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з книги шлюбів Серія МВ № 3565057 з перекладом на українську мову та проставленням апостилю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у м. Будапешт, Угорщина, що підтверджується Витягом з книги смерті серія НОМЕР_2 , виданим у м. Будапешт, мерія 7го району Ержебетварош, з перекладом на українську мову та проставленням апостилю.

З ДНК тесту на батьківство від 17.09.2025, проведеним у Діагностичному центрі SYNLAB у м. Будапешт, Лабораторія молекулярної діагностики «GenoID» судово-медичним експертом-генетиком ОСОБА_6 та судово-медичним експертом-генетиком лікарем Фодор Флора, встановлена ймовірність того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , з імовірністю понад 99,99 %.

Судом також досліджені фотографії з сімейного архіву ОСОБА_1 на яких зображені заявник, матір дитини ОСОБА_3 та дитина ОСОБА_2 . Надані фотографії ілюструють процес зростання дитини в родині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змалку до цього часу.

Судом також було заслухано дитину ОСОБА_2 , який надав суду пояснення, що знає ОСОБА_1 змалку, вважає його своїм батьком, проживають разом у м. Будапешт, Угорщина.

Вказані обставини підтверджують доводи заявника, вказані у заяві про встановлення факту батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таки м чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 293, 319 ЦПК, ст. ст. 55, 121, 125, 128, 134, Сімейного кодексу України, суд,-, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Маріуполь, Донецька область, Україна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Денис ГРОНА