Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 15 січня 2026 р.
Справа: №205/8152/25
Суддя: Костромітіна О. О.
Єдиний унікальний номер 205/8152/25
Номер провадження2/205/1756/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді 1/3 двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем померлої. Інші 2/3 частини двокімнатної квартири за вищезазначеною адресою належать позивачу на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину. Померла ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання позивача до 22.09.2009 року також було за вищезазначеною адресою. 03.08.2009 року ОСОБА_3 позивачу було подаровано квартиру за адресою АДРЕСА_2 , у зв?язку з чим позивач з 20.10.2009 року був прописаний за вказаною адресою, хоча фактично проживав з матір?ю за адресою АДРЕСА_1 . Наприкінці літа 2020 року ОСОБА_3 - мати позивача при падінні зламала шийку правого стегна, після операції самостійно не пересувалася, була прикута до крісла колісного, у зв?язку з чим позивач постійно проживав та доглядав за нею. Після російського вторгнення 05.03.2022 року позивач забрав родину, маму на кріслі колісному та переїхав у більш безпечне, як здавалося на той час місце в центрі міста Маріуполя. 18.03.2022 року позивачу з родиною та мамою вдалося виїхати з окупованого Маріуполя на підконтрольну уряду України територію в село Малі Канівці, Золотоніського району Черкаської області. Зареєструватися як внутрішньо переміщені особи не встигли відразу як приїхали, оскільки займалися питаннями пошуку житла. 24.03.2022 року стан матері позивача погіршився і останній відвіз її до обласної лікарні м. Черкаси, де вона і померла в відділенні реанімації від широкого інфаркту міокарду. 26.03.2022 року позивач поховав матір на кладовищі в с. Великі Канівці, Золотоніського району Черкаської області. 28.03.2022 року позивач та його родина отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Строк для прийняття спадщини після смерті матері позивача сплив 25.09.2022 року. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з наступних причин. Для внутрішньо переміщених осіб з міста Маріуполя Маріупольською міською радою були влаштовані місця, де можна було отримати соціальну та юридичну допомогу. Позивач повідомив юриста, що окрім свідоцтва про смерть мами інших документів у нього немає, з тієї причини, що коли позивач виїздив з родиною та мамою, з окупованого міста під обстрілами, менше про все думав про квартиру та документи. Юрист центру «Я Маріуполь» (м. Черкаси) зі спадкових питань проінформував позивача, що отримати свідоцтво та прийняти спадщину на окупованій території без правовстановлюючих документів на спадкове майно він не має можливості та крім того законодавцем подовжено строк для прийняття спадщини у зв?язку з введенням воєнного стану на території України. З 12.03.2020 року на всій території України було запроваджено карантин, який неодноразово подовжувався та діяв до 30.06.2023 року, що ускладнювало здійснення можливості звернення до державних органів, в тому числі до органів нотаріату. Вищевикладені обставини мали вплив на можливість та строки звернення позивача до нотаріальної установи для подачі заяви про прийняття спадщини, і відокремлення понять прийняття спадщини та її подальшого оформлення. З урахуванням реалій окупації м. Маріуполя, з місцевих телеграм каналів позивач дізнався, що будинок за адресою АДРЕСА_1 , був частково зруйнований після обстрілів, при цьому позивач протягом всього цього періоду намагався з?ясувати - залишилися чи ні квартира, в якій позивач проживав разом з мамою та чи збереглися правовстановлюючі документи на квартиру. Наприкінці березня 2025 року позивачу зателефонувала сусідка, яка до війни мешкала за адресою АДРЕСА_3 , та повідомила, що вона приїздила на два тижні до м. Маріуполя та в квартирі батьків позивача, за адресою АДРЕСА_1 , яку частково відремонтували, мешкають якісь невідомі люди, які передали їй коробку зі старими родинними фотографіями та інвентарною справою та іншими документами на квартиру. 22.04.2025 року позивач отримав від сусідки у м. Київ документи і одразу звернувся до найближчого нотаріуса- для внесення відомостей про право власності до Реєстру речових прав на нерухоме майно та щодо набуття права власності на 1/3 частини квартири. 25.04.2025 року позивач отримав витяг з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо набуття права власності на 1/3 частини квартири нотаріус надала лист-роз?яснення за №117/01-116 про відмову в оформленні спадщини в розмірі 1/3 кватири, що належала померлій матері позивача ОСОБА_3 та про можливість розв?язання питання про визначення додаткового строку прийняття спадщини в судовому порядку. У зв?язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.06.2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі, визначено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.12.2025 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області Бастрига С.М. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовної заяви не заперечує.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі у порядку письмового провадження, на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (повторно) Серії НОМЕР_1 від 22.09.2023 року, виданим цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 150 від 10.02.1972 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 28.03.2022 року, виданого Чорнобаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 132 від 28.03.2022 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у складі 1/3 двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Маріупольським ДВП «Житловик» №33423 від 15.03.1995 року.
Позивач є єдиним спадкоємців померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Інші 2/3 частини квартири двокімнатної квартири за вищезазначеною адресою належать позивачу на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 15.03.1995 року, видане Маріупольським ДВП «Житловик» та свідоцтва про право на спадщину від 20.11.2015 року.
Згідно з листом ККП «Маріупольського бюро технічної інвентаризації-Маріупольська нерухомість» від 17.04.2025 року №770 підтверджується право власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , станом на 31.12. 2012 року зареєстровано ККП «Маріупольського бюро технічної інвентаризації-Маріупольська нерухомість» на праві приватної, спільної сумісної власності між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах за кожним.
Відповідно до даних паспорту громадянина України серія НОМЕР_4 виданого Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 01.12.2000 року, ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 .
Місце проживання позивача, відповідно до відомостей зазначених у паспорті серія НОМЕР_5 , виданого Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 29.11.1995 року, до 22.09.2009 року було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
03.08.2009 року позивачу ОСОБА_3 , згідно договору дарування ВМІ №648213, подаровано квартиру за адресою АДРЕСА_2 , про що приватним нотаріусом Борисевич Т.С. зареєстровано в реєстрі за №1532 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.09.2009 року, у зв?язку з чим позивач з 20.10.2009 року був прописаний за вказаною адресою, хоча фактично проживав з матір?ю за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаревич В.Г. для внесення відомостей про право власності до Реєстру речових прав на нерухоме майно та щодо заведення спадкової справи після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , для набуття права власності на 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .
25.04.2025 року позивач отримав витяг з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно.
Щодо набуття права власності на 1/3 частини квартири нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаревич В.Г. надала позивачу лист-роз?яснення за №117/01-116 від 29.04.2025 року про відмову в оформленні спадщини в розмірі 1/3 квартири, що належала померлій його матері ОСОБА_3 , у зв?язку з пропущеним строком на прийняття спадщини та про можливість розв?язання питання про визначення додаткового строку прийняття спадщини в судовому порядку.
Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 26 вересня 2012 року, прийнятому у справі № 6-85цс12 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (ч.3 ст. 1272 ЦК України) у подібних правовідносинах, зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду у справах №520/10377/17 від 17 червня 2020 року, №766/16770/17 від 18 березня 2020 року, у справах № 286/27/18 від 26 лютого 2020 року.
Указом Президента України №64/2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, який триває досі. Через запеклі бої та окупацію міста Маріуполь Донецької області а також військові дії на території нашої Держави і її перебування за кордоном у зв`язку з вказаними обставинами позивач не міг вчасно отримати необхідні документи для оформлення спадщини та звернутись із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини за законом пропущений позивачем ОСОБА_1 з поважних причин, тому суд вважає, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, внаслідок чого визначає позивачу додатковий строк терміном на три місяці, який зазначає представник позивача в позові, для подання відповідної заяви про прийняття спадщини, з дня набрання цим рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 259,263-265, 273, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 ,
відповідач – Маріупольська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 33852448, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги,11,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаревич Вікторія Геннадіївна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя О.О.Костромітіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua